29 листопада 2024 року м. Київ
Справа № 357/3299/24
Провадження № 22-ц/824/15018/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач Акціонерне товариство «Перший Міжнародний Український Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Назаренком Романом Анатолійовичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого у складі судді 25 червня 2024 року,-
У лютому 2024 року представник АТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 100 124,14 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що між АТ «Перший Міжнародний Український Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 1) № 2001077882801 від 16.07.2018, за яким видано кредит у сумі 5 000 грн.; 2) № 1001698522601 від 02.10.2020, за яким видано кредит у сумі 40 000 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаними договорами у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 31.12.2023 складає: 1) за кредитним договором № 2001077882801 від 16.07.2018 - 60 995,99 грн., з яких: 37 276,46 грн. - заборгованість за кредитом; 23 719,53 грн. - заборгованість процентами; 2) за кредитним договором № 1001698522601 від 02.10.2020 - 39 128,15 грн., з яких: 26 519,46 грн. - заборгованість за кредитом; 5,44 грн. - заборгованість за процентами; 12 603,25 грн. - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмові вимоги відповідачу.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024року позов АТ «Перший Міжнародний Український Банк» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 87 520,89 грн. та судовий збір у розмірі 2 117,42 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Частково задовольняючи позову суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджується факт укладання ОСОБА_1 двох кредитних договорів: № 2001077882801 від 16.07.2018 на суму 5 000 грн. та № 1001698522601 від 02.10.2020 на суму 40 000 грн. З виписок за вказаними кредитними договорами, які суд визнає належними доказами по справі вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалась коштами банку, в тому числі після кожного збільшення кредитного ліміту. Також підтверджується факт існування за договорами заборгованості внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків по поверненню коштів.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування відсутність боргу перед позивачем за вказаними договорами, зокрема не підтверджено факт погашення нею заборгованості у вересні 2022 року, а переведення банком заборгованості з одних рахунків на інші (позабалансові) не свідчить про належне виконання ОСОБА_1 її зобов'язань щодо сплати такого боргу.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником ОСОБА_1 , адвокатом Назаренком Р.А. подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позову АТ «Перший Український Міжнародний Банк» відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарзі зазначено, що жодної згоди на збільшення кредитного ліміту не було надано, збільшення кредитного ліміту не відповідає умовам договору
Вказує, що приведенні розрахунки заборгованості не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути належними доказами
Зазначає, що долучена до матеріалів справи платіжна інструкція від 02 жовтня 2020 року, за якою вбачається, що банк перерахував кошти в розмірі 40 00 грн, на рахунок відповідача є неналежним доказом.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Назаренка Р.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача АТ «Перший Міжнародний Український Банк» та відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Назаренка Р.А.
Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що з метою надання банківських послуг АТ «ПУМБ» оголосив публічну пропозицію на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в редакції, що затверджена рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 694 від 06.03.2018, що діє з 06.04.2018.
16.07.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» та була ознайомлена з основними умовами кредитування, надання споживачу споживчого кредиту, інформацією щодо орієнтованої реальної річної ставки, порядком повернення кредиту та інше, про що свідчить паспорт споживчого кредиту, який підписаний власноручним підписом відповідачки.
Отримавши інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, ОСОБА_1 підписала заяву № 2001077882801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із АТ «ПУМБ». Відповідно до умов вказаної заяви, сторони погодили відкриття на ім'я відповідача поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривні та надання кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 з кредитним лімітом 5 000 грн., реальна річна процентна ставка за якою складає 57,77%.
Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І публічної пропозиції на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку.
Згідно з п. 2.2.3 розділу І публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором.
Для надання послуг клієнту, банк може відкривати один або декілька карткових рахунків у відповідній валюті та надавати клієнту одну або декілька карток, згідно з умовами обслуговування обраного клієнтом пакету послуг (п. 3.4. публічної пропозиції).
Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І публічної пропозиції, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Пунктом 4.2.4. розділу ІІ публічної пропозиції встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення кредитного ліміту банк керується внутрішніми нормативними документами банку та чинним законодавством України. Приєднання клієнта до публічної пропозиції банку на укладення цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого та повідомленого клієнту шляхом надіслання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону клієнта.
Випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що відповідач кредитними коштами користувалась та частково здійснювала їх повернення, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001077882801 від 16.07.2018 станом на 31.12.2023 складає 60 995,99 грн., з яких: 37 276,46 грн. - заборгованість за кредитом; 23 719,53 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.
Крім того, з метою надання банківських послуг АТ «ПУМБ» оголосив публічну пропозицію на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в редакції, що затверджена рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 818 від 11.08.2020, що діє з 12.08.2020.
02.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» та була ознайомлена з основними умовами кредитування, надання споживачу споживчого кредиту, інформацією щодо орієнтованої реальної річної ставки, порядком повернення кредиту та інше, про що свідчить паспорт споживчого кредиту, який підписаний власноручним підписом відповідачки.
Отримавши інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, ОСОБА_1 підписала заяву № 1001698522601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із АТ «ПУМБ». Відповідно до умов вказаної заяви, сторони погодили відкриття на ім'я відповідача поточного рахунку № НОМЕР_3 у гривні та надання картки № НОМЕР_4 .
Відповідно до умов вказаної заяви, сторони погодили суму кредиту 40 000 грн. на загальні споживчі цілі. Строк 24 міс. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,99%. Розмір процентної ставки 0,01% річних. Спосіб надання споживчого кредиту банківський переказ на рахунок № НОМЕР_3 . Сума повернення кредиту ануїтентна (рівними платежами) за передбаченим графіком платежів, в якому визначено платіжні періоди з 02.10.2020 по 02.10.2022 з чітко визначеними платежами. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена в розмірі 796 грн. щомісяця. Реквізити погашення заборгованості за споживчим кредитом: № НОМЕР_5.
Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І публічної пропозиції на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку.
Згідно з п. 2.2.3 розділу І публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором.
Для надання послуг клієнту, банк може відкривати один або декілька карткових рахунків у відповідній валюті та надавати клієнту одну або декілька карток, згідно з умовами обслуговування обраного клієнтом пакету послуг (п. 3.4. публічної пропозиції).
Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І публічної пропозиції, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Пунктом 4.2.4. розділу ІІ публічної пропозиції встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення кредитного ліміту банк керується внутрішніми нормативними документами банку та чинним законодавством України. Приєднання клієнта до публічної пропозиції банку на укладення цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого та повідомленого клієнту шляхом надіслання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону клієнта.
Як вбачається з платіжної інструкції № TR.44626868.57716.8810 від 02.10.2020, АТ «ПУМБ» перерахувало 40 000 грн. на рахунок № НОМЕР_5 . Призначення платежу: надання кредитних коштів за договором № 1001698522601 від 02.10.2020 за позикою ОСОБА_1 .
Випискою по особовому рахунку також підтверджується надання кредитних коштів ОСОБА_1 у сумі 40 000 грн. за вищевказаним договором, їх зарахування на рахунок відповідача та активне користування коштами протягом тривалого періоду.
Згідно з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001698522601 від 02.10.2020 станом на 31.12.2023 складає 39 128,15 грн., з яких: 26 519,46 грн. - заборгованість за кредитом; 5,44 грн. - заборгованість процентами; 12 603,25 грн. - заборгованість за комісією.
02.01.2024 позивач направив письмові вимоги (повідомлення) № КНО-44.2.2/3 та КНО-44.2.2/3 відповідачці та надав строк на погашення заборгованості протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення. Відомостей про те, що відповідачем добровільно сплачена заборгованість матеріали справи не містять.
В матеріалах справи також міститься копія біометричного паспорта відповідача, витяг є Єдиного державного демографічного реєстру місця проживання, довідка про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001077882801 від 16.07.2018.
Відповідачем до суду надано скріншот SMS-повідомлення від банку про закриття кредитних договорів.
Згідно з кредитним звітом Українського Бюро Кредитних Історій станом на 04.03.2024, у ОСОБА_1 по кредитному договору № 2001077882801 від 16.07.2018 вказано суму заборгованості 0; за кредитним договором № 1001698522601 від 02.10.2020 року.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» та була ознайомлена з основними умовами кредитування, надання споживачу споживчого кредиту, інформацією щодо орієнтованої реальної річної ставки, порядком повернення кредиту та інше, про що свідчить паспорт споживчого кредиту, який підписаний власноручним підписом відповідачки.
Відповідно до довідки, виданої АТ «ПУМБ», кредитний ліміт за договором №2001077882801 було збільшено до 38 100,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2001077882801 та виписки по особовому рахунку з 16 липня 2018 року по 01 січня 2024 року ОСОБА_1 користувалась вказаними кредитними коштами, та висловлювала заперечень, щодо зміни кредитного ліміту по вказаному кредитному договору.
Відповідно до 4.2.4 публічної пропозиції позивач має право вносити зміни до договору, в тому числі до Тарифів в порядку, передбаченому п. 2.3 Розділу І цього договору.
Відповідно до п. 2.3.1 публічної пропозиції Банк має право вносити зміни до договору, повідомивши Клієнта не пізніше ніж за 30 календарних днів до набуття чинності змінами шляхом повідомлення про внесення змін до договору на сайті Банку.
Відповідно до п. 2.3.2 публічної пропозиції Розміщення змін на сайті Банку є належним виконанням банком обов'язку щодо додержання форми та порядку повідомлення клієнта про зміну договору.
Відповідно до п. 2.3.3 публічної пропозиції клієнт безумовно приймає на себе ризики та обов'язок самостійно відстежувати наявність/відсутність про зміну умов договору на Сайті Банку.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги про неправомірність збільшення кредитного ліміту, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки публічною пропозицією було погоджено, що банк має можливість в односторонньому порядку вносити зміни до вказаного договору, а також тим фактом що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами після збільшення ліміту.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).
Разом з тим, наведена виписка по рахунку, згідно з вимогами ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року, є первинним документом, яка фіксує здійснення банківських операцій, що, на думку апеляційного суду, достеменно свідчить про підтвердження факту отримання позичальницею кредитних коштів та користування ними.
Доводи апеляційної скарги про те, що приведені розрахунки заборгованості не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути належними доказами наявності заборгованості, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи не містять та скаржником не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції контррозрахунок, який би спростував доводи банку. Окрім того, у разі не згоди із приведеним розрахунками заборгованості, останній мав право на заявлення відповідного клопотання про призначення судом експертизи, для встановлення правильності розрахунків заборгованості, чого останнім зроблено не було.
Зазначає, що долучена до матеріалів справи платіжна інструкція від 02 жовтня 2020 року, за якою вбачається, що банк перерахував кошти в розмірі 40 00 грн, на рахунок відповідача є неналежним доказом.
В призначені платежу платіжної інструкції від 02 жовтня 2020 року зазначено, що надання кредитних коштів за договором № 1001698522601 від 02 жовтня 2020 року за кредитом ОСОБА_1 в розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до виписки з особистого рахунку ОСОБА_1 02 жовтня ОСОБА_1 отримала кошти в розмірі 40 000,00 грн від позивача.
Як вбачається з вказаного розрахунку ОСОБА_1 активно використовувала надані кредитні кошти.
Як було встановлено судом, надані розрахунки повністю відповідають чинному положеннюпро організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Належних доказів відповідачем про невідповідність зазначеної платіжної інструкції або неотримання відповідачем коштів надано не було.
Враховуючи наведене суд дійшов до висновку, що доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не отримувала кредитні кошти в розмірі 40 000,00 грн., є необґрунтованими оскільки вказана платіжна інструкція відповідає чинному законодавству а отримання вказаних коштів також підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 .
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеними ті обставини, що ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором, взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачені в договорі строки отримані у кредит грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором.
Відповідач не оспорювала договір, не зверталася з вимогами про розірвання договору у зв'язку із порушенням банком умов договору. Розрахунки заборгованості відповідачем в апеляційній скарзі не спростовані, оскільки доводи апеляційної скарги стосуються загальної критики наданих позивачем доказів з метою переоцінки вказаних доказів апеляційною інстанцією.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, з урахуванням відсутності апеляційної скарги позивача, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» .
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Назаренком Романом Анатолійовичем - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна