12 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/1617/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 р. (суддя Бойченко Ю.П) в адміністративній справі №280/1617/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 20.02.2024 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не здійснені нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 31.12.2014 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не здійснені нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.04.2019, з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2012 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 05.09.2012 по 28.02.2018 - січень 2008;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.02.2020 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що в період проходження ОСОБА_1 військової служби нарахування індексації грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснювалося їй не в повному обсязі.
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , з підстав пропуску нею строку звернення до суду, а також з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження,
вказано про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду; в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона посилаючись на порушення норм матеріального права просить винести постанову, якою скасувати рішення суду першої інстанції від 15 липня 2024 р., в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, без застосування базового місяця для обрахування індексації - січень 2008, та в частині відмови у зобов'язанні Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплати їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця для обрахування індексації - січень 2008.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ надано інформацію про суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.12.2014 по 04.04.2019. Загальний розмір виплати індексації за період з січня 2015 р. по березень 2019 р. відповідно до наданої інформації склав 1340,30 грн. Базовий місяць індексації за період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. для обрахування та виплати індексації вказано - січень 2008. Надана інформація про застосування за період з грудня 2015 р. по лютий 2018 р. для обрахування та виплати індексації базового місяця - січень 2008 не відповідає дійсності, враховуючи суму виплаченої за цей період індексації в розмірі 1 013,89 грн. Право працівника на отримання індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який становить у період до 01.01.2016 - 101 %, та 103 % після цієї дати. Сума індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %. Для встановлення величини приросту індексу споживчих цін, для розрахунку індексації грошового забезпечення, необхідно керуватись положеннями Порядку №1078 з Додатками, даними офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018. Отже, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 розмір належної до виплати ОСОБА_1 індексації становить 85 927,87 грн.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. У листі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16.02.2022 № 3/33/11/1-514/ш-15 зазначено, що за час проходження військової служби за період з 01.04.2014 по 04.04.2019, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась згідно законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, із застосуванням базового місяця - січень 2008 р., а також в частині не нарахування та не виплати їй щомісячної фіксованої індексації.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом (20 лютого 2024 р.) редакція статті 233 КЗпП України більше не передбачала звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати, без обмеження будь-яким строком. Водночас, частина перша даної статті визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні він має право звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Частиною 1 - 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, та не заперечується ОСОБА_1 , про порушення своїх прав в частині недоплати сум індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 дізналася з листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 лютого 2022 р. № 3/33/11/1-514/ш-15 та доданої до нього інформації про суми нарахованого та виплаченого їй грошового забезпечення за період з 31 грудня 2014 р. по 04 квітня 2019 р. (а.с. 46 - зворот, 47).
Таким чином, звернувшись до суду з позовними вимогами 20 лютого 2024 р., ОСОБА_1 порушила встановлений статтею 233 КЗпП України строк.
Слід також звернути увагу, що ОСОБА_1 до 20 лютого 2024 р. двічі вже зверталося до суду з подібними позовними вимогами, зокрема щодо не здійснення їй нарахування та виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018 р., та не застосуванням до вказаного періоду базового місяця - січень 2008.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 р. в адміністративній справі №280/3157/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
06 лютого 2024 р. ОСОБА_1 знов звертається до суду з такими самими позовними вимогами, але за інший період - з січня 2014 року по квітень 2019 року. Ухвалою Запорізького адміністративного суду від 20 лютого 2024 р. в адміністративній справі №280/1141/24 повернуто їй із зазначенням недотримання тримісячного строку звернення до суду.
Згідно положень частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 мала усвідомлювати процесуальні наслідки обраної нею поведінки, яка полягає у не оскарженні в апеляційному порядку рішення суду в адміністративній справі №280/3157/22 та ухвали суду в адміністративній справі №280/1141/24.
Суд першої інстанції не врахував, що про порушення своїх прав позивачка дізналась у лютому 2022 року і до липня 2022 року вона мала право звертатись до суду без обмеження строком. Цим правом, як зазначено вище, вона і користувалась. Проте після липня 2022 року строк звернення до суду законодавцем обмежено.
За вимогами частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3,4 статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 р. в адміністративній справі №280/1617/24 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 листопада 2024 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник