19 листопада 2024 р. Справа № 597/1565/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Торської І.В.
за участю секретаря судового засідання Лопушняк З.П.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Представник позивача ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , являється дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 , спадкоємицею першої черги за законом право власності на:
-1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , дійсною вартістю: 77648 грн. 00 коп. куди входить: Житловий будинок літери «А», Стайня-стодола літери «Б», Літня кухня «В», ворота з хвірткою 1, криниця спільного користування 2, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;
- земельні ділянки, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №709493, виданий на підставі рішення XVII сесії 5 скликання Колодрібської сільської ради від 15.02.2002, землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №459, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,60 га, з яких: рілля - 0,47 га; пасовища - 0,07 га; багаторічні насадження - 0,06 га, які розташовані на території Колодрібської сільської ради Заліщицького району, нормативно-грошовою оцінкою 95957 грн. 48 коп., які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
На обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_3 , оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняла позивачка, оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні АДРЕСА_1 та вже успадкувала частину спадкового майна. Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на її майно, яке позивачка вже успадкувала та майно її матері ОСОБА_4 , яке вона прийняла, але не встигла оформити його належним чином, а саме: на 1/3 частину будинковолодіння та на земельні ділянки, згідно Державного акту. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та оформлення права на 1/3 частину будинковолодіння та на земельні ділянки, ОСОБА_1 звернулася із заявою до нотаріуса, в якій просила видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , та майно її матері ОСОБА_4 . Проте, на вищевказану заяву нотаріус 04 червня 2024 року виніс постанову № 367/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на вищевказане майно та не підтвердження родинних відносин між померлими спадкодавцями. Оскільки позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості іншим чином одержати свідоцтво про право на спадщину, тому вона вимушена звернутись до суду.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розглядати справи у порядку загального позовного провадження.
Позивачка та її представник в підготовче судове засідання не з'явилися, однак представник позивачки, адвокат Данильчук Н.Б. надав до суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.
В підготовче судове засідання представник відповідача Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника міської ради, щодо задоволення позовних вимог не заперечують.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачами суперечить вимогам закону.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.1967 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Колодрібською сільською радою народних депутатів Заліщицького району Тернопільської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 одружились 12.08.1989 року, про що в Книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено актовий запис №1. Прізвище ОСОБА_5 після реєстрації одруження - ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06.12.2002 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_3 , оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується довідкою Заліщицької міської рада №19-15/9/541 від 17.09.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 01.10.2018 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивачка, оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні АДРЕСА_1 та вже успадкувала частину спадкового майна. Даний факт підтверджується довідкою Заліщицької міської рада №19-15/9/510 від 23.08.2024 року та свідоцтвом на спадщину.
Судом також встановлено, що листом №368/02-14 від 04.06.2024 року, державного нотаріуса Інни Дідик, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що були виявлені розбіжності, а саме: відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , спадкодавець - ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , спадкодавець ОСОБА_4 , а згідно Повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження від 07 березня 2024 року № 00043947380, померла зазначена як - ОСОБА_9 , а її мати зазначена як - ОСОБА_4 що не дає можливості доказати право ОСОБА_3 на спадкування майна ОСОБА_4 за законом. У зв'язку із чим рекомендовано звернутися до суду для визначення належності вказаного майна померлій та наступній належності позивачці, як спадкоємцеві згідно закону.
Для внесення змін в актовий запис про народження матері позивачка звернулася в Заліщицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), однак висновком №138/35.14.1-07.5 від 31.08.2024 року їй відмовлено у внесенні таких змін. Тому позивачка змушена вирішувати дане питання в судовому порядку, а саме факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Зважаючи на наявність вказаних розбіжностей, факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами:
- довідкою міської ради № 19-15/9/511 від 23.08.2024 року, де зазначено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;
-довідкою міської ради №19-15/9/541 від 17.09.2024 року, де зазначено, що на момент смерті ОСОБА_4 з нею проживала дочка ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання правовстановлюючих документів в органах, що вчиняють нотаріальні дії.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для позивача важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючих документів в адміністративному порядку неможливо.
В той же час, факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, відповідно до наявних у справі письмових доказів.
Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У даній справі встановлено, що позивачка зверталася з заявою до державного нотаріуса, який рекомендував встановити факт родинних зв'язків своєї матері із її покійною матір'ю у судовому порядку.
Від встановлення юридичного факту залежить виникнення майнового права позивача на нерухоме спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємиці за законом.
А, тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , являється дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4
Суд також вважає, що наявність розбіжностей у зазначені прізвища та імені ОСОБА_3 і прізвища та по-батькові її матері ОСОБА_4 у свідоцтві про смерть та актовому записі про народження, позбавляє позивачку права на отримання спадщини, чим порушуються її спадкові права, які підлягають поновленню шляхом задоволення заяви.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до приписів ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довідки №19-15/9/541 виданої 17.09.2024 року виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, зі спадкодавцею ОСОБА_4 на момент її смерті проживала та була зареєстрована її дочка ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки №19-15/9/510 виданої 23.08.2024 року виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, зі спадкодавцею ОСОБА_3 на момент її смерті проживала (без реєстрації) її дочка ОСОБА_10 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 червня 2024 року спадкоємцем 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , є її дочка ОСОБА_1 .
Отже, після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на її майно, яке позивачка вже успадкувала та майно її матері ОСОБА_4 , яке вона прийняла, але не встигла оформити на себе, а саме: на 1/3 частину будинковолодіння та на земельні ділянки, згідно Державного акту.
Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, беручи до уваги, що позивачка прийняла спадщину у визначеному законом порядку, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання за нею в порядку спадкування права власності ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_3 , оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні, однак не оформила його належним чином, а після смерті ОСОБА_3 прийняла її дочка ОСОБА_10 оскільки проживала з померлою разом на момент її смерті в одному будинковолодінні.
Таким чином, суд приходить до переконання, що даний позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1216-1218, 1220-1223, 1225, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , являється дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , спадкоємицею першої черги за законом, право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , дійсною вартістю: 77648 грн. 00 коп. куди входить: Житловий будинок літери «А», Стайня-стодола літери «Б», Літня кухня «В», ворота з хвірткою 1, криниця спільного користування 2, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , спадкоємицею першої черги за законом, право власності на земельні ділянки, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №709493, виданий на підставі рішення XVII сесії 5 скликання Колодрібської сільської ради від 15.02.2002, землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №459, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,60 га, з яких: рілля - 0,47 га; пасовища - 0,07 га; багаторічні насадження - 0,06 га, які розташовані на території Колодрібської сільської ради Заліщицького району, нормативно-грошовою оцінкою 95957 грн. 48 коп., які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, м.Заліщики, Чортківський район, Тернопільська область, вул. С.Бандери, буд.15-Б, код ЄДПОУ 04058396.
Повний текст судового рішення складено 29.11.2024 року.
Суддя І.В. ТОРСЬКА