Провадження № 11-сс/4823/523/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
28 листопада 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2024 року,
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою до 18.12.2024 включно, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024270000000989 від 17.09.2024, стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Варва, Чернігівської області, одруженого, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , старшого солдата, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого, АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в судовому засіданні установлено та доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286? КК України, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 , не зменшилися та продовжують існувати, а саме, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливості незаконно впливати на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , тому дійшов висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити йому відповідний розмір застави.
Вважає, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді жодних підтверджуючих фактів щодо переховування від органів досудового розслідування або суду, а також незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста підозрюваним ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні. Вказує, що поза увагою слідчого судді залишились надані підозрюваним письмові докази, які слідчим не перевірялися. На думку апелянта, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не зазначено жодного обгрунтування можливості підозрюваного впливати на учасників кримінального провадження, а також не зазначено інших обставин чи ризиків, яких потрібно було запобігти, продовжуючи ОСОБА_8 запобіжний захід без можливості внести заставу. Звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, злочин, в якому йому повідомлено про підозру, відноситься до категорії не умисних, має на утриманні малолітню дитину та міцні соціальні зв'язки зі своєю сім'єю, на позитивну характеристику у побуті, та проходить службу у ЗСУ. Зауважує, що досудове розслідування здійснюється з обвинувальним ухилом та зі штучним створенням доказів причетності ОСОБА_8 до злочину, що є порушенням ст. 62 Конституції України. Вважає необ'єктивною версію сторони обвинувачення щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та такою, що має суттєві протиріччя. На думку захисту, зміст клопотання слідчого не містить даних про те, що підозрюваний чинить перешкоди досудовому слідству чи суду, а поведінка підозрюваного не дає підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, у провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження провадження за № 12024270000000989 від 17 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
18.09.2024 ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
20.09.2024 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
14.11.2024 постановою керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону продовжений строк досудового розслідування до 18.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» суддя, розглядаючи подання про продовження строку тримання під вартою, з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, а також умови, за яких продовження строку є можливим.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, і на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано характер вчиненого протиправного діяння, його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного та його поведінку, ставлення підозрюваного до вчиненого, його вік, сімейний стан, його задовільний стан здоров'я, відсутність даних про наявність обставин, які перешкоджають продовженню щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також з огляду на значний обсяг матеріалів кримінального провадження, вже призначених та не проведених експертиз, визначення зі статусом потерпілих у кримінальному провадженні, та запланованих слідчих дій, дійшов висновку, що єдиним способом забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків може бути продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Колегія суддів констатує, що місцевим судом при вирішенні питання про продовження стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримано вимог статей 177, 178, 194, 199 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою. Прокурором доведено в судовому засіданні місцевого суду, що заявлені ним у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Мюррей проти Об'єднаного Королівства», “Чеботарь проти Молдови» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою “Феррарі-Браво проти Італії» також зазначила, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо невиправданості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного, при цьому будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апелянтом у скарзі не наведено.
Посилання у апеляційній скарзі захисника на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду. Також жодних доказів з приводу того, що зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції не надано.
Стосовно наявності у підозрюваного ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків, на існування яких посилається захисник, то вони були предметом розгляду слідчого судді, та це є лише однією з обставин, які підлягають врахуванню при обранні запобіжного заходу, проте, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків не може спростувати існування ризиків, передбачених ст. 177 КК України, що стало підставою для ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки стороною захисту не доведено наявність достатніх стримуючих факторів від порушень підозрюваним своїх зобов'язань в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Колегія суддів звертає увагу, що майновий стан, міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 не змінилися з часу застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині.
Що стосується прохання апеляційної скарги захисту про можливість визначення розміру застави при продовженні строку тримання під вартою підозрюваного, то таке було предметом розгляду слідчого судді, з чим погоджується і колегія суддів, адже відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України питання застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави вирішується саме при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не при продовженні строку його застосування. Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного 20.09.2024 не визначив йому альтернативний запобіжний захід у виді застави.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 установлено, що обставини вчинення інкримінованого йому злочину не змінились та ризики не зменшилися, тому підстав для визначення йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави не вбачається.
Колегія суддів не вбачає на даний час надмірної тривалості тримання підозрюваного під вартою, оскільки бере до уваги обґрунтовану підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, із сукупністю ризиків, встановленими слідчим суддею.
На даний час таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Наведені доводи на захист підозрюваного були предметом перевірки та розгляду слідчого судді і підстав для їх задоволення апеляційним судом також не установлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу з визначенням розміру застави.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджуються достатніми даними, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407-409, 411-419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2024 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.12.2024 включно, без визначення розміру застави, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024270000000989 від 17.09.2024, стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4