Справа № 458/1127/24
3/458/616/2024
28.11.2024 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді вчителя Ільницького ЗЗСО І-ІІІ ступеня Турківської міської ради Львівської області, яка до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП,-
Обставини справи
Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №92230-2024 від 20.11.2024 на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 12 аркушах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 25.11.2024 року за вхідним №5030/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа №458/1127/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ст.184 КУпАП.
Під час підготовки до розгляду справи вирішується питання, чи належить до компетенції судді розгляд справи. Суддя, в дотримання вимог ст.278 КУпАП про те, що справа про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, підвідомча Турківському районному суду Львівської області, у зв'язку з чим приходить до висновку, що до компетенції судді відноситься розгляд справи цієї категорії.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791847 від 19.11.2024, який складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванюком І.В, вбачається, що 19.11.2024 о 10:15 год по вул. Січових Стрільців, буд. 101 м. Турка Самбірський район Львівська область син ОСОБА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував автомобілем Ауді А6, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали зовнішні механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.1а, 12.1 Правил дорожнього руху України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в сфері громадського порядку і громадської безпеки, вбачав в діях такої особи порушення.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поставила свій підпис у протоколі, пояснила, що вину визнає.
Враховуючи обмежені законом строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст.184 КУпАП, на час поступлення адміністративних матеріалів в суд, особа, яка складала адміністративні матеріали забезпечила присутність особи, яку вирішено притягнути до відповідальності.
За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
За приписами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів.
Судове засідання призначалося на 28.11.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, через канцелярію Турківського районного суду Львівської області подав заяву про розгляд справи без її участі, свою вину у вчиненому правопорушенні визнає, зазначає, що відносно нього складали адміністративний протокол, з яким її ознайомлено, жодних зауважень до складеного протоколу не має, адміністративний протокол нею підписано. При вирішенні судом питання застосування відносно нього адміністративного стягнення - покладається на думку суду.
Зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Розділ 2 Правил дорожнього руху регулює обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Вимогами п.2.1.а Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно диспозиції ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно диспозиції ч.2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно диспозиції ч.3 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Заяви (клопотання) учасників справи.
28.11.2024 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву, якою свою провину визнала повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом порушення, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку. Окрім цього є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьківських прав не позбавлена.
З матеріалів зібраних працівниками поліції встановлено, що в діях неповнолітнього ОСОБА_2 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.126 КУпАП, оскільки в його діях вбачається порушення вимог п.2.1а, п.12.1 Правил дорожнього руху, неповнолітній ОСОБА_2 19.11.2024 о 10:15 год по вул. Січових Стрільців, буд. 101 м. Турка Самбірський район Львівська область керував автомобілем Ауді А6, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали зовнішні механічні пошкодження.
Разом з тим, встановивши, що неповнолітній ОСОБА_2 не досяг 16 років, тому не є суб'єктом вищезазначених правопорушень, протокол був складений стосовно ОСОБА_1 , його матері, за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне серії ВАБ №791847 від 19.11.2024 року, рапортом чергового відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Лоневського М.В., схемою дорожньо-транспортної пригоди, складеною 19.11.2024 року о 10:17 год уповноваженою особою та з якої вбачається, що 19.11.2024 о 10:15 год по вул. Січових Стрільців, буд. 101 м. Турка Самбірський район Львівська область син ОСОБА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував автомобілем Ауді А6, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали зовнішні механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.1а, 12.1 Правил дорожнього руху України. Поясненнями ОСОБА_4 , неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , витягом з мобільного застосунку «Дія» про те, що матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791847 від 19.11.2024 року, складеним поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Іванюком І.В, підтверджено, що 19.11.2024 о 10:15 год по вул. Січових Стрільців, буд. 101 м. Турка Самбірський район Львівська область син ОСОБА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував автомобілем Ауді А6, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем Mercedes-Benz під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали зовнішні механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.1а, 12.1 Правил дорожнього руху України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, а до матеріалів справи додано визнавальні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у якому викладено ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791847 від 19.11.2024 року, як належний і допустимий доказ.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері громадського порядку і громадської безпеки, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Диспозиція ч.3 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов'язки не були виконані ОСОБА_1 і яким законодавством передбачене їх виконання.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.98 року у справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Разом з тим, згідно ст.150 СК України: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Крім того суд зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року №9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води встановлено, що суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це було б порушенням прав на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч.3 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП і вважає, що в її діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст.34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка до адміністративної відповідальності не притягувався, ступеня її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, майнової шкоди не заподіяно.
Відтак суд приходить до висновку що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, відсутні пом'якшуючі обставини, вважаю за можливе застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди та її розміру. Власники майна, яке було пошкоджене діями неповнолітнього ОСОБА_2 , долучили до матеріалів справи пояснення, що претензій у зв'язку з вчиненим порушенням не мають, батьками неповнолітнього відшкодована шкода.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст.283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання вилучених документів, оскільки санкцією статті будь-яке вилучення документів не передбачено.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, який набрав чинності з 01.01.2024 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
У зв'язку з чим з 01.01.2024 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60 грн (3028 ? 0,2 = 605,60).
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33,36,40-1,124,221,280,283,284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні 19.11.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791847 від 19.11.2024 та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф нею має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львів/Турківська тг/21081100. Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA588999980314000542000013919; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 605,60 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І. Ференц