03 грудня 2024 рокуСправа №160/24161/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій позивач просить:
???- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації мого грошового забезпечення в період з 19.01.2022 року по 20.08.2024 року; ???
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації мого грошового забезпечення за період з 19.01.2022 року по 20.08.2024 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078, шляхом виплати мені індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4071,01 грн. (чотири тисячі сімдесят одна гривня 01 коп.) за період з 19.01.2022 року по 20.08.2024 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 19.02.2022 року по день фактичної виплати заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона з 19.01.2022 по 20.08.2024 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №246 від 20.08.2024 позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Втім, на думку позивача, при виключенні її зі списків ВЧ НОМЕР_1 , відповідачем протиправно не в повному обсязі виплачена індексація грошового забезпечення, починаючи з 19.01.2022 по 20.08.2024. Так, за період з 19.01.2022 по 20.08.2024 під час обчислення розміру індексації відповідачем не враховано вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
18.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ВЧ НОМЕР_1 просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі. При цьому, оскільки дію Закону №1282-ХІІ зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок №1078, також не діє протягом 2023. З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 немає. Стосовно індексації грошового забезпечення за 2024 рік, відповідач вказує, що стаття 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачає обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс росту споживчих цін у січні 2024 становив 100,4%, лютому 2024 - 100,3%, березні 2024 - 100,5%, квітні 2024 - 100,2%, травні 2024 - 100,6%, червні 2024 - 102,2%, липні 2024 - 100%, серпні 2024 - 101,5 %, внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з січня по серпень 2024 не було. Стосовно індексації грошового забезпечення за 2022 рік, відповідач наголошує, що позивач у 2022 році у ВЧ НОМЕР_1 отримала грошове забезпечення відповідно до чинного законодавства та з врахуванням індексації у загальному розмірі 11 990,48 грн, базовим роком нарахування якої є 2018 рік, що підтверджується довідкою про нараховані та виплачені суми індексації від 18.10.2024 №2081. Стосовно застосування судом «фіксованої суми індексації», відповідач вказує, що посилання позивача на наявність підстав для застосування щомісячної фіксованої індексації є безпідставними, оскільки такі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Так, Закон №1282-ХІІ та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації". Цей термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15.12.2015.
23.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання відповідача на відсутність підстав для застосування щомісячної фіксованої індексації, оскільки такі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин - є безпідставними, оскільки право на нарахування та виплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4071,01 грн відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 визнано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/31200/23, що набрало законної сили. Також позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до Постанови № 1294. Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося. Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. Оскільки щомісячна грошова винагорода не є постійною величиною, не була основною та змінювалась (збільшувалась), а з 01.03.2018 скасована, тому така складова грошового забезпечення не повинна впливати на розмір індексації грошового забезпечення. Непроведення та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення, на думку позивача, є протиправним обмеженням її прав та порушенням вимог Закону №1282-ХІІ і Порядку № 1078.
Разом з відзивом, відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявлених клопотань зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо заявленого клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу грошового забезпечення в належному розмірі.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження та звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 проходила службу у ВЧ НОМЕР_1 та звільнена зі служби 20.08.2024.
Суд зазначає, що грошове забезпечення, яке під час проходження служби виплачується не в повному обсязі, набуває статус заборгованості, а тому особа має законні очікування і сподівання на виплату такої заборгованості в період проходження служби, але в будь-якому випадку не пізніше ніж у день звільнення зі служби, коли роботодавець повинен здійснити повний розрахунок і виплатити всі належні працівнику кошти.
У зв'язку з цим строк звернення до суду у справах, в яких предметом спору є грошове забезпечення, починає свій перебіг саме з дня звільнення зі служби, якщо особа не згодна з тим розрахунком, який з ним здійснений роботодавцем (у спірних відносинах - ВЧ НОМЕР_1 ).
Поки ж особа, як позивач у справі, була військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , строк звернення до суду для неї обчисленню не підлягав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка діяла з 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, про порушення права, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом, позивачу було відомо при проведенні остаточного розрахунку, тобто в день звільнення та тримісячний строк звернення до суду починає обраховуватись з наступного дня після звільнення позивача - з 21.08.2024.
Позовну заяву ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв'язку 30.08.2024, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.
За викладених обставин, позивачем не порушений строк звернення до суду з цим позовом.
Тому, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.01.2022 №11 старшого солдата ОСОБА_1 , призначену наказом командувача військами оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу від 06.012022 №2-рс на посаду бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби, яка прибула із ВЧ НОМЕР_2 , з 19.01.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з 20.01.2022, вважати такою, що з 19.01.2022 справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3000 грн на місяць, шпк «старший солдат».
Наказано виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати в розмірі 110% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.02.2024 №246 (по особовому складу) військовослужбовця військової служби за контрактом старшого солдата ОСОБА_1 , діловода служби пального га мастильних матеріалів тилу логістики, призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2024 №1018-рс на посаду діловода обліково-операційного відділення ВЧ НОМЕР_3 Повітряних сил Збройних Сил України, вважати такою, що справи та посаду здала 20.08.2024 і вибула до нового місця служби.
З 20.08.2024 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення - з 21.08.2024.
Щорічна основна відпустка за 2022 не надавалась, за 2023 використана тривалістю 30 діб (15 діб - з 17 по 31.07.2023, 15 діб - з 16 по 30.10.2023), за 2024 використана тривалістю 15 діб (з 18.03.2024 по 01.04.2024).
Грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік отримала.
Відпустка за сімейними обставинами за 2023, 2024 роки не надавалась.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд за 2024 не отримала.
Додаткова відпустка тривалістю 14 календарних днів на рік, як учаснику бойових дій, протягом 2022-2024 не надавалась. Грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, не виплачувалась.
Наказано виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років по день виключення із частини.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/31200/23 позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_2 - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.01.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4071,01 грн. (чотири тисячі сімдесят одна гривня 01 коп.) за період з 01.03.2018 по 18.01.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №160/31200/23 відмовлено в задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/31200/23 повернуто скаржникові.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/31200/23 набрало законної сили 08.04.2024.
З означеного рішення випливає таке:
«З метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 та порівняти їх.
Так, згідно довідки про нараховане грошове забезпечення:
у лютому 2018 позивачці нараховано 7 842,72 грн грошового забезпечення (посадовий оклад 645,00 грн.; оклад за військовим званням 35,00 грн.; надбавка за вислугу років 68,00 грн.; надбавка за особливі проходження служби 374,00 грн.; премія 3715,20 грн; надбавка за таємність 64,50 грн., щомісячна додаткова грошова винагорода 2 941,02 грн.);
у березні 2018 - 8 234,86 грн (посадовий оклад 2 820,00 грн.; оклад за військовим званням 600,00 грн.; надбавка за вислугу років 855,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 427,50 грн.; премія 3 250,36 грн.; надбавка за таємність 282,00 грн.).
Таким чином дохід позивача збільшився на 392,14 грн. (8234,86 грн. - 7842,72 грн.).
Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018, то з врахуванням цифрових значень наявних у матеріалах справи, розрахунків в довідці про отримане грошове забезпечення та суми індексації, врахування в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4 463,15 грн. (1762,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на 100%).
Таким чином, розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 на 4071,01 грн (4463,15 грн. - 392,14 грн.), що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачці за спірний період.».
Отже, Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 11.03.2024 у справі №160/31200/23 визначено індексацію-різницю грошового забезпечення позивача у фіксованому розмірі 4071,01 грн.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З довідки ВЧ НОМЕР_1 від 18.10.2024 №2081 про нараховану індексацію за 2022 рік, випливає нарахування індексації позивачу в такому розмірі:
- січень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 4 858,29 грн, виплачено індексації - 236,18 грн, базовий місяць - березень 2018;
- лютий 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 20 411,49 грн, виплачено індексації - 672,35 грн, базовий місяць - березень 2018;
- березень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 054,35 грн, виплачено індексації - 672,35 грн, базовий місяць - березень 2018;
- квітень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 054,35 грн, виплачено індексації - 672,35 грн, базовий місяць - березень 2018;
- травень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 295,01 грн, виплачено індексації - 913,01 грн, базовий місяць - березень 2018;
- червень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 399,21 грн, виплачено індексації - 1 017,21 грн, базовий місяць - березень 2018;
- липень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 448,00 грн, виплачено індексації - 1 066,00 грн, базовий місяць - березень 2018;
- серпень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 663,80 грн, виплачено індексації - 1 281,80 грн, базовий місяць - березень 2018;
- вересень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 663,80 грн, виплачено індексації - 1 281,80 грн, базовий місяць - березень 2018;
- жовтень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 663,80 грн, виплачено індексації - 1 281,80 грн, базовий місяць - березень 2018;
- листопад 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 15 806,80 грн, виплачено індексації - 1 424,80 грн, базовий місяць - березень 2018;
- грудень 2022: нараховане місячне грошове забезпечення - 14 382,80 грн, виплачено індексації - 1 470,83 грн, базовий місяць - березень 2018;
- разом: нараховане місячне грошове забезпечення - 178 557,90 грн, виплачено індексації - 11 990,48 грн, базовий місяць - березень 2018.
З матеріалів справи випливає, що за період з 19.01.2022 по 20.08.2024 позивачу не виплачувалась індексація-різниця у фіксованій сумі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в неналежному розмірі за період з 19.01.2022 по 20.08.2024, з урахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов таких висновків.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) містить визначення таких понять:
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
За правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Абзацом 5 цього ж пункту передбачаєть, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами 1-3 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзацами 4-6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1- 1 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 Закону №2011-XII встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану); допомоги.
Суд зазначає, з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Посадові оклади військовослужбовців були встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/31200/23, яке набрало законної сили 08.04.2024 встановлено, що розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 на 4071,01 грн (4463,15 грн. - 392,14 грн.), що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачці за спірний період.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018, а відтак наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 4 071,01 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2018 року до 31.12.2022.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) з 01.01.2023 по 31.12.2023, суд враховує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023.
З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 немає.
Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2024 по 20.08.2024, суд враховує, що відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.
Водночас щодо виплати позивачу індексації-різниці суд враховує, що позивач у період з 01.01.2024 по 20.08.2024 продовжувала проходити військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_1 .
Тож, відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) також за період з 01.01.2024 по 20.08.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 19.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 20.08.2024, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4 071,01 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.
Стосовно позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, суд приходить до висновку про їх передчасність, оскільки відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при виплаті індексації буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 20.08.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 20.08.2024, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, шляхом виплати ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4071,01 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді - 03.12.2024.
Суддя М.В. Бондар