Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2024 року Справа №200/8259/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі №200/3953/22;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23.
Дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог статей 122 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач вказує, серед іншого, на те, що виплату індексації грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22 було здійснено відповідачем 16.11.2023 року.
На підтвердження наведених обставин позивачем до позовної заяви додано банківську виписку, відповідно до якої дану виплату було проведено відповідачем 16.11.2023 року.
Однак позивач звернувся до суду з даним позовом, засобами підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, лише 26.11.2024 року, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, з моменту виплати йому індексації грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
Суд зауважує, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених строків їх виплати та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 року у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 року у справі № 140/1547/19, тощо.
Отже, відлік процесуального строку звернення до суду з позовом щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів слід обчислювати з моменту виплати відповідної суми доходів, після якої, власне, виникає право на отримання компенсації.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом у частині вимог, які стосуються нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 зауважив, серед іншого, на тому, що обмеження строків звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" вказано, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Perez de Rada Cavanilles c. Espagne, № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (caso Osman contra Reino Unido, № 23452/94; Kreuz v. Poland, № 28249/95).
Таким чином, з огляду на викладене, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження цих строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строки звернення до суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду або здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути дотримано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки згідно з національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Поважними причинами визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.09.2019 року у справі № 340/685/19, від 10.10.2019 року у справі № 140/721/19, тощо.
Разом із тим, позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до позовної заяви не додано, клопотань про це позовна заява також не містить.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними) щодо позовних вимог, які стосуються нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (із зазначенням причин пропуску строку та підстав, з яких позивач вважає ці причини пропуску строку поважними) щодо позовних вимог, які стосуються нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
Ухвала складена і підписана 02 грудня 2024 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.І. Бабіч