28 листопада 2024 року
м. Черкаси
Справа № 702/668/24
Провадження № 22-ц/821/1690/24
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новікова О.М.
суддів: Гончар Н.І., Василенко Л.І.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал»
представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» - адвоката Тараненка Артема Ігоровича на заочне рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал» (далі по тексту ТОВ «Юніт Капітал») 04.07.2024 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 863,60 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 21.04.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 507445185 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого, добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 7SFE5D27. Зокрема, 7SFE5D27 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 1.1. за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 8 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Відразу після вчинених дій відповідача, 21.04.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 хх хххх 6000 що, в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 507445185 від 21.04.2020 становить - 18 863,60 грн., яка складається з наступного: 7 995,00 грн. - заборгованість по кредиту; 10 868,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому, інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена, як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 91 від 29.07.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17 368,48 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 28.10.2021 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 863,60 грн.
14.02.2022 TOB «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 14/02/2022 - 01 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 863,60 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 507445185 від 21.04.2020 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 18 863,60 грн.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ“ заборгованість за кредитним договором № 507445185 від 21.04.2020 року у розмірі 18 863,60 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2024 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018 не були погоджені умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 також встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Разом з цим, відступлення майбутніх вимог можливо лише за умови їх визначеності.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал», у зв'язку з чим у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У вересні 2024 року представник ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ТОВ «Юніт Капітал» - адвоката Тараненка А.І. мотивована тим, що предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів у випадку бажання та необхідності сторін. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Вказує, що таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2022. Тобто, право вимоги за кредитним договором №507445185 від 21.04.2020 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 29.07.2020, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №91. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
25 вересня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» - адвоката Тараненка Артема Ігоровича на заочне рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Гончар Н.І., Василенко Л.І.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження .
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.02.2024, ТОВ «Юніт Капітал» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 43541163, місцезнаходження вулиця Рогнідинська, 4 а офіс 10 м. Київ (а.с. 131 - 133).
21.04.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 507445185 (далі - договір № 507445185 від 21.04.2020) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 19 - 21).
Відповідно до п. 1.1. - 1.7. договору № 507445185 від 21.04.2020 за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 8 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або п.1.5. цього договору.
Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,50 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно- телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 507445185 від 21.04.2020, укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , який містить графік розрахунків, визначено термін платежу 21.05.2020, суму кредиту - 8 000,00 грн., нарахований процент - 1 200,00 грн., до сплати (разом) - 9 200,00 грн. Сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 115,00% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 9 200,00 грн. (у грошовому вираженні) та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 15,00% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1 200,00 грн. (у грошовому виразі); суму кредиту у розмірі 8 000,00 грн. (у грошовому вираженні) (а.с. 22).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.04.2020, ОСОБА_1 21.04.2020 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання грошових коштів в сумі 8 000 грн, строк кредиту 30, зазначено номер карти 4149 49хх хххх 6000 (а.с. 32).
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 21.04.2020 о 12:48 подала заявку на отримання кредиту, договір відправлено позичальнику 21.04.2020, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором- 7SFE5D27) відбувся 21.04.2020 о 12:58:51, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 21.04.2020 о 13:00:08 год (а.с. 33).
Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, передбачено покрокові дії споживачів, які мають намір укласти електронний договір (а.с. 34 - 45).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» затвердило алгоритм дій технологію (порядок) стосовно укладення кредитних договорів (а.с. 46 - 49).
Відповідно до платіжного доручення № bd92e7b1 - 14dd - 4e4f - ae71- 5d4d8b31ae8e від 21.04.2020 на картку ОСОБА_1 № 4149 49хх хххх 6000 21.04.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 8 000,00 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 507445185 від 21.04.2020, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с. 50).
Згідно з довідкою № 06/2024, виданою ПАТ КБ «ПриватБанк», за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» і1999504645, і21205469823 успішні платежі через платіжний сервіс LigPay ПриватБанку на карту НОМЕР_2 21.04.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. (а.с. 51 - 53).
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21.04.2020 укладено кредитний договір № 507445185 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перерахувало кредитні кошти в сумі 8 000 грн.
28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 56 - 66).
Відповідно до умов вказаного договору наведено визначення, а саме: «боржник» - фізична особа, з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступається за цим договором (п. 1.1). Згідно з умовами цього договору, клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Відповідно до реєстру права вимоги № 91 від 29.07.2020 ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) приймає, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) передає на підставі договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 реєстр права вимоги по боржнику ОСОБА_1 в загальній сумі 17 368,48 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» - адвоката Тараненка Артема Ігоровичане підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що 21.04.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 507445185 (далі - договір № 507445185 від 21.04.2020) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 19 - 21).
Відповідно до додатку № 1 до договору № 507445185 від 21.04.2020, укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , який містить графік розрахунків, визначено термін платежу 21.05.2020, суму кредиту - 8 000,00 грн., нарахований процент - 1 200,00 грн., до сплати (разом) - 9 200,00 грн. Сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 115,00% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 9 200,00 грн. (у грошовому вираженні) та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 15,00% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1 200,00 грн. (у грошовому виразі); суму кредиту у розмірі 8 000,00 грн. (у грошовому вираженні) (а.с. 22).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.04.2020, ОСОБА_1 21.04.2020 звернулась до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання грошових коштів в сумі 8 000,00 грн., строк кредиту 30, зазначено номер карти 4149 49хх хххх 6000 (а.с. 32).
Відповідно до платіжного доручення № bd92e7b1 - 14dd - 4e4f - ae71- 5d4d8b31ae8e від 21.04.2020 на картку ОСОБА_1 № 4149 49хх хххх 6000 21.04.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 8 000,00 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 507445185 від 21.04.2020, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с. 50).
Згідно з довідкою № 06/2024, виданою ПАТ КБ «ПриватБанк», за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» і1999504645, і21205469823 успішні платежі через платіжний сервіс LigPay ПриватБанку на карту НОМЕР_2 21.04.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. (а.с. 51 - 53).
28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 56 - 66).
Відповідно до умов вказаного договору наведено визначення, а саме: «боржник» - фізична особа, з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступається за цим договором (п. 1.1). Згідно з умовами цього договору, клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Відповідно до реєстру права вимоги № 91 від 29.07.2020 ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) приймає, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) передає на підставі договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 реєстр права вимоги по боржнику ОСОБА_1 в загальній сумі 17 368,48 грн.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Так, районний суд вірно вказав, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018 не були погоджені умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 також встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Разом з цим, відступлення майбутніх вимог можливо лише за умови їх визначеності. Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договорів факторингу ні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні позивачеві «Юніт Капітал».
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що враховуючи те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал», у зв'язку з чим у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Такі висновки районного суду ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції про не набуття прав вимоги позивачем до відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються доказами, є необґрунтованими. Оскільки, передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Юніт Капітал» на заочне рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2024 року, судові витрати слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» - адвоката Тараненка Артема Ігоровичазалишити без задоволення.
Заочне рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді : Н.І. Гончар
Л.І. Василенко