Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/16651/2024
м. Київ Справа № 173/1104/24
02 грудня 2024року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Корж Тетяни Сергіївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В.С. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 13 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 3945264, згідно умов якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 12 листопада 2021 року.
Зазначав, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов договору про споживчий кредит.
23.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №81-МЛ.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за договором № 3945264 від 13 жовтня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3945264 від 13 жовтня 2021 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 року. Сума заборгованості відповідача становить 22 491,15 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 року, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 608,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 16 933,15 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 950,00 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання нею кредитних зобов'язань.
Первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТзОВ «ФК «КредитКапітал» відповідно до Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 року разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що особу відповідача, з яким укладено Кредитний договір № 3945264 від 13 жовтня 2021 року ідентифіковано. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 22 491,15 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3945264 від 13.10.2021 року в розмірі 9 700,00 грн (дев'ять тисяч сімсот гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 13 вересня 2024 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Корж Тетяна Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідно до п. 4.2. Кредитного договору У разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.
Вказує на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначає, що після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.
Звертає увагу суду на те, що на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 394264, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 5 000,00 грн. строком на 30 днів з 13 жовтня 2021 року, термін повернення 12 листопада 2021 року. Комісія за надання кредиту 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3 750,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором.
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом 12 листопада 2021 року (п. 1.4 Договору).
Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4 700,00 грн. в грошовому виразі та 317,286.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п 1.5.1 -1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 9 700,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обовязки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені у цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадкау продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи просточення виконання ним зобов'язань. Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору.
Пунктом 1.5.1. Договору сторони передбачили, що комісія за надання кредиту: 950,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом: 3 750,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2. Договору).
У відповідності до п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 цього Договору (п. 1.7. Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно із п. 3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1-1.6 та п. 2.4 цього Договору.
Відповідно до п. 4.2 у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
У відповідності до п. 6.1. договору, цей кредитний договір укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору).
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно з пунктом 7.1. цей договір, що складається із Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредитуЮ визначеному у п.2.1. цього Договору, і діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит №3945264 від 13 жовтня 2021 року.
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит №3945264 від 13 жовтня 2021 року є паспорт споживчого кредиту №3945264, яким визначено інформацію щодо умов кредитування.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, відповідач, з яким було укладено договір про споживчий кредит №3945264 від 13 жовтня 2021 року, був ідентифікований Товариством.
Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: S16988; час відправки ідентифікатора позичальнику: 2021-10-13 20:41:17; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 .
Згідно платіжного доручення №58618560 від 2021-10-13 ТОВ «Мілоан» здійснило платіж у сумі 5 000,00 грн. на рахунок відповідача із призначенням платежу: Кошти згідно договору № 3945264.
Анкета-заява на кредит №3945264 від 13 жовтня 2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № №3945264 від 13 жовтня 2021 року, заборгованість відповідача складає 22 491,15 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 608,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 16 933,15 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 950,00 грн.
23.03.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №81-МЛ, у відповідності до якого кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (п. 1.1 Договору).
Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами (п. 1.2 Договору).
В якості компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитор протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 3 475 728,24 без ПДВ. При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора вказаний в п. 15 цього Договору. Всі витрати, пов'язані зі здійсненням платежу Новим Кредитором, в тому числі і витрати на банківський переказ, несе Новий Кредитор (п. 7.1. Договору).
До матеріалів справи додано платіжне доручення №66788 від 23.02.2022 року, з якого встановлено, що ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило платіж у розмірі 3 475 728,24 грн на користь ТОВ «Мілоан» із призначенням платежу: Плата за відступлення права вимоги зг. дог. відступлення прав вимоги № 81-МЛ від 23/02/2022 Без ПДВ.
У відповідності до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 23 лютого 2022 року до Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 3718.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 року, кредитор відступає Новому кредитору право вимоги заборгованостей до боржників кредитора, зокрема, щодо ОСОБА_1 .
Задовольняючи частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути позику, комісію та відсотки в межах дії договору за користування нею, однак свого зобов'язання вчасно не виконала, позику не повернула, нараховані відсотки не сплатила. Також суд першої інстанції зазначив, що відсотки у розмірі 13 183,15 грн. були нараховані після настання терміну повернення кредиту, а тому в цій частині позовні вимоги не підлгяють задоволенню.
З такими висноками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може з огляду на наступне.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З матеріалів справи вбчається, що 13 жовтня 2021 роук між сторонами було укладено кредитний договір № 3945264.
На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано платіжне доручення № 58618560 з якого вбачається, що відповідачу було перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку ТОВ «Мілоан» про послідовність дій вчинених в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства відповідачем з зазначенням дати та часу вчинення таких дій, а також процес розгляду заяви на укладення кредитного договору який відбувався при підписанні анкети заяви через сайт.
На спростування зазначених доказів щодо підписання договору в електронному вигляді та отримання коштів на його виконання, відповідачем не надано доказів.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, які на думку суду першої інстанції були нараховані поза межами строку дії договору, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду яка полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).
Відповідно до п. 4.2 у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Таким чином, проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
Виходячи з умов кредитного договору сторони передбачили розмір відсотків нарахування яких можливе після закінчення строку дії договору та визначили їх розмір.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що з відомостей про щоденне нарахування та погашення, які були надані до суду першої інстанції позивачем вбачається, що відповідач неодноразово сплачував комісію за пролонгацію кредитного договору.
На зазнечене вище, суд першої інстанції уваги не звернув у звязку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 13 183,15 грн.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких підстав рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
З урахуванням збільшення розміру задоволеної частини позовних вимог, сума судового збору, стягнута судом першої інстанції з відповідача на користь позивача підлягає збільшенню з 1 041,63 грн до 2 422,40 грн.
В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
З позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги) в сумі 1 816,80 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Корж Тетяни Сергіївни задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та стягненні судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за відсотками у розмірі 13 183,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та 1 816,80 грн. за подання апеляційної скарги.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: