про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2024 року Справа № 480/10204/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.06.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01.06.2023 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 07.04.2023 по справі №480/959/23, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Так, згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується правомірність не нарахування та не виплати пенсії з урахуванням доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.06.2023.
Втім з цим позовом до суду позивач через представника звернувся лише 21.11.2024 (дата, вказана на поштовому конверті), тобто з пропуском 6-місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. за період з 01.06.2023 по 20.05.2024 включно.
При цьому, разом з позовом представник подала заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яку мотивувала тим, що лише після надання Верховним Судом для юридичної практики правових висновків щодо нарахування та виплати з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченою постановою №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", викладених у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, у позивача виникла об'єктивна можливість звернення до суду з цим позовом саме з тих підстав, що у постанові №713 не було зрозуміло визначено право пенсіонера на перерахунок його пенсії.
Крім того, відмітила, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надаючи оцінки вказаним доводам, судом враховується, що Судова палата Верховного суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у соціальних спорах:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 01 серпня 2024 року у справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.06.2023.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, про факт встановлення чи не встановлення позивачу доплати до пенсії з 01.06.2023 останньому не могло не бути відомо принаймні з липня 2023 року, тобто з моменту отримання пенсії за червень 2023 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру пенсії та відповідної доплати позивачем не надано.
Вказані вище висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі №620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23.
При цьому, суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Покликання представника позивача в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду на звернення з позовом до суду саме в умовах воєнного часу, суд оцінює критично з огляду на таке.
Дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.
Суд погоджується, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.
При цьому Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.
Натомість представник позивача не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на подання позову саме у цій справі та не надає відповідні докази на підтвердження такого обґрунтування.
Посилання на формування юридичної практики після прийняття Верховним Судом у справі №420/2473/22 постанови від 08.11.2022 також не спростовує вказаних вище висновків суду, тим більше, що і після постановлення цієї постанови Верховним Судом, позивач через свого представника почав вживати дії щодо з'ясування розміру пенсії лише зі спливом 6 місячного строку (запит та заява адвокатом сформовані лише 11.09.2024).
З урахуванням наведеного, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, а тому, в цьому випадку зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними.
Відтак, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. за період з 01.06.2023 по 20.05.2024 включно.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду із зазначенням ІНШИХ підстав для поновлення строку в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн за період з 01.06.2023 по 20.05.2024 включно, з наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко