Справа № 581/935/24
Провадження № 2-о/581/45/24
про відмову у відкритті провадження у справі
02 грудня 2024 року селище Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Сізов Д.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про встановлення юридичних фактів,
2 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просила встановити факт того, що відомості у архівних довідках № 13-09/71, № 13-09/72, № 13-09/74 від 18 січня 2024 року підтверджують її трудовий стаж роботи в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 1 січня 1988 року по 30 листопада 1992 року, з 1 червня 1993 року по 5 квітня 1996 року, а також в КСП «Московське» з 6 квітня 1996 року по 2 березня 2000 року; встановити факт належності їй трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 1 червня 1985 року; встановити факт належності їй свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; встановити факт належності їй свідоцтва № 2 від 26 липня 1989 року.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
Так, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із матеріалів заяви вбачається, що однією з вимог є встановлення факту того, що відомості у архівних довідках підтверджують трудовий стаж роботи заявниці.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Таким чином, встановлення факту належності записів у архівних довідках, що фактично підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії, здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Заяви про встановлення таких фактів не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
При цьому суд звертає увагу, що під час судового розгляду суд може встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд відмовляє у відкритті провадження в частині вимог про встановлення фактів того, що відомості у архівних довідках підтверджують трудовий стаж роботи заявниці, та факт належності заявниці свідоцтв про народження дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в частині встановлення юридичних фактів підтвердження трудового стажу роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Заповіт Ілліча» з 1 січня 1988 року по 30 листопада 1992 року, з 1 червня 1993 року по 5 квітня 1996 року, а також в КСП «Московське» з 6 квітня 1996 року по 2 березня 2000 року, що викладені у архівних довідках № 13-09/71, № 13-09/72, № 13-09/74 від 18 січня 2024 року, а також в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д. В. Сізов