Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
02 грудня 2024 року Справа №200/8266/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
27.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії з 01.03.2022 р. та відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок, скасувати рішення про відмову від 26.09.2024 року П/С № 914120138137;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 березня 2022 року, на банківський рахунок, а саме: поточний рахунок НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК».
В позовній заяві представник позивача просив поновити пропущений строк звернення до суду та звільнити від сплати судового збору.
Вказана заява обгрунтована тим, що У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалась у лютому 2022 р., позивач під час бойових дій залишилась у м. Маріуполь Донецької області. Пенсію з березня 2022р. позивач не отримувала, так як поштовий зв'язок у м.Маріуполь Маріупольський район не працює. Після відновлення в ел. підпису позивача, сформована заява про отримання коштів через відкритий у відділенні АТ КБ ПриватБанк банківський рахунок позивача, так як позивач вийшла на відео зв'язок з банком та пройшла ідентифікацію. Але пенсію позивачу не перевели на банківський рахунок. Тому позивач змогла звернутись за правовою допомогою тільки у вересні 2024р.
Листом Верховного Суду «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» вiд 04 березня 2022 року судом зазначено. що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. З урахуванням зазначеного, ВС також надав аналіз ст. 46 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та дійшов до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Так само, без обмеження строком провадиться і перерахунок пенсії (з дати виникнення права на нього).
Також просив звільнити від сплати суд.збору, так як позивачу 83 роки, для позивача пенсія це єдине джерело доходу, яку їй не виплачують з березня 2022 р., що підтверджується довідкою про доходи № 1747 8979 7871 2738 станом на 26.11.2024р., відомостями із податкової за період з 01 кварталу 2023р. по четвертий квартал 2024р.
Надаючи оцінку аргументам позивача викладеним в заяві про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.
Пенсійна виплата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена така виплата, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою, в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від очікування усталеної судової практики.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і по теперішній час.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суддя вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони. При цьому, в порядку статті 133 КАС України звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на те, що предметом спору є захист соціальних прав позивача, з метою забезпечення доступу останнього до правосуддя, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Натомість, суд вважає, за можливе відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Згідно правил ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Згідно із ст. 260 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності, її розгляд слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 49, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк.
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/8266/24.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі №200/8266/24.
Призначити розгляд адміністративної справи №200/8266/24 по суті за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) Донецьким окружним адміністративним судом.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію з 01.03.2022 року по 01.12.2024 року.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua) в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали.
У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали може подати відзив на позов.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3, 4 статті 162 КАС України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде розглянуто судом за наявними матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (https:// adm.dn.court.gov.ua)
Інформація про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, міститься у ст. ст. 44, 45, 47 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Череповський