02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 569/17949/20
провадження № 61-13173ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М. С., зареєстрованого в реєстрі № 1044; визнати за ним право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за вказаною адресою.
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 05 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Виключив зі Спадкового реєстру запис про реєстрацію заповіту від 02 квітня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Другої рівненської державної нотаріальної контори Костюковою О. О. о 09 год. 55 хв., підписаний ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 3-94. В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами відмовив.
Рівненський апеляційний суд постановою від 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Курганської О. В. задовольнив. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року в частині часткового задоволення позову скасував та відмовив у задоволенні позову у цій частині. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
21 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 369/1913/17, від 20 липня 2022 рок у справі № 461/2565/20;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо нікчемності заповіту у випадку присутності двох свідків під час його посвідчення та не виконання такими свідками покладених на них частиною п'ятою статті 1253 ЦК України обов'язків.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року.
Витребувати з Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/17949/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов