про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/6765/24
02 грудня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 19.07.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити з 19.07.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.2023 по 11.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити з 01.01.2023 по 11.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальної допомоги для оздоровлення 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальної допомоги для оздоровлення 2023 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
19.11.2024 позивач подав до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що про можливість невідповідності нарахування грошового забезпечення нормативно-правовим актам дізнався лише після отримання листа відповідача 16.07.2024.
Від відповідача Військової частини НОМЕР_1 26.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, просить у зв'язку з пропущенням строку позовної давності та по причині розгляду цим судом справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, залишити адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) без розгляду.
29.11.2024 відповідач Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року №8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
Водночас відповідно до пункту першого глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням публічної (військової) служби.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача, зокрема, про не нарахування та не виплати грошового забезпечення в повному обсязі за період з 19.07.2022 по 11.05.2023 при виплаті всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Про порушене право позивач стверджує, що дізнався на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.07.2024 №305/909. Однак, виплата грошового забезпечення є щомісячним (разовим) періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка їх отримує щомісячно (разово), тому отримання позивачем листа Військової частини не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Суд звертає увагу, що позовна заява подана 07.11.2024 (згідно зі штемпеля поштового відправлення), тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 11.05.2024.
Звернення до відповідача та отримання відповіді не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №500/6765/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 11.05.2023, перерахунку та виплатити матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум повернуто позивачу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави поважності причин пропуску такого строку.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 123, 161, 171, 256, 293 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиць О.І.