12 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/4710/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 р. (суддя Батрак І.В.) в адміністративній справі №280/4710/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0055620-2409-0827-UA23060070000082704, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 16.02.2024, яким визначено податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на суму 1669,15 грн. за 99, 65 кв.м. нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на те, що позивач є власником нежитлового приміщення площею 100,20 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Інші об'єкти нерухомого майна за цією адресою в нього відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що Головне управлення ДПС у Запорізькій області для отримання інформації, щодо об'єктів нерухомого майна використовує виключно дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач не звертався до Головного управління ДПС у Запорізькій області з питання проведення звірки по об'єктам оподаткування, на які було нарахований податок.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до апеляційного суду не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
16.02.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за 2023 рік: № 0055620-2409-0827-UA23060070000082704 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на суму 1669,15 грн, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; № 0055621-2409-0827-UA23060070000082704 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» на суму 1678,35 грн, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , які із розрахунком податку були надіслані платнику за місцем його податкової адреси: АДРЕСА_3 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0055620-2409-0827-UA23060070000082704, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки на дату його прийняття об'єкту присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 , на який також нарахований податок.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом (ПК) України.
Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений статтею 266 ПК України.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п.266.3 встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Приписами пп.266.6.1 п.266.6 встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно п.п.. 266.7.2. п. 266.7 податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Скаржник наполягає на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких позивач є власником 59/100 частки від загальної площі об'єкта оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом першої інстанції відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, загальна площа об'єкту нерухомого майна «нежитлове приміщення цокольного поверху літ. А.-5, за адресою: АДРЕСА_1 становить 168,9 кв. м. 20.03.2008 зареєстровано право комунальної власності на 9/100 цього об'єкту за Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, за ОСОБА_1 - 91/100.
За договором купівлі-продажу від 14.10.2008 (реєстраційний номер №5265), ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 8/25 частин нежитлового приміщення цокольного поверху літ.-А-5 №71, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , площею 53,5 кв.м. Право власності на 8/25 частини вказаного нежитлового приміщення було зареєстровано за ОСОБА_2 21.10.2008.
ОСОБА_1 звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району із заявою щодо присвоєння поштової адреси відокремленій частині нежитлового приміщення АДРЕСА_5 .
Розпорядженням голови районної адміністрації від 21.12.2015 №618р нежитловому приміщенню №71, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , яке складається із: основного приміщення №1 площею 21,5 кв.м, допоміжного приміщення №2 площею 2,4 кв.м, допоміжного приміщення №3 площею 6,7 кв.м, допоміжного приміщення №4 площею 5,6 кв.м, допоміжного приміщення №5 площею 37,3 кв.м, допоміжного приміщення №6 площею 10,1 кв.м, допоміжного приміщення №7 площею 8,6 кв.м, основного приміщення №8 площею 8,0 кв.м, загальною площею 100,2 кв.м, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення 74.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 27.02.2016 за позивачем зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, цокольного поверху літ.А-5, загальною площею 100,20 кв, за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, після продажу позивачем частки (8/25) нежитлового приміщення № 71 ОСОБА_2 , на 59/100 частки цього нежитлового приміщення, які залишились у власності позивача, присвоєна інша поштова адреса - № 74, на який відповідачем окремо нарахований податок.
Наведені обставини скаржником не спростовані.
Також, неспроможними колегія суддів вважає і доводи апеляційної скарги про те, що податок нараховується контролюючим органом виключно на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Положення п.п. 266.3.2 п. 266. 3 ст. 266 ПК України визначають повноваження контролюючого органу враховувати оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем жодних документів у позивача не було затребувано, обставина присвоєння самостійної адреси нежитловому приміщенню після реалізації частки ОСОБА_2 - не врахована.
Колегія суддів, у свою чергу, звертає увагу на наступне:
91/100 від 168,9 кв.м. складає 153,69 кв.м. (частка позивача до продажу ОСОБА_2 ).
153,69 кв.м. - 53,5 кв.м. = 100,19 кв.м. (після продажу ОСОБА_2 )
Позивач є власником 100, 2 кв.м. нежитлового приміщення, якому присвоєно нову адресу - № 74.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 р. в адміністративній справі №280/4710/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 12 листопада 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий