1 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 487/2528/21
провадження № 61-12499ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
11 вересня 2024 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві) через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 листопада 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 452,80 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову в розмірі 600 147,70 грн.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся з позовом у квітні 2021 року та просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДБР у м. Миколаєві № 213-ос
від 29 грудня 2020 року про звільнення його з посади інспектора сектору матеріально технічного забезпечення з 29 грудня 2020 року;
- поновити його на посаді інспектора сектору матеріально технічного забезпечення ТУ ДБР у м. Миколаєві;
- стягнути з ТУ ДБР у м. Миколаєві середній заробіток за час вимушеного прогулу
з 1 січня 2021 року до ухвалення рішення суду.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року встановлений
у розмірі 2 270 грн, тому за подання позовної заяви в частині вимог немайнового характеру в цій справі розмір судового збору становить 908 грн (2 270 грн х 0,4).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться
у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги ціна позову у цій справі становить 600 147,70 грн (сума, яка стягується).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті
в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже за подання касаційної скарги щодо вимоги майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 9 602,36 грн (600 147,70 грн х 1% х 200% х 0,8),
а щодо позовних вимог немайнового характеру розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 452,80 грн (2 270 грн х 0,4 х 200% х 0,8),
разом - 11 055,16 грн.
Скаржник надав суду докази сплати судового збору в розмірі 1 452,80 грн, отже за подання касаційної скарги на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва
від 07 листопада 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 13 серпня 2024 року ТУ ДБР у м. Миколаєві необхідно доплатити судовий збір
у розмірі 9 602,36 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача
(код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),
код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи
в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України скаржник не зазначив
у касаційній скарзі відповідних відомостей щодо себе, зокрема, відомості про своє місцезнаходження та поштовий індекс.
Отже на усунення вказаного недоліку скаржнику необхідно надати суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій зазначити відомості відповідно до вимог
пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, і надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, на рішення Заводського районного суду
м. Миколаєва від 07 листопада 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року залишити без руху.
Надати скаржнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко