02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 295/2520/23
провадження № 61-15715ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета
спору: Орган опіки та піклування Любарської селищної ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої
дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 07 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
16 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз О. С. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 16 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 травня 2024 року у справі № 661/2532/17, від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18, від 21 липня 2021 року у справі № 202/7712/18, від 17 липня 2024 року у справі № 755/8647/23, від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, .
Також заявник вважає, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, безпідставно не розглянув клопотання позивача про виклик свідків, а суд апеляційної інстанції не взяв до уваги письмове клопотання про виклик свідків та не розглянув клопотання про приєднання копій доказів: розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, копій адвокатських запитів, роздруківок із сайту «Судова
влада» щодо притягнення відповідача до адміністративної та кримінальної відповідальності (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року.
Витребувати із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області цивільну справу № 295/2520/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Любарської селищної ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська