Номер провадження: 33/813/2469/24
Номер справи місцевого суду: 522/7201/24
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Карташов О. Ю.
02.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 22.05.2024 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 22.05.2024 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави України.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. На користь держави України.
Як зазначено в постанові суду, 22.04.2024 року приблизно о 15 годині 52 хвилині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volvo V50», д/н НОМЕР_1 , в м. Одесі, по вулиці Колонтаївській, біля будинку №58, рухаючись у крайній правій смузі, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, не була уважна, внаслідок чого відбулось зіткнення із транспортним засобом «MAN», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В результаті порушення ОСОБА_1 п. 13.1, 2.3 "б" Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, указані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року.
Також ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вона просить поновити строк посилаючись на те, що її не було повідомлено про розгляд справи, а судову повістку вона отримала з запізненням на два тижні. Після отримання повістки вона намагалась дізнатись наступну дату чи результат, але не могла потрапити в приміщення суду через відсутність електропостачання та повітряних тривог. В 20 числах липня ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи, про що є відповідна відмітка, та подала апеляційну скаргу.
В скарзі зазначено, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, не викликав її та не вислухав її думку, щодо уточнення обставин справи. Також суддя першої інстанції не взяв до уваги пояснення від 22.04.2024 року, в яких зазначено, що апелянт являється інвалідом ІІ групи ВВВ та необґрунтовано стягнув судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Також звертається увага, що в схемі ДТП зазначена відстань від правого краю дорожнього полотна до місця розташування автомобіля «MAN», д/н НОМЕР_3 на момент зіткнення - це 6,1-6,3 м., що означає що автомобіль «MAN» рухався за лівою колією трамвайної лінії, тобто третя смуга руху. Таким чином апелянт ніяк не могла зачепити автомобіль «MAN» в передній правий ліхтар повортника, коли його грузовий відсік виступає за ширину кабіни майже на 10 см. З кожного боку. І навіть, якщо припустити, що апелянт когось об'їжджала, то місця для маневру було достатньо. Апелянт наголошує, що нікого не об'їжджала.
В скарзі звертається увага, що в результаті ДТП автомобіль апелянта отримав механічні пошкодження, а саме вм'ятина задньої лівої дверці з пошкодженням лакофарбової поверхні і лівого заднього крила, на загальну суму 10000 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення по суті справи, підтримала доводи апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, проаналізувавши зміст судової постанови та спів ставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під час розгляду апеляційної скарги по суті її вимог звертається увага на те, що орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.3 "б" Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 № (далі - ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке зокрема підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: протоколом серії ААД №905492 від 22.04.2024 року (а.с.1); план-схемою місця ДТП, де зафіксовані місце зіткнення транспортних засобів, характер заподіяних пошкоджень транспортних засобів (а.с.3). Протокол складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо водієм ОСОБА_1 .. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол ОСОБА_1 не вказала, в графі пояснення зазначила, що ПДР не порушувала, маневри не виконувала, їхала прямо. В поясненнях на окремому аркуші ОСОБА_1 зазначила, що вона рухалась по вул. Колонтаївська від вул. Скісна до вул. Балківська вздовж трамвайної колії, Попереду їхав трамвай, який зупинився, щоб висадити пасажирів на зупинці "Автовокзал". Трамвай почав рухатись, і вона поїхала слідом за ним трошки правіше від колії. Трамвай повернув на круг, а вона поїхала прямо і раптово почула якийсь удар в районі лівого заднього колеса. Подумавши, що потрапила в яму біля колії, або трамвай зачепив її хвостом. Зупинившись перед світлофором на узбіччі, обстеживши свій автомобіль замітила, що в районі заднього лівого крила вм'ятина і пошкоджено лакофарбове покриття. Поглянувши назад, побачила водія «MAN», д/н НОМЕР_3 , підійшовши побачила, що в нього пошкоджений правий повортник. ОСОБА_1 також зазначила, що їхала прямо за трамваєм по першому правому ряду і нікого не об'їжджала, то не могла зачепити заднім крилом фонар поворота, що знаходиться біля бампера і його закриває будка. Скоріш за все водій грузовика, пропустивши трамвай здавав назад.
В поясненнях водія «MAN», д/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 зазначено, що рухаючись лівій смузі почув удар з правого переднього боку та відразу зупинився а інша водійка легкового автомобіля не відразу зрозуміла, що сталось проїхала, ще близько 20 метрів, він їй посигналив та вийшовши з автомобіля виявив, що відбитий правий боковий сигнал поворота.
З огляду на викладе, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляції та вважає їх такими, як такі надані з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Твердження апелянта про те, що правила дорожнього руху порушив і водій автомобіля «MAN», д/н НОМЕР_3 , не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки можлива наявність вини обох учасників дорожнього руху в настанні ДТП та не виключає винуватості кожного з них окремо.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що вона інвалід ІІ групи, а тому суд повинен був звільнити її від сплати судового збору.
Дійсно, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" незалежно від виду позову, звільняються від сплати судового збору інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
При ухваленні постанови суддя районного суду не надав належної оцінки вказаній обставині, не дотримався ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та прийшов до невірного висновку про необхідність стягнення із особи, яка є інвалідом ІІ групи та притягується до адміністративної відповідальності судового збору у розмірі 605 гривень. 60 копійок.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині встановлення вини особи та вважає, обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо звільнення особи від сплати судового збору.
У відповідності до ч.4 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а постанова районного суду зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - змінити, виключити з резолютивної частини постанови рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов