Справа № 458/1135/24
2/458/374/2024
про повернення позовної заяви
02.12.2024 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю /ТОВ/ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» засобами поштового зв'язку 27.11.2024 подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 38 321, 68 грн, а саме за:
- договором про надання фінансового кредиту №19030-02/2024 від 18.02.2024 заборгованість в розмірі 17500,00 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 500 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- договором про споживчий кредит № 133588 від 08.03.2024 заборгованість в розмірі 18 720.33 грн., з яких: 9 780,05 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 339, 28 грн. - сума заборгованості за процентами; 601 грн - сума заборгованості за комісією;
- кредитним договором № 00-3466303 від 29.05.2021 заборгованість в розмірі 2 101, 35 грн, з яких: 1350 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 751,35 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» було укладено договір про надання фінансового кредиту №19030-02/2024 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Надалі, 28.05.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28052024, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у оеєстрі боржників. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 17 500, 00 грн.
08.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНЄОВ А КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮЄ» було укладено про споживчий кредит № 133588 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Надалі, 12.09.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДШЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №12092024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДШЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮЄ» право грошової вимоги до боржників. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 18 720, 33 грн.
29.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» було укладенокредитним договором № 00-3466303 за умовами якого останній надав відповідачу кредит в порядку та на умовах, визначених у договорі. Надалі, 27.09.2021 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРПВ» укладено Договір факторингу № 27092021 відповідно до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОІШ» права вимоги до боржників. Посилається на те, що позичальник належним чином не виконував умови укладеного договору, виникла заборгованість, яка становить 2101,35 грн.
З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаними договорами в загальній сумі 38321, 68 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.
Перевіривши подану позовну заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 року у справі № 908/420/20.
Таким чином, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на окремих договорах.
Судом встановлено, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є 3 (три) окремі кредитні договори, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб'єктний склад) породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів ( суми позики, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19, згідно якої, кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості за 3-ма різними кредитними договорами, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначених ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.
При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст.188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з вищенаведеного вище, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 185, 188, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду складена та підписана 02.12.2024.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ