Справа № 127/39242/24
Провадження № 1-кс/127/16985/24
Іменем України
29 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скиби, Любомильського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 29.11.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020010001858 від 14.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
В межах даного кримінального провадження 29 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив умисні тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилятися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що унеможливить своєчасне виконання слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень.
- незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи змогу вільно пересуватися, може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни показань, маючи їх анкетні дані, які йому стали відомі із наданих копій матеріалів кримінального провадження.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може призвести до порушення основних засад кримінального провадження, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , схильний до вчинення умисних корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, тому вбачається, що останній може продовжити вчиняти умисні корисливі злочини у майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
На підставі викладеного, слідчий, з погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12024020010001858, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020010001858 від 14.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :50 годин, перебуваючи в приміщенні охорони, що розташована на автостоянці, по АДРЕСА_3 , з метою отримання доступу до банківського рахунку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішив здійснити несанкціонований вхід до облікового запису «акаунту» ОСОБА_7 , який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у режимі реального часу (інтернет - банкінг) в тому числі електронними платежами, а також згідно Законом України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» є мобільним платіжним інструментом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційній системах» - є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері використання електронно - обчислюваних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, порушив процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу (авторизації), та внести бажані йому зміни.
Так, використовуючи мобільний пристрій марки «iPhone X», який належить потерпілому ОСОБА_7 , та всесвітню мережу «Інтернет» ОСОБА_4 , увійшов до платіжного застосунку «Приват24» та у графі «Пароль» обрав послугу «відновлення паролю», після чого на фінансовий номер НОМЕР_2 надійшло підтвердження про вхід до «Приват24».
Увійшовши до облікового запису, о 00:54 год. ОСОБА_4 , здійснив операцію по зміні вказаного паролю на власний та перерахував грошові кошти із карткового рахунку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , на загальну суму 27135 гривень, тим самим несанкціоновано втрутився в роботу автоматизованої банківської системи «Приват24» АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», що призвело до підробки інформації, яка обробляється у вказаній автоматизованій системі.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту і не погашену судимість за корисливий злочин, 23.03.2022 вироком Шевченківського районного суда міста Чернівці, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 06.11.2024 орієнтовно о 00:50 годині, перебуваючи в приміщенні охорони, що розташована на автостоянці, по АДРЕСА_3 , використовуючи мобільний пристрій марки «iPhone X», який належить потерпілому ОСОБА_7 , та всесвітню мережу «Інтернет», без дозволу останнього, попередньо змінивши пароль для підтвердження входу до «Приват24», незаконно увійшов до розділу управління банківськими картками додатку «Приват24», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у режимі реального часу (інтернет - банкінг) в тому числі електронними платежами, обліковий запис (акаунт), який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи, ані дійсного, ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, без дозволу ОСОБА_7 , несанкціоновано втрутився до програмного додатку «Приват24» та здійснив перерахунок грошових коштів із карткового рахунку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , на загальну суму 27135 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 27135 (двадцять сім тисяч сто тридцять п'ять) гривень.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту і не погашену судимість за корисливий злочин, 23.03.2022 вироком Шевченківського районного суда міста Чернівці, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 06.11.2024 орієнтовно о 12:00 годині, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , помітив мобільний телефон марки «iPhoneX», в корпусі чорного кольору, належного ОСОБА_7 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта станом на 06.11.2024 становила 3950 грн. 00 коп., який визначив для себе як предмет посягання, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння вказаним майном.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_4 незаконно заволодів мобільним телефоном марки «iPhoneX», в корпусі чорного кольору, після чого з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3950,00 гривень.
29 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 361 КК України, тобто несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованої системи, що призвело до підробки інформації;
- ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020010001858 від 14.11.2024; протоколів допитів потерпілого; протоколів допитів свідків; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколів огляду місця події; висновку експерта; повідомлення про підозру від 29.11.2024, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, непрацюючий, неодружений, раніше судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та позицію прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 27 січня 2025 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 січня 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та/або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Організацію затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складання протоколу затримання покласти на слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_8 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя