02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 641/2576/21
провадження № 61-14562ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,
У квітні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на свою користь 5 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 1 425 000,00 грн у рахунок компенсації матеріальної шкоди, а саме витрат, понесених ним у зв'язку із наданням юридичної допомоги у кримінальному провадженні.
Ленінський районний суд м. Полтави рішенням від 02 березня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 180 900,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовив.
Полтавський апеляційний суд постановою від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишив без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року змінив у частині відшкодування моральної шкоди. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 185 589,93 грн у рахунок компенсації моральної шкоди. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат за надану юридичну допомогу скасував та в цій ухвалив частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат за надану юридичну допомогу 400 000,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Верховний Суд постановою від 12 червня 2024 року касаційні скарги Харківської обласної прокуратури та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Немченко М. В., задовольнив частково. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року щодо вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним діями органів досудового розслідування та прокуратури, залишив без змін. Постанову Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди у вигляді витрат за надану юридичну допомогу у кримінальному провадженні скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Полтавський апеляційний суд постановою від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Журавльова М. С. задовольнив. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат за надану юридичну допомогу - скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат за надану юридичну допомогу задовольнив. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 425 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат за надану юридичну допомогу у кримінальному провадженні. Стягнув з Харківської обласної прокуратури на користь держави судовий збір у розмірі 28 375,00 грн.
29 жовтня 2024 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати уточнену редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, і надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано.
В уточненій редакції касаційної скарги заступник керівника Харківської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 425 000,00 грн витрат за надану юридичну допомогу у кримінальному провадженні та стягнення з Харківської обласної прокуратури на користь держави судовий збір у розмірі 28 375,00 грн і в цій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18;
- відсутність висновків Верховного Суду щодо наявності підстав та механізму для відшкодування моральної шкоди на підставі статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у разі переховування підозрюваного від слідства тим самим, затягування процесу належного розслідування кримінального провадження та перешкоджання з'ясування істини у ньому, адже, якщо б підозрюваний не переховувався від слідства, сприяв встановленню об'єктивної істини у справі, провадження не зупинялось і остаточне рішення у справі було прийнято якнайшвидше, чи слід застосовувати до вказаних правовідносин за аналогією частини четвертої статті 1176 ЦК України.
Разом із цим, посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2012 року у справі № 6-39869св11, не заслуговують на увагу, оскільки висновок, на який посилається скаржник, не є висновком Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Також, заступник керівника Харківської обласної прокуратури в касаційній скарзі заявив клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року з посиланням на те, що у разі задоволення касаційної скарги безпідставне стягнення коштів з Державного бюджету України призведе до нецільового використання бюджетних коштів, матиме наслідком заподіювання збитків та може спричинити надмірне навантаження на видатки Державного бюджету України.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи, що оскаржувана постанова Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року підлягає примусовому виконанню, а з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого її скасування, суд вважає за необхідне зупинити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.
Витребувати з Ленінського районного суду м. Полтави цивільну справу № 641/2576/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури.
Клопотання заступника керівника Харківської обласної прокуратури про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року задовольнити.
Зупинити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов