Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 грудня 2024 року Справа№200/6812/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), треття особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 у сумі 38225,00 грн.;
стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 у розмірі 38225 грн. 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №200/3214/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумської області повторно розглянути заяву позивача від 19.04.2023 №1107 про «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, зарахувавши: до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 04.06.2021 та період його навчання з 01.09.1985 по 23.05.1988, з 05.07.1988 по 26.12.1988, 04.05.1989 по 15.06.1989 в Селидівському гірничому технікумі, а також взявши до розрахунку заробітну плату, яку він отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 04.06.2021.
На виконання рішення суду утворилась заборгованість за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 у сумі 38225 грн. 00 коп. Відповідач зазначив, що виплата нарахованих сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання суду. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (п.п. 20, 24, 29 ч.1 ст.116 БК України). Отже, виплата коштів на виконання рішення суду буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.11.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 200/3214/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянуло заяву від 19.04.2023 № 1107 про «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши: до пільгового стажу періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 04.06.2021 та період навчання з 01.09.1985 по 23.05.1988, з 05.07.1988 по 26.12.1988, 04.05.1989 по 15.06.1989 в Селидівському гірничому технікумі, а також взявши до розрахунку заробітну плату, яку він отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 04.06.2021.
Зазначено, що починаючи з 01.03.2024 виплата пенсії ОСОБА_1 в розмірі проводиться шляхом включення нарахованого місячного розміру пенсії до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк». Розмір перерахованої пенсії ОСОБА_1 обчислений на виконання рішення суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345). Відповідно до ст.10 Закону № 345 фінансування витрат на виплату підвищеного розміру пенсії, розрахованого відповідно до ст.8 Закону №345, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Доплата згідно рішення суду за період за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 у сумі 38163,50 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Також зазначено, що доплата ОСОБА_1 , яка виникла в результаті проведення масового перерахунку за період з 01.03.2024 по 30.04.2024 у сумі 63,50 грн включена до сформованої відомості на виплату пенсій за листопад 2024 року (дата виплати - 13) з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)).
Отже, вважає, що заявлені Позивачем вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачу - ОСОБА_1 , на виконання рішення суду від 06.11.2023 у справі № 200/3214/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянуло заяву позивача від 19.04.2023 №1107 про «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши: до пільгового стажу періоди роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 04.06.2021 та період навчання з 01.09.1985 по 23.05.1988, з 05.07.1988 по 26.12.1988, 04.05.1989 по 15.06.1989 в Селидівському гірничому технікумі, а також взявши до розрахунку заробітну плату, яку позивач отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 04.06.2021.
Відповідно до наданої відповіді відповідачем від 19.09.2024 №25517-22647/Н-02/8-0500/24 вбачається, що доплата згідно рішення суду від 06.11.2023 у справі № 200/3214/23 за період з 01.05.2023 по 29.02.2024, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу в розмірі 38161,50 грн. Вказано, що відповідно до ч.1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Згідно з положеннями п.20, 29 ч.1 ст.116 БК України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Станом на дату підготовки відповіді Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Заборгованість з виплати пенсії буде виплачена після надходження фінансування в межах бюджетних призначень.
До листа було додано довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.04.2023 по 30.09.2024 з якої вбачається, що за позивачем обліковується борг у розмірі 38225,00 грн.
Також до відзиву на позовну заяву було додано витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП) з якого вбачається, що за позивачем обліковується борг у розмірі 38 161,50 грн. (38225,00 - 63,50 грн, яка включена до сформованої відомості на виплату пенсій за листопад 2024 року (дата виплати - 13) з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк»).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України).
Заборгованість з пенсії нарахована позивачу та ця сума не є спірною між сторонами.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В цій справі нараховані суми пенсії, не отримані позивачем саме з вини пенсійного органу, тому виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
За ч. 1 ст. 47 Закону № 1058 пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1 ст. 49 цього Закону.
Позивачу не виплачено перераховану пенсію за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 в розмірі 38161,50 грн.
Зазначені обставини вказують на допущення відповідачем порушення вимог ст.49 Закону №1058, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії.
За ст. 46 Закону 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, у тому числі з виплатою позивачу заборгованості з пенсії, що утворилася внаслідок її перерахунку.
У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.
Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.
Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку органу Пенсійного фонду України у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у ст. 6 Конституції України.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі Порядок № 1165), яким визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (пункт 1 Порядку № 1165).
Згідно з п. 2 Порядку № 1165 облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
За абз. 1 п. 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 № 1080 (п. 5 Порядку № 1165).
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Суд звертає увагу, що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Враховуючи, що пенсія, яка призначена позивачу є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону 1058-IV.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за віком за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 в сумі 38161,50 грн.
Відповідачем розраховано заборгованість з пенсійних виплат, тому в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження відповідача.
Ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача.
Щодо суми стягнення, суд не приймає визначенні суми, як у позовній заяві - 38225,00 грн, так у відзиві - 38163,50 грн., оскільки вони не є обґрунтованими та не підтвердженні належними доказами. Єдиним фактичним доказом який визначає суму спірної заборгованості є довідка про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, яку надано як додаток до листа від 19.09.2024 №25517-22647/Н-02/8-0500/24, відповідно якої за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 утворилася заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 38225,00 грн. З урахуванням суми коштів, відрахованих з пенсії (63,50 грн.) сума заборгованість з пенсійних виплат складає - 38161,50 грн., про яку свідчить витяг з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП). А отже сума, яка підлягає до стягнення є 38161,50 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача частково, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 968,96 грн.
Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судового збору за подання позову в загальній сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, Краматорський район, місто Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд.43, ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо своєчасної виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 у розмірі 38161,50 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.05.2023 по 30.04.2024 в розмірі 38161,50 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в загальній сумі 968,96 грн.
Повне судове рішення складено 03.12.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова