Справа № 560/16815/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
02 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити повторний розгляд заяви про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 10.05.2023 року та прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за новим місцем проживання.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2023 року № 103550007182, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю документу про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неприйняття рішення про поновлення пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання у м. Бориспіль Київської області за результатами розгляду її заяви від 10.05.2023 року про призначення пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення про поновлення пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання у м. Бориспіль Київської області із врахуванням частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV; при визначені строку виплати пенсії за минулий час, днем звернення за поновленням пенсії вважати день звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії, тобто 10.05.2023 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, 10.05.2022 року позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо переведення її пенсійної справи за новим місцем проживання з смт. Первомайське АР Крим.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.05.2022 року № 1000-0202-8/47065 позивачу надана відповідь на її звернення із якого вбачається, що в зв'язку із тим, що на даний час триває повномасштабна війна росії проти України, доставка поштових відправлень АТ "Укрпошта" до росії припинена.
Виходячи з вищезазначеного, надіслати запит на витребування пенсійної справи наразі немає можливості.
10.05.2023 року позивач звернулася до Бориспільського об'єднаного управління ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Подана заява та додані до неї документи прийняті 10.05.2023 року та зареєстровані у пенсійному органі за № 3035, що підтверджується копією розписки-повідомлення.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ пенсійного органу, що призначає пенсію-Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2023 року № 103550007182 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю документу про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії (підпункт 8 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1).
Інформація щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати відсутня.
Відсутнє право на призначення (поновлення) пенсії, оскільки відсутня причина закриття виплати пенсії.
Право позивача на призначення пенсії виникне лише після припинення виплати на території російської федерації.
Вік заявника становить 68 років, страховий стаж особи становить 43 роки 4 місяці 29 днів.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 65 років.
Не погоджуючись із цим рішенням позивач звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2023 року № 103550007182, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю документу про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії, необхідно визнати протиправним та скасувати, оскільки наявність довідки про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії, не передбачена для внутрішньо переміщених осіб, які зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Також суд дійшов висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення про поновлення пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання, тобто у м. Бориспіль Київської області із врахуванням частини 1 статті 46 Закону № 1058-IV, днем звернення за поновленням пенсії вважати день звернення позивача із заявою про призначення пенсії, тобто 10.05.2023 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначається пенсія за віком, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV.
Відповідно до частин 1, 4 та частини 4 статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року-за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до пункту 14-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, установлено, що громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затвердило "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 1.1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії-додаток 1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234.
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Згідно із пунктами 1.7, 1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1, встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії.
Зокрема згідно із підпунктом 9) пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1, визначено перелік документів які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема в тому числі додаються такі документи:
- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників;
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1, а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);
- для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5);
- заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку №22-1, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України.
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1, заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно із пунктами 4.3, 4.7, 4.9 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Для здійснення виплати пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, визначеного постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично-не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і пункту 14-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кабінет Міністрів України постановою від 2 липня 2014 р. №234 затвердив Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, (далі Порядок № 234).
Згідно із пунктом 1, цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Аналіз змісту наведених правових норм, дає суду підстави зробити такі висновки:
- право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 та більше років, мають особи за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV;
- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом № 1058-IV;
- звернення за призначенням (перерахунком), поновленням пенсії здійснюється шляхом подання особою заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку), поновлення пенсії;
- пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії, зокрема, до такої заяви додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Обов'язок додання документу про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії, покладено на пенсійний орган, що призначає пенсію. Вказана правова норма стосується тільки для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації;
- пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено порядок поновлення виплати пенсії;
- призначення, відновлення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
- поновлення пенсії можливе після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати, здійснюється за документами, що є в пенсійній справі які відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії;
- основним документом, що підтверджує трудовий (страховий) стаж в період до 1 січня 2004 року-дати набрання чинності Закону № 1058-IV, є трудова книжка;
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637.
Згідно із частинами 1, 2 статті 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Жодних з перелічених у вказаній вище статті обставин та інших обставин наявність яких давала б право позбавити позивача її конституційного права на пенсійне забезпечення, судом під час розгляду справи не встановлено.
При цьому, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку із відсутністю документів, підтверджуючих, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, листом від 17.05.2023 року № 103550007182 повідомило позивача про те, що рішення про призначення пенсії позивачу може бути прийнято за наявності документів, що підтверджують припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації. Питання щодо направлення запиту про витребування пенсійної справи позивача до компетентного органу російської федерації може бути вирішено після припинення або скасування воєнного стану на території України, відновлення міжнародних поштових відправлень з врахуванням чинних на той час нормативно-правових та законодавчих актів.
Так, згідно із розрахунком страхового стажу, обчисленого пенсійним органом при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком, страховий стаж ОСОБА_1 , становить 43 роки 4 місяці 29 днів станом на дату подання заяви-10.05.2023 року.
Позивач 01 січня 2010 року досягла віку 55 років, за наявного страхового стажу не менше 5 років на дату досягнення такого віку відповідно до записів у трудовій книжці від 1 серпня 1973 року б/н, що відповідає вимогам статті 26 Закону № 1058-IV в такій редакції: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками-55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років", яка була чинною на дату досягнення позивачем пенсійного віку 55 років.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, стаття 26 Закону №1058-IV Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, викладена в новій редакції, а саме: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років".
В такій редакції стаття 26 Закону № 1058-IV була чинною до 11.10.2017 року.
В зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, починаючи з 11.10.2017 року, частина 1 статті 26 Закону № 1058-IV викладена в чинній редакції на дату вирішення спору, а саме: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року".
01.01.2010 року позивачу виповнилося 55 років, згідно із записами у трудовій книжці від 1 серпня 1973 року б/н її страховий стаж становить не менше п'яти років, що відповідає вимогам статті 26 Закону № 1058-IV в редакції статті, яка була чинною до 01.10.2011 року.
01 січня 2015 року позивач досягла віку 60 років за наявного страхового стажу не менше 15 років відповідно до записів у трудовій книжці від 1 серпня 1973 року б/н, що відповідає вимогам статті 26 Закону № 1058-IV в редакції статті, яка була чинною до 11.10.2017 року.
Таким чином суд робить висновок, що починаючи з 02.01.2010 року у позивача виникло право на призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV в редакції статті яка була чинною до 01.10.2011 року, також вона мала право на призначення пенсії за віком і в послідуючих періодах.
Згідно із змістом копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 19.05.2010 року Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особового рахунку НОМЕР_3 , пенсійним органом АР Криму ОСОБА_1 призначена пенсія за віком довічно.
Вказане пенсійне посвідчення є документом який підтверджує призначення особі пенсії.
Із пояснень позивача, наведених у мотивувальній частині позовної заяви вбачається, що виплата призначеної пенсії припинена в зв'язку із окупацією АР Крим.
Так як страховий стаж позивача станом на 01.01.2010 року після досягнення віку 55 років становить не менше 5 років на дату досягнення пенсійного віку і такі обставини відповідають вимогам статті 26 Закону № 1058-IV, в редакції статті яка була чинною до 01.10.2011 року, страховий стаж станом на 01 січня 2015 року після досягнення віку 60 років становить не менше 15 років на дату досягнення пенсійного віку і такі обставини відповідають вимогам статті 26 Закону № 1058-IV, в редакції статті яка була чинною до 11.10.2017 року, на дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії від 10.05.2023 року після досягнення віку 68 років, страховий стаж позивача становить більше 43 років, що відповідає вимогам статті 26 Закону № 1058-IV, яка чинна на дату вирішення спору, суд вважає, що позивач має право на поновлення призначеної їй в 2010 році пенсії за віком, виплата якої припинена з інших причин, а саме: окупації росією АР Крим з 2014 року.
10.05.2023 року позивач звернулася до пенсійного органу фактично із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки у заяві відсутні будь-які помітки чи записи про те, що заявник звертається із такою заявою саме для поновлення виплати призначеної пенсії, враховуючи, що додатки до Порядку № 22-1 та сам Порядок № 22-1 не передбачають окремої форми заяви для поновлення виплати призначеної пенсії.
Із змісту розписки-повідомлення про прийняття 10.05.2023 року від позивача заяви про призначення пенсії за віком та доданих до неї документів, зареєстрованих в ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 3035, позивач не надала копію пенсійного посвідчення разом із заявою про призначення пенсії за віком від 10.05.2023 року, копія пенсійного посвідчення додана позивачем тільки до матеріалів судової справи разом із позовною заявою.
За таких обставин відповідач-Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за вищевказаних підстав, але щодо поновлення виплати пенсії пенсійний орган рішення не приймало, мотивуючи це тим, що інформація щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати, відсутня.
Разом з тим як правильно зазначено судом першої інстанції, що при прийманні документів від позивача працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області при належному виконанні вимог, передбачених пунктом 4.2 Порядку № 22-1 мав можливість встановити дійсне волевиявлення позивача при зверненні із заявою про призначення пенсії, для чого необхідно було надати позивачу інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії, надіслати запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку, згідно якого Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Тільки після виконання всіх необхідних дій працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності потрібно було визначити структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при розгляді заяви позивача від 10.05.2023 року про призначення пенсії за віком, враховуючи вік позивача, розмір її страхового стажу, наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та отримання додаткової інформації від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про те, що 10.05.2022 року позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про переведення пенсійної справи за новим місцем проживання із смт. Первомайське АР Крим, мало можливість вирішити питання щодо поновлення виплати пенсії позивача за наявними документами, але не вчинило відповідних дій, натомість прийнявши рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Така бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розцінюється судом як протиправна, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства, що як наслідок призвела до порушення права позивача на поновлення належних позивачу пенсійних виплат за призначеною їй пенсією за віком, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в яких вона просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання частково, а саме: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати призначеної пенсії за новим місцем проживання за результатами розгляду її заяви про призначення пенсії від 10.05.2023 року.
Разом з тим, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2023 року № 103550007182, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю документу про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії, який в свою чергу отримується за запитом органу, що призначає пенсію від органів пенсійного забезпечення російської федерації, необхідно визнати протиправним та скасувати, оскільки такий документ не є обов'язковим для внутрішньо переміщених осіб при призначенні пенсії за віком.
Слід звернути увагу, що право на поновлення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Пенсійний орган при прийняті рішення про призначення, проведення перерахунку, поновлення пенсії щодо внутрішньо переміщеної особи зобов'язаний керуватися правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637.
Суд бере до уваги те, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії взагалі заперечує право позивача на отримання пенсійних виплат за пенсією за віком в зв'язку з неможливістю отримання довідки яка не є обов'язковою для внутрішньо переміщених осіб при прийнятті рішення щодо призначення, відновлення та продовження виплати пенсій.
Відповідно до копії довідки від 02.08.2022 № 3249-5001946613 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою.
Суд при вирішенні спору використовує правові норми постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637, згідно яких призначення, відновлення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, тому наявність довідки про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії не передбачена, її ненадання особою яка звертається із заявою про призначення пенсії, а також неможливість отримання за запитом пенсійного органу такої довідки за будь-яких причин, не є правовою підставою для відмови у призначенні пенсії, або прийняття рішення про відмову у поновленні її виплати за наявних доказів призначення особі пенсії, отримання нею пенсійних виплат та припинення проведення таких пенсійних виплат за інших обставин.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняти рішення про поновлення пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання, тобто у м. Бориспіль Київської області із врахуванням частини 1 статті 46 Закону № 1058-IV, днем звернення за поновленням пенсії вважати день звернення позивача із заявою про призначення пенсії, тобто 10.05.2023 року.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.