Номер провадження: 22-ц/813/3551/24
Справа № 947/9232/23
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Дришлюк А. І.
21.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М.,Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою адвоката Івановського Віктора Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом та порядку користування ним,
21.03.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м. Одеси із позовними вимогами, які 21.08.2023 року було уточнено (а.с. 25-27) та просила суд усунути перешкоди у користуванні транспортним засобом «Subaru Impreza», д/н НОМЕР_1 , зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 дублікати ключів від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію автомобіля та встановити наступний порядок користування транспортним засобом: перший місяць після набрання законної сили рішення суду передати транспортний засіб «Subaru Imprezа» позивачці; наступний місяць за попереднім передати ОСОБА_1 , в подальшому користуватися транспортним засобом «Subaru Impreza», р/н НОМЕР_1 , почергово з передачею майна щомісяця. При цьому позивачка посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2022 року автомобіль «Subaru Impreza» визнано спільною власністю та визнано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказаний автомобіль в рівних частках, тобто по 1/2 частині. Після ухвалення рішення позивачка зверталася до відповідача про усунення перешкод в користуванні транспортним засобом, надання можливості користування ним, але відповідач відмовляється задовольняти такі вимоги, утримує майно, ключі і документи від автомобіля (а.с. 1-3).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом та встановлення порядку користування ним було вирішено задовольнити. Вирішено усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні транспортним засобом «Subaru Impreza», д/н НОМЕР_1 . Зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 дублікати ключів від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Subaru Impreza» д/н НОМЕР_1 . Встановлено наступний порядок користування транспортним засобом: перший місяць після набрання законної сили рішення суду передати транспортний засіб «Subaru Impreza», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , наступний місяць за попереднім передати ОСОБА_1 , в подальшому користуватися почергово з передачею майна щомісяця (а.с. 43-45).
13.12.2023 року адвокат Івановський Віктор Віталійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підставою для задоволення позову було визначення судом, що апелянт перешкоджає у користуванні майном позивачці, що, у свою чергу, як зазначає представник апелянта, не доведено належними та допустимими доказами. При цьому, представник апелянта вказує, що судом не врегульовано питання щодо поточного технічного обслуговування транспортного засобу, а саме щодо встановлення черговості заміни рідин необхідних для обслуговування автомобіля (а.с. 50-55). Згідно із супровідним листом від 04 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Одеського апеляційного суду 08 січня 2024 року (а.с. 59).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.02.2024 року було відкрито апеляційне провадження (а.с. 61-63) та ухвалою від 07.03.2024 року справу призначено до розгляду (а.с. 67).
Сторони своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суд не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутнім представник апелянта - адвокат Івановський Віктор Віталійович, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оскаржуване рішення просив скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.
До судового засідання також з'явився представник позивача - адвокат Костинюк Юрій Дмитрович, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.
Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль «Subaru Impreza», д/н НОМЕР_1 є неподільною річчю, з моменту набрання рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року законної сили позивач не має змоги користуватися своїм майном, оскільки відповідач ні документів, ні ключів від нього позивачу не надає, домовитися про порядок володіння та користування спірним автомобілем сторонам не вдалося.Відповідачем в свою чергу не заперечується той факт, що наразі ним одноосібно використовується транспортний засіб, добровільно порядок користування автомобілем сторонами не визначений і відповідач створює позивачу перешкоди у користуванні ним. При таких обставинах та враховуючи, що позивач має право власності, яке нарівні із правом власності відповідача полягає у володінні, розпоряджанні та користуванні спірним транспортним засобом, суд вважає вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статі 356 ЦК України).
Стаття 358 ЦК України визначає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Київського районного суду м. Одеса від 15.06.2020 року по справі № 947/4661/20 було розірвано (а.с. 7-8). Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 21.11.2022 року по справі № 947/26748/21 транспортний засіб Subaru Impreza, державний номерний знак НОМЕР_1 , було визнано спільною власністю подружжя та визнано за позивачем та відповідачем право власності на даний автомобіль в рівних частках, тобто по 1/2 частці (а.с. 9-10).
Звертаючись до суду із відповідними позовними вимогами щодо усунення перешкод в користуванні транспортним засобом та визначення порядку користування ним, позивач посилалася на наявність перешкод у користуванні транспортним засобом, який було визнано спільною власністю подружжя відповідним рішення суду першої інстанції. Відповідач, в свою чергу, наведені посилання жодним чином не спростував, натомість, зазначивши щодо відсутності домовленості між ним та позивачкою відносно порядку використання автомобіля.
У постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 487/3769/20 (провадження № 61-7928св22) зроблено висновки про те, що володіння та користування спільним майном здійснюється усіма його співвласниками за спільного згодою, тобто в результаті досягнення консенсусу. У тому ж разі, якщо такої згоди сторони не досягли, спір щодо порядку володіння та користування спільним майном повинен вирішуватися судом. Отже, у разі коли існує між співвласниками спір з приводу порядку користування та володіння спільним майном, суд має вирішити такий спір щодо суті, визначивши певний порядок користування спільним майном для його співвласників, які в позасудовому порядку не досягли згоди з приводу користування та управління ним. Аналогічна правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 08.03.2023 року по справі№ 752/3339/22.При цьому, слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно, з огляду на наведене, зважаючи на відсутністю домовленості між сторонами щодо порядку користування транспортним засобом Subaru Impreza, державний номерний знак НОМЕР_1 , що в свою чергу підтверджується наявними матеріалами справи, в тому числі й безпосередньо поясненнями учасників провадження, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити щодо правильний висновків суду першої інстанції відносно наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Щодо посилань сторони на те, що окремі питання користування (а фактично експлуатації) транспортного засобу залишились не вирішеними, то апеляційний суд зауважує, що частина з них за межи розглянутої справи, та можуть бути предметом самостійного судового розгляду, а частина може бути вирішення в порядку встановленому для виконання судового рішення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки апелянтом не було наведено належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваного рішення Київського районного суду м. Одеса від 05.11.2023 року без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Івановського Віктора Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
Повний тест постанови складений 02 грудня 2024 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк.