Справа № 158/2327/24
Провадження № 2/0158/628/24
28 листопада 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Квач Н.А.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Крупінської Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, шляхом зміни способу їх стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ківерцівського районного суд Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, шляхом зміни способу їх стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 11.06.2009р. по 07.11.2018р. вона з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2022р. з відповідача по справі ОСОБА_2 в її користь стягуються аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що неповнолітня ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, що вимагає великих коштів спрямованих на купівлю лікарських засобів, проведення медичних обстежень та лікування, яке проводиться в м. Київ у спеціалізованій лікарні «Охмадит» МОЗ України. Крім того, аліментів визначених вищевказаним рішенням суду не вистачає на придбання продуктів харчування, одягу, забезпечення належного дозвілля дитини.
Позивач вказує, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, при цьому відповідач по справі ОСОБА_2 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2024р. №169 з 20.07.2023р. призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує покращення його матеріального становища та можливість забезпечувати свою дитину належним чином в більшому розмірі, у зв'язку з чим просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, що утримуються з відповідача по справі ОСОБА_2 за рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2022р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягувати із відповідача по справі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.07.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
17 жовтня 2024р. представник відповідача по справі ОСОБА_2 - адвокат Токарчук В.М. подав до суду відзив на позовну заяву у якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному об'ємі за безпідставністю, оскільки позивачем по справі ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів про погіршення її матеріального становища, зокрема довідки про доходи, а наведені позивачем обставини щодо понесення витрат на ліки, обстеження, одяг для дитини є додатковими витратами з вимогою про стягнення яких позивач по справі має право звернутись до суду. Крім того надав суду підтверджуючі докази про перебування відповідача - ОСОБА_2 на військовій службі по мобілізації.
21 жовтня 2024р. представником позивача по справі ОСОБА_1 - адвокатом Крупінською Н.Л. до суду подано відповідь на відзив у якій позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить їх задовольнити. Крім того зазначає, що витрати на утримання дитини з інвалідністю носять систематичний характер, а тому вважає, що доводи представника відповідача по справі викладені у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу суду.
29 жовтня 2024р. представником відповідача по справі адвокатом Токарчуком В.М. до суду подано заперечення на відповідь на відзив. Просить в задоволенні позову відмовити з посиланням на доводи зазначені у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні позивач по справі ОСОБА_1 та її представник - адвокат Крупінська Н.Л. позовні вимоги підтримали в повному об'ємі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.
Представник відповідача по справі ОСОБА_2 - адвокат Токарчук В.М. в судовому засіданні 11.11.2024р. просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.04.2015р. (а.с. 7).
Згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2022р., яке набрало законної сили, з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 21-22).
З копії посвідчення серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 , 18.03.2015р. є дитиною - інвалідом до 18-ти років. Незадовільний стан здоров'я неповнолітньої ОСОБА_3 також підтверджується копією консультаційного висновку спеціалізованої лікарні «Охмадит» МОЗ України та довідкою національного медичного університету ім. О.О. Богомольця від 13.02.2024р. (а.с. 19-20).
З копії довідки МСЕК серії 12ААГ №591655 від 15.04.2024р. вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та останній протипоказана робота з фізичним перенавантаженням (а.с. 10).
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №192 від 04.07.2024р., копії військового квитка серії НОМЕР_4 від 20.07.2023р. вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.07.2023р. №169 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 36, 54-56).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Згідно з вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком від 6 до 18 років складає 3196 грн. 00 коп.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також вбачається з пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як на підставу зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позивач по справі посилається на погіршення свого матеріального становища та вроджені вади здоров'я дитини (інвалідність), які підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є працездатною особою, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , що свідчить про покращення його матеріального становища та стабільний дохід.
При розгляді даної справи, суд також враховує стан здоров'я малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак зазначає, що витрати на лікування дитини відносяться до додаткових витрат та підлягають стягненню в порядку ст. 185 СК України.
Відтак суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання їх неповнолітньої дитини, матеріальне становище сторін, особу відповідача, як платника аліментів, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, те, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у формі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, приходить до висновку про наявність підстав для змінити способу стягуваних аліментів, визначених рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2022р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.
З копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 15.07.2024р. вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а тому звільняється від сплати судового збору (а.с. 57).
У зв'язку з тим, що сторони по даній цивільній справі звільнені від сплати судового збору на підставі п. п. 3, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід віднести на рахунок держави.
Суд зазначає, що аліменти у зміненому розмірі стягуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 49, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 179-183, 185, 192 СК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.06.2022р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , жителька: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - адвокат Крупінська Наталія Леонідівна, діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам №017/02.2/8591 від 30.08.2024р., юридична адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
представник відповідача - адвокат Токарчук Віктор Михайлович, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АС №1111176 від 01.10.2024р., юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2024 року.
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук