Рішення від 03.12.2024 по справі 591/7615/24

Справа № 591/7615/24

Провадження № 2/591/1352/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/7615/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14.05.2019 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви - анкети до договору про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов'язання шляхом відкриття поточного рахунку з встановленим кредитним лімітом у 50000 грн., відповідач своїх зобов'язань зі своєчасного повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 10146,75 грн. Просить стягнути вказану суму.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06.09.2024 року. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав. Зазначив, що в підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві відсутні відомості про те, з якими саме затвердженими умовами і правилами, тарифами був ознайомлений та дав згоду відповідач, а також відсутні відомості про зобов'язання банку надати грошові кошти (кредит), не зазначено розміру кредиту та умови кредитування, зобов'язання, умови отримання кредиту, номеру виданої кредитної картки. Додані банком до позовної заяви витяги з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» та витяг з тарифів за карткою Monobank Мішеніним М.Є. не підписані. Жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили б про ознайомлення відповідача у письмовій формі з умовами кредитування позивачем не надано. Надана банком Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 14.05.2019, що підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру кредиту, порядку його погашення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, а Витяг з Тарифів за карткою Monobank та Витяг з Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, всупереч положенням ст.ст.207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачем не підписані і не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу на умовах визначеними цими документами. Також зазначає, що надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Разом з тим, позивач додав до позову Умови та правила надання банківських послуг, які набули чинності 27 листопада 2021 року, тобто, через два з половиною роки після підписання договору, а не ті, які діяли на момент укладення з відповідачем договору і з якими він знайомився. Тому, враховуючи відсутність доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та їх розмір, відсутні законні підстави для нарахування процентів за користування кредитом шляхом збільшення тіла кредиту.

З наданої позивачем копії паспорту споживчого кредиту неможливо встановити, за яким саме договором визначаються умови за цим паспортом. Вказаний паспорт споживчого кредиту не містить посилання на конкретний договір, на номер картки або рахунку, який обслуговується. До того ж, в Паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, позивачем АТ «Універсал Банк» здійснювалось нарахування та погашення (списання) процентів не відповідно до положень частини першої статті 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ). Відтак, за відсутності в укладеному кредитному договорі умов щодо обов'язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, відповідальності за прострочення повернення боргу, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом позивач не мав. Таким чином, суми надходжень від позичальника, які банком були безпідставно розподілені на погашення відсотків, мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості банком було самостійно збільшено тіло кредиту за рахунок погашених відсотків. Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, кожного останнього календарного дня звітного місяця, починаючи з 01 липня 2019 року і до 31 березня 2023 року включно, нараховувались відсотки на залишок заборгованості за кредитом, що підтверджується дев'ятою колонкою розрахунку заборгованості, яка має назву «Нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом». Всього позивачем безпідставно нараховано відсотків на загальну суму 94 884,10 грн. Як також вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем, кожного першого дня місяця, наступного за звітним, починаючи з липня 2019 року і до квітня 2023 року включно, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита, що підтверджується десятою колонкою розрахунку заборгованості, яка має назву «Сплачено відсотків». Всього позивачем безпідставно погашено (списано) за рахунок тіла кредита договірних відсотків на загальну суму 94884,10 грн. З розрахунку заборгованості позивача вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом, так і за відсотками за користування кредитом. Так за час користування кредитом відповідачем сплачено 140 116,00 грн. (п'ятнадцята колонка розрахунку заборгованості, яка має назву «Сума погашення за наданим кредитом»). При цьому суми надходжень від позичальника мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Тож, враховуючи різницю між сумою пред'явленого до стягнення тіла кредиту, з якого складається вся кредитна заборгованість, у розмірі 101 346,75 грн. і сумою сплачених відповідачем коштів у загальному розмірі 140 116,00 грн., слід дійти висновку, що станом на 09.05.2024 року заборгованість за фактично отриманою і не поверненою відповідачем сумою кредитних коштів (тіло кредита) відсутня. Позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявності у відповідача заборгованості перед банком за фактично отриманими і не повернутими йому кредитними коштами саме у розмірі 101 346,75 грн. Отже, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредита) відсутня, а фактично отримані та використані Відповідачем кошти, повернуті позивачу в повному обсязі. Тому наявні підстави для відмови у позові.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі. Представником відповідача подано заяву про проведення судового засідання без його участі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 14.05.2018 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 15).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 101346,75 грн. за тілом кредиту станом на 09.05.2024. З наданого розрахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом, так і за відсотками за користування кредитом. (а.с. 8-11).

Відповідно до наданої виписки за особовим рахунком станом на 09.05.2024 за період з 16.05.2019 по 09.05.2024 було здійснено зарахувань на суму 142916 грн., сума заборгованості за цей період 101346,75 грн. (а.с. 8-11).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови кредитного договору решта складових кредитної угоди не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з позичальником кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Встановлені судом обставини свідчать, що між сторонами дійсно виникли правовідносини позики і письмовими доказами у справі доведено, що позичальник всього користувався кредитними коштами позивача.

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо того, що надані до суду Умови і правила надання банківських послуг складають між сторонами Договір про надання банківських послуг, оскільки суду не доведено що саме був ознайомлений відповідач, підписуючи Анкету-заяву, суду не надано доказів, які б фіксували дату ознайомлення і погодження позичальника із запропонованими у цьому документ умовами кредитування.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, за відсутності в укладеному кредитному договорі умов щодо обов'язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, відповідальності за прострочення повернення боргу, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом позивач не мав. Таким чином, суми надходжень від позичальника, які банком були безпідставно розподілені на погашення відсотків, мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості банком було самостійно збільшено тіло кредиту за рахунок погашених відсотків.

З розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що у період з 16.05.2019 по 09.05.2024 відповідач користувався кредитними коштами та періодично здійснював платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом, так і за відсотками за користування кредитом.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що у спірному періоді відповідачем використано коштів банку у загальному розмірі 101346,75 грн., поповнено рахунок на загальну суму 142916,00 грн. При цьому суми надходжень від позичальника мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Беручи до уваги, що позивачем у рахунок погашення боргу за відсотками зараховано сплачені відповідачем кошти, станом на 09.05.2024 року наявна переплата у розмірі 41569,25 грн. як різниця між використаними (101346,75 грн.) та повернутими (142916,00 грн.) коштами.

Позивач ознайомлений з поданим представником відповідача відзивом на позовну заяву, але доводи відповідача ним не спростовані, докази на спростування позиції відповідача щодо наявної переплати також не надані.

Тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.05.2019 року у розмірі 101346,75 грн. відмовити у зв?язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м.Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2024.

Суддя О.О. Ніколаєнко

Попередній документ
123468782
Наступний документ
123468784
Інформація про рішення:
№ рішення: 123468783
№ справи: 591/7615/24
Дата рішення: 03.12.2024
Дата публікації: 05.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (03.10.2025)
Дата надходження: 29.07.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованності
Розклад засідань:
06.09.2024 11:00 Зарічний районний суд м.Сум
08.11.2024 09:00 Зарічний районний суд м.Сум
21.08.2025 13:30 Сумський апеляційний суд