Справа № 127/40404/23
Провадження №11-кп/801/1308/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.07.2020 за № 12020025040000048, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2024 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з 22.11.2024 по 20.01.2025 включно.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що в судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу, та на даному етапі провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2024 року. Просить винести ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід на більш м'який, цілодобовий домашній арешт з можливістю відвідування закладів охорони здоров'я та отримання вчасної та належної медичної допомоги з застосуванням засобу електронного контролю та покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконна та необґрунтована, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, прокурором в судовому засіданні не доведено обставин для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, також вказав, що обвинувачений має незадовільний стан здоров'я у зв'язку з чим не може надалі перебувати під вартою, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на меті довести свою невинуватість у даному кримінальному правопорушенні.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, та просив задовольнити її в повному об'ємі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, що відповідно до ст. 422-1 КПК України не перешкоджає розгляду.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступ захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки суду про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з ухвали суду, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обвинувачення ОСОБА_7 , який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який у разі визнання його винуватим йому загрожує позбавленням волі на тривалий час, що становить значну суспільну небезпеку. Крім того, у обвинуваченого відсутні соціальні стримуючі фактори та міцні соціальні зв'язки, потерпіла та свідки на даний час не допитані, тому ризик впливу на них ще зберігається.
При вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою суд першої інстанції правильно виходив не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на думку апеляційного суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.
Таким чином, істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: