03 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 172/128/24
провадження № 61-15552ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 .
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, у цій справі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
18 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
Саме лише посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, без зазначення конкретних норм права, щодо яких відсутній правовий висновок, його обґрунтування, не свідчить про невиконання заявником вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Обґрунтувань інших підстав касаційного оскарження касаційна скарга не містить.
У силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд зобов'язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Узагальнюючи наведене, оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтею 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков