ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.11.2024Справа № 910/10897/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_7
про визнання протиправним та скасування наказу
та за позовом третьої із самостійними вимогами на предмет спору - Компанії «Марсфілд Лімітед» (Marsfield Limited)
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Територіальне об'єднання БЕБ у Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу
за участю представників:
від позивача та третьої особи на стороні позивача: Кур'ян К. І.
від відповідача: Субота О. В.
від третьої особи з самостійними вимогами: Шкелебей О.В. , Мальована В.А.
від третьої особи на стороні відповідача: Ніколаєнко А.О. , Таргонська О.С.
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» (далі - ТОВ «МЛП-Чайка», позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг», яким були анульовані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2022 № 1003391070029005201 про зміну керівника ТОВ «МЛП-Чайка» та від 08.12.2022 № 1003391070032005201 про внесення відомостей щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виданий Міністерством юстиції України наказ № 2619/5 від 04.09.2024 "Про задоволення скарг" є незаконним та таким, що порушує законні права і інтереси ТОВ «МЛП-Чайка», адже, приймаючи спірний наказ Міністерство юстиції вийшло за межі своїх повноважень, втрутившись у внутрішні справи товариства; не дослідило всіх обставин та не врахувало, що скасовані реєстраційні дії щодо зміни керівника та бенефіціарного власника товариства були проведені виключно на законних підставах; санкції, введені у 2021 - 2022 роках, не стосуються ні ТОВ «МЛП-Чайка», ні його кінцевого бенефіціарного власника (ОСОБА_7), що свідчить про відсутність в діях реєстратора порушень законодавства України. Також позивач зазначив, що Міністерство юстиції неправомірно прийняло до розгляду скарги Територіального управління БЕБ у Київській області, які були неналежно оформлені, подані з пропуском визначеного законом строку, а права скаржника - не порушені.
У позові ТОВ «МЛП-Чайка» просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - громадянина Турецької Республіки ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) (далі - третя особа на сторона позивача).
Також разом з позовом ТОВ «МЛП-Чайка» подало заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, у якій заявник просив заборонити Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальному органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», державним реєстратором та будь-яким іншим особам, вчиняти реєстраційні дії щодо анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, дата проведення 04.08.2022 19:59:52, номер 1003391070029005201 щодо ТОВ «МЛП-Чайка»; анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, дата проведення 08.12.2022 12:55:26, номер 1003391070029005201 щодо ТОВ «МЛП-Чайка».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2024 вказану заяву ТОВ «МЛП-Чайка» про забезпечення позову було задоволено в повному обсязі.
Крім того 12.09.2024 позивач подав до суду ще одну заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд: скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/10897/24, оскільки відпала необхідність у їх застосуванні, та застосувати нові заходи забезпечення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2024 вказану заяву ТОВ «МЛП-Чайка» в частині забезпечення позову було задоволено частково; заборонено Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальним органам, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, вчиняти реєстраційні дії щодо анулювання реєстраційної дії від 02.09.2024: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16:30:57, № 1003391070035005201, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; заборонено ОСОБА_10 вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "МЛП-Чайка" до набрання законної сили рішенням суду; у іншій частині - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2024 заяву ТОВ «МЛП-Чайка» про скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 в справі № 910/10897/24.
Відповідач (Мін'юст) подав відзив на позовну заяву, в якому заявлені вимоги не визнав, зазначив, що при розгляді скарг Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Також відповідач вказав, що скарги були подані з дотриманням вимог чинного законодавства, в межах строку та в ході виконання Територіальним управління БЕБ у Київській області своїх основних функцій, збираючи доказову інформацію у кримінальному провадженні щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. У той же час, задовольняючи скарги ТУ БЕБ, колегія Мін'юсту встановила, що оскаржувані ним реєстраційні дії щодо зміни керівника та бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка» були проведені всупереч законодавству України про санкції, а тому їх було анульовано.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ОСОБА_7) подав пояснення по суті позову, в яких вважав, що вимоги ТОВ «МЛП-Чайка» є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню з підстав, наведених позивачем. Також зазначив, що на час вчинення анульованих Мін'юстом реєстраційних дій кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЛП-Чайка» була ОСОБА_11 , до якої санкції не застосовувались та яка 30.11.2022 продала акції цільової Компанії «Balerson Finance Limited» (учасника Компанії «Марсфілд Лімітед» (Marsfield Limited) на користь громадянина Туреччини ОСОБА_7, який, у свою чергу, став законним кінцевим бенефіціарним власником Компанії «Balerson Finance Limited» та ТОВ «МЛП-Чайка», до якого також не застосовувались будь-які санкції, а тому підстав для прийняття відповідачем наказу № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг» не було.
Окрім того в межах даної справи до Господарського суду м. Києва звернулася Компанія «Марсфілд Лімітед» (Marsfield Limited) (далі - Компанія «Марсфілд Лімітед») з позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
У обґрунтування свого позову третя особа із самостійними вимогами вказала, що Мін'юст, скасовуючи наказом № 2619/5 від 04.09.2024 реєстраційні дії щодо зміни відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка», порушив корпоративні права Компанії «Марсфілд Лімітед» як учасника ТОВ «МЛП-Чайка». Так, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, безпідставно задовольнив скарги ТУ БЕБ, оскільки станом на дату вчинення оскаржуваних останнім реєстраційних дій зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які зобов'язують реєстратора проводити перевірку наявності факту застосування санкцій відповідно до вимог Закону України «Про санкції», не були запроваджені; скарги ТУ БЕБ були подані до Мін'юсту неналежно оформленими та з порушенням строку, що є підставою для залишення їх без розгляду, також вони не містять обґрунтованих доводів про те, що керівники та бенефіціарні власники ТОВ «МЛП-Чайка» підпадають під дію санкційного законодавства.
У позові Компанія «Марсфілд Лімітед» просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Компанії «Марсфілд Лімітед» було прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Територіальне об'єднання БЕБ у Київській області (далі -ТУ БЕБ, третя особа на стороні відповідача).
На вказаний позов відповідач (Мін'юст) подав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву ТОВ «МЛП-Чайка», та окремо - з тієї підстави, що права Компанії «Марсфілд Лімітед» спірним наказом не порушені.
У підготовчому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Територіальне управління БЕБ у Київській області) подала письмові пояснення по суті позову третьої особи із самостійними вимогами, в яких зазначила, що позов Компанії «Марсфілд Лімітед» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в ході виконання завдань, покладених на ТУ БЕБ діючим законодавством, досудовим розслідуванням в межах кримінального провадження були виявлені порушення вимог законодавства України про санкції під час проведення державної реєстрації змін відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка», у зв'язку з чим до Міністерства юстиції України були направлені листи-повідомлення про можливі порушення діючого законодавства.
Також у підготовчому засіданні попередній директор ТОВ «МЛП-Чайка» ОСОБА_10 подав клопотання про залучення його до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на його права або обов'язки, адже оспорюваним наказом Мін'юсту анульовано реєстраційну дію щодо зміни керівника ТОВ «МЛП-Чайка» з ОСОБА_10 на ОСОБА_12 .
Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку учасників справи, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.10.2024, відмовив у його задоволенні, як необґрунтованому з наступних підстав.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, враховуючи предмет спору та обґрунтування заявленого ОСОБА_10 клопотання, суд не встановив достатніх та належних підстав для залучення його до участі у справі, виходячи з того, що рішення безпосередньо не вплине на його права та обов'язки та участь його у даній справі не є необхідною.
Під час розгляду справи по суті представник ТОВ «МЛП-Чайка» та третьої особи на стороні позивача за первісним позовом підтримав та обґрунтував заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представники третьої особи із самостійними вимогами (Компанії «Марсфілд Лімітед») у судовому засіданні надали пояснення по суті поданого позову, просили його задовольнити.
Представник відповідача (Мін'юсту) проти позовів ТОВ «МЛП-Чайка» та Компанії «Марсфілд Лімітед» заперечив з підстав, наведених у своїх відзивах, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники третьої особи на стороні відповідача (ТУ БЕБ у Київській області) вважали, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «МЛП-Чайка» та Компанії «Марсфілд Лімітед» слід відмовити як у безпідставних.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позовних заяв ТОВ «МЛП-Чайка» та Компанії «Марсфілд Лімітед», враховуючи наступне.
Установлено, що 04.08.2022 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «МЛП-Чайка», оформлених протоколом від 03.08.2022, державним реєстратором Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. була проведена реєстраційна дія № 1003391070029005201 щодо зміни відомостей про керівника товариства (з ОСОБА_10 на ОСОБА_12 ).
08.12.2022 державний реєстратор Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. здійснив реєстраційну дію № 1003391070032005201 щодо зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка» (з ОСОБА_11 на ОСОБА_8). Підставою вказаної реєстраційної дії слугував укладений за законодавством Кіпру договір від 30.11.2022 між ОСОБА_11 та громадянином Туреччини ОСОБА_7 щодо купівлі-продажу акцій Компанії «Balerson Finance Limited».
У подальшому, в ході проведення аналітичного дослідження Територіальним управлінням БЕБ у Київській області фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЛП Чайка» щодо вчинення можливих порушень вимог податкового законодавства в межах кримінального провадження № 72023110400000024 та збору доказової інформації, досудовим розслідуванням було з'ясовано відомості про вищевказані реєстраційні дії щодо ТОВ «МЛП-Чайка», які на думку детективів ТУ БЕБ були проведені всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції».
Виявивши таку інформацію, ТУ БЕБ у Київській області надіслало до Міністерства юстиції України листи № 23.9/25/3/7880-24 від 14.08.2024 та № 23.9/25/3/7942-24 від 15.08.2024 щодо інформування про можливі порушення діючого законодавства, у яких просило вирішити питання про визнання вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційну дію від 04.08.2022 щодо внесення відомостей про зміну керівника ТОВ «МЛП Чайка» та реєстраційну дію від 08.12.2024 щодо внесення відомостей про зміну кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка».
Зазначені повідомлення були розцінені Міністерством юстиції України як скарги, що були прийняті до розгляду та за результатами розгляду цих скарг Центральна колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції склала висновок від 02.09.2024, згідно з яким колегія рекомендувала відповідачу визнати вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та анулювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2022 № 1003391070029005201 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 08.12.2022 № 1003391070032005201 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором Пірнівської сільської ради Гавриленком Олексієм Віталійовичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» (ідентифікаційний код 33884915).
Зокрема у висновку колегія зазначила, що внаслідок проведення вказаних реєстраційних дій було змінено керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП Чайка» всупереч рішенню Ради Європейського Союзу (CFSP) від 21.06.2021 № 2021/1002 про застосування обмежувальних заходів (санкцій) до, зокрема, ОСОБА_13 (перелік осіб, до яких застосовуються санкції, викладений у додатку до рішення Ради ЄС від 21.06.2021 № 2021/1002) та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), уведеним в дію указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022, щодо застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_13 (перелік осіб, до яких застосовуються санкції, викладені в додатку до рішення РНБО від 19.10.2022 № 726/2022).
При цьому колегією було встановлено, що реєстраційною дією від 09.09.2022 № 1003399960030005201 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій» щодо ТОВ «МЛП-Чайка» до ЄДР було внесено відомості про ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 757/21739/22-к, зі змісту якої судом встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власник компанії «Сафмар», здійснив реєстрацію ряду комерційних структур на території України, окрім інших, ТОВ «МЛП- Чайка», та з метою уникнення застосування положень законодавства у сфері економічних санкцій до фізичних та юридичних осіб країни-агресора включив до складу засновників, окрім інших, ТОВ «МЛП-Чайка» афілійовані комерційні структури, зареєстровані у низько податкових юрисдикціях.
Таким чином колегія зробила висновок про те, що реєстраційні дії щодо зміни керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП Чайка» були проведені з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також з порушенням санкційного законодавства.
На підставі вказаного висновку наказом Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 скарги Територіального управління БЕБ у Київській області від 14.08.2024 та від 15.08.2024 задоволено; визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та анулювано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2022 № 1003391070029005201 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 08.12.2022 № 1003391070032005201 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором Пірнівської сільської ради Гавриленком Олексієм Віталійовичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» (ідентифікаційний код юридичної особи 33884915); виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
Не погодившись з таким рішенням Міністерства юстиції України, вважаючи зазначений наказ незаконним та протиправним, ТОВ «МЛП Чайка» як суб'єкт господарювання та Компанія «Марсфілд Лімітед» як учасник ТОВ «МЛП Чайка» звернулись до суду з даними позовами.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб а також відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі № 924/316/21 зазначено, що наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 по справі № 910/8060/19.
Як зазначає ТОВ «МЛП Чайка», спірним наказом Міністерства юстиції України, яким були скасовані законні реєстраційні дії щодо зміни відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника товариства, порушено права суб'єкта господарювання ТОВ «МЛП Чайка» на ефективне управління, дотримання встановлених вимог статуту, майнові і немайнові права товариства, а також порушується захист ділової репутації.
При цьому з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що учасниками ТОВ «МЛП-Чайка» є Компанія «Марсфілд Лімітед» (третя особа з самостійними вимогами), якій належить 99% частки статутного капіталу, та ТОВ «МЛП-Україна», якому належить 1% такої частки.
Водночас, звертаючись до суду з позовом, Компанія «Марсфілд Лімітед» зазначає, що оспорюваним наказом були порушені її корпоративні права як учасника товариства щодо вирішення питання діяльності товариства, обрання органів управління та інші правомочності, передбачені законом та статутом ТОВ «МЛП-Чайка».
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Частиною 3 ст. 96-1 ЦК України передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 753/17776/19).
Втручання в корпоративні права учасника господарської організації має бути обумовлене суспільною необхідністю, здійснюватися відповідно до закону з дотриманням принципу верховенства права та застосуванням заходів, які не є надто обтяжливими для його прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.07.2020 № 8-рп(і)/2020).
На право власника частки у статутному капіталі господарської організації на участь в її управлінні, яке є складовою корпоративного права, поширюються гарантії, передбачені частиною четвертою статті 13, статтею 41 Конституції України. Захищеність вказаного права на конституційному рівні означає, що втручання у таке право допускається у виняткових випадках з метою суспільної необхідності, виключно на підставі закону та з дотриманням засад справедливості, пропорційності (абзац шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.07.2020 № 8-рп(і)/2020).
Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та третьої особи із самостійними вимогами про те, що прийняття Міністерством юстиції України наказу № 2619/5 від 04.09.2024 про незаконність та ануляцію реєстраційних дій при внесенні змін щодо керівника та бенефіціарного власника ТОВ «МЛП Чайка» безпосередньо впливає на права та охоронювані інтереси вказаних осіб.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців врегульовано Конституцією України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - це особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Частинами 1 та 2 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Реєстраційна дія, проведена всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржена суб'єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб'єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб'єкт дізнався про таку реєстраційну дію (ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.
У своїх позовних заявах ТОВ «МЛП Чайка» та Компанія «Марсфілд Лімітед» зазначають, що ТУ БЕБ не мало повноважень на подання скарг, права скаржника не були порушені, а тому такі скарги мали бути залишені відповідачем без розгляду.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління (ст.. 14 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України»).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» основними завданнями Бюро економічної безпеки України є: виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки; забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави; збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності; виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги; складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.
Повноваження Бюро економічної безпеки України також визначені у ст. 8 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».
Із системного аналізу вказаних норм діючого законодавства слідує, що БЕБ наділене повноваженнями на здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення досудового розслідування, виявлення злочинів, пов'язаних із економічною безпекою держави, проте, повноважень щодо подачі скарг на протиправні дії реєстраторів в разі їх виявлення в межах досудового розслідування БЕБ не має, що узгоджується з обставинами даної справи в частині направлення БЕБ Міністерству юстиції України повідомлень про можливі порушення закону, а не скарг.
Крім того Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у ч. 3 ст. 34 встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено.
За змістом ч. 4 ст. 34 вказаного Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має містити, зокрема, відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги.
Водночас у зверненнях Територіального управління БЕБ у Київській області від 14.08.2024 та 15.08.2024 не міститься відомостей про порушення прав скаржника, зазначається лише інформація про можливі порушення діючого законодавства без наведення наслідків, які були спричинені заявнику в результаті вчинення вищевказаних реєстраційних дій, та як вони впливають на права і інтереси органу досудового розслідування.
Поряд з цим із матеріалів справи та за встановлених судом обставин факт порушення прав Територіального управління БЕБ внаслідок вчинення державним реєстратором оскаржуваних реєстраційних дій не вбачається, повноважень на подачу скарг до Міністерства юстиції в ході досудового розслідування не встановлено, відтак, подані БЕБ скарги мали бути залишені відповідачем без розгляду.
Також ТОВ «МЛП Чайка» та Компанія «Марсфілд Лімітед» у позовних заявах зазначають про порушення ТУ БЕБ строків подачі скарг на реєстраційні дії, що були вчинені 04.08.2022 та 08.12.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Реєстраційна дія, проведена всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржена суб'єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб'єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб'єкт дізнався про таку реєстраційну дію.
Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скарга на рішення, дії державного реєстратора, прийняте, вчинені всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб'єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таку реєстраційну дію.
Порівняльний аналіз термінів "особа дізналась" та "могла дізнатися", що містяться у вищенаведених правових нормах, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулась за його захистом до Міністерства юстиції України, недостатньо. Крім наведеного особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже обов'язок доведення терміну, з якого стало (могло стати) відомо про порушення права покладається на особу, яка звертається зі скаргою. Інша сторона, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Якщо встановити день, коли особа дізналась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, строк починається від дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права.
Під можливістю дізнатися про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, у результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 03.03.2020 у справі № 909/52/18.
У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, реєстраційні дії були вчинені 04.08.2022 та 08.12.2022, в той час, як скарги ТУ БЕБ були подані 14.08.2024 та 15.08.2024.
Зі свого боку БЕБ - у скаргах та відповідач - під час розгляду даної справи зазначали, що в ході збирання доказової бази в рамках кримінального провадження детективи отримали інформацію з ЄДР про реєстраційні дії щодо ТОВ «МЛП Чайка» лише 31.07.2024.
Проте суд такі доводи відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в межах своєї компетенції ТУ БЕБ мало можливість та повинно було отримати вказану інформацію в межах кримінального провадження, зокрема, з ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 760/11844/24, де містяться відомості про структуру власності ТОВ «МЛП-Чайка».
При цьому з наявних у справі доказів вбачається, що відомості з ЄДР стосовно ТОВ «МЛП-Чайка» отримував старший детектив відділу детективів підрозділу детективів на правах управління Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_14 через ідентифікатор доступу державного органу: 16.01.2024 - копії документів та 07.02.2024 - витяг.
Отже вказані обставини свідчать про обізнаність ТУ БЕБ про реєстраційні дії від 04.08.2022 та від 08.12.2022 ще у січні-лютому 2024 року. І вказані обставини міг встановити Мін'юст під час вирішення питання про прийняття скарг до розгляду, адже дані про осіб, які отримують відомості та документи з ЄДР відображаються у цьому Реєстрі.
На підставі викладеного та з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду суд вважає, що скарги ТУ БЕБ були подані до Мінюсту з порушенням строку, визначеного законом, що є окремою підставою для залишення відповідачем скарг ТУ БЕБ без розгляду.
Таким чином судом встановлено, що незважаючи на наявні підстави для залишення звернень ТУ БЕБ без розгляду, Міністерство юстиції України в порушення п.п. 1, 4, 5 ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" розглянуло такі звернення по суті.
Далі, процедура здійснення розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації визначається Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (тут і далі - Порядок № 1128).
Пунктом 2 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають, зокрема, такі рішення: про визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України та тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.
Як встановлено судом, підставою для прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 "Про задоволення скарг" стало, на думку відповідача, порушення загальних засад державної реєстрації, визначених пунктом 7 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яким передбачено, що державна реєстрація базується на такому основному принципі, як об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР, а також у зв'язку з неможливістю відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 вказаного Закону, а допущені при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій порушення не є формальними (несуттєвими) помилками та впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей ЄДР, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що такі дії підлягають анулюванню, а скарги - задоволенню.
ТОВ «МЛП-Чайка» та Компанія «Марсфілд Лімітед» в своїх позовних заявах зазначають, що у спірному наказі Міністерства юстиції не встановлено порушення чинного законодавства реєстратором, а єдиною підставою для скасування реєстраційних дій було введення обмежувальних заходів (санкцій) під час їх проведення, наявність яких реєстратор не перевірив.
Відповідно до п. 3-3 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставами для відмови у державній реєстрації є встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2- 21, 23-25 ч. 1 ст. 4 цього Закону, приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання Указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Як зазначив відповідач, шляхом перевірки відомостей вебсайту Європейського Союзу колегією було встановлено, що Радою Європейського Союзу прийнято рішення від 21.06.2021 № 2021/1002 про застосування обмежувальних заходів (санкцій) до, зокрема ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власника компанії «Сафмар», що додані до переліку фізичних та юридичних осіб щодо яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), викладеного у додатку до рішення Ради Європейського Союзу від 15.10.2012 № 2012/642/CFSP, у вигляді, окрім іншого, заморожування усіх коштів, економічних ресурсів та юридичних осіб, організацій або органів, що належать/перебувають у його власності або під його контролем.
Також рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), уведеним в дію указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022, відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» Рада національної безпеки і оборони України підтримала внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Додатком до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), уведеним в дію указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022, встановлено перелік фізичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед яких щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частині, зокрема, блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Крім того відповідач встановив, що до ЄДР було внесено відомості про ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 757/21739/22-к зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власник компанії «Сафмар», здійснив реєстрацію ряду комерційних структур на території України, окрім інших, ТОВ «МЛП-Чайка», та з метою уникнення застосування положень законодавства у сфері економічних санкцій до фізичних та юридичних осіб країни-агресора включив до складу засновників, окрім інших, ТОВ «МЛП-Чайка» афілійовані комерційні структури зареєстровані у низько податкових юрисдикціях.
Перевіривши такі доводи відповідача, суд встановив, що обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_13 було введено рішенням Ради Європейського Союзу (CFSP) від 21.06.2021 № 2021/1002 та рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022.
У той же час із матеріалів справи вбачається, що реєстраційну дію № 1003391070029005201 щодо зміни керівника ТОВ «МЛП-Чайка» державний реєстратор Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. вчинив 04.08.2022, а реєстраційну дію № 1003391070032005201 щодо зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка» - 08.12.2022.
При цьому зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо перевірки факту санкційних обмежень (п. 3-3 ст. 28) були запроваджені прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023, який набрав чинності 22.07.2023.
Отже станом на дату вчинення реєстраційних дій (04.08.2022 та 08.12.2022) частина перша статті 28 Закону ще не містила пункту 3-3 та такої підстави для відмови у вчиненні державної реєстрації, як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», і вона була введена в дію лише у липні 2023 року.
При цьому державному реєстратору позивачем подавались усі документи, як того вимагає ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відтак державний реєстратор не мав обов'язку перевіряти відомості про застосування санкцій, які унеможливлюють проведення реєстрації, а тому підстав для відмови у проведенні вказаних реєстраційних дій у держреєстратора не було.
Крім того слід зазначити, що застосування Радою Європейського Союзу персональних санкцій до ОСОБА_13 не стосувалося ні ТОВ «МЛП-Чайка», ні Компанії «Марсфілд Лімітед», ні керівників ТОВ «МЛП-Чайка» ( ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ), ні його кінцевих бенефіціарних власників ( ОСОБА_11 та ОСОБА_7).
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_11 (попередній бенефіціарний власник ТОВ «МЛП-Чайка) з 2017 року є власником акцій Компанії «Balerson Finance Limited».
09.02.2018 між Компанією «Balerson Finance Limited» та Компанією «Levetor Trading Limited» був укладений договір купівлі-продажу акцій Компанії «Марсфілд Лімітед». На підставі цього договору та враховуючи те, що засновниками ТОВ «МЛП-Чайка» виступає ТОВ «МЛП-Україна» (1%) та Компанія «Марсфілд Лімітед» (99%), ОСОБА_11 стала у 2018 році кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЛП-Чайка».
У подальшому, 30.11.2022 ОСОБА_11 уклала договір купівлі-продажу з громадянином Туреччини ОСОБА_7 щодо купівлі-продажу акцій Компанії Balerson Finance Limited, відтак, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЛП-Чайка» став ОСОБА_7. Відповідна реєстраційна дія щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника була вчинена 19.06.2018 та видалено запис про громадянина Російської Федерації ОСОБА_13 .
Таким чином на момент вчинення реєстраційних дій кінцевим бенефіціарним власником була ОСОБА_11 , до якої санкції не застосовувались, також не застосовувались санкції до громадянина Туреччини - ОСОБА_7 (ОСОБА_7), що свідчить про відсутність в діях реєстратора порушення законодавства України, зокрема, порушень Закону України "Про санкції".
Щодо внесення відомостей про накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 757/21739/22-к арешт на корпоративні права Компанії Марсфілд Лімітед на частку в розмірі 99% в статуті ТОВ «МЛП-Чайка», то з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду містка Києва від 16.09.2022 у справі № 757/24168/22-к вказаний арешт був скасований. При цьому суд зазначив, що твердження про реєстрацією юридичної особи ТОВ «МЛП-Чайка» громадянином РФ не відповідає дійсності, оскільки першим власником вказаної юридичної особи був громадянин України. Кінцевим бенефіціаром ТОВ «МЛП-Чайка» на даний час є громадянка України ОСОБА_11 , яка також не має жодного відношення до Російської Федерації та її фінансування. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи подяками від ЗСУ, Тро та поліції за допомогу у протидії агресії Російської Федерації.
Отже, виходячи з вищевикладеного та з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні реєстраційних дій реєстратор діяв у відповідності до законодавства, чинного на час здійснення реєстраційних дій щодо внесення відомостей про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЛП-Чайка», в межах повноважень, наданих йому законом, які, в свою чергу, обмежуються перевіркою формальних підстав для здійснення реєстраційних дій.
З іншого боку із системного аналізу ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вбачається, що Міністерство юстиції України виконує функції державного контролю за проведенням реєстраційних дій, не втручаючись у внутрішнє управління юридичних осіб, їх господарську діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17, у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Встановивши у даній справі порушення відповідачем під час розгляду скарг ТУ БЕБ як норм чинного законодавства, так і порушення прав заявників, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг» необхідно скасувати, відтак, позов ТОВ «МЛП-Чайка» та позов третьої особи з самостійними вимогами - Компанії «Марсфілд Лімітед» підлягають задоволенню.
Дослідження обставин, які були в ході досудового розслідування Територіального управління БЕБ у Київській області не стосується предмету заявлених позовів щодо законності вчинення реєстраційних дій та не впливає на правильність вирішення даної справи, а тому судом не розглядалися.
При цьому, надаючи оцінку усім доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
У даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні даного рішення ним повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам та поданим учасниками справи доказам.
При цьому суд наголошує, що всі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак, вони не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення, застосованих ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2024, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «МЛП-Чайка» та Компанії «Марсфілд Лімітед» в даній справі суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» до Міністерства юстиції України задовольнити.
Позовні вимоги Компанії «Марсфілд Лімітед» (Marsfield Limited) до Міністерства юстиції України задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарг».
Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» (08135, Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 33884915) судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Компанії «Марсфілд Лімітед» (Marsfield Limited) (Кіпр, 1077, Нікосія, Карпенісіу, 30, зареєстроване за номером: НЕ 163838) судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 21 листопада 2024 року.
Повний текст рішення буде складений 02 грудня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.