Номер провадження: 22-ц/813/6453/24
Справа № 521/27106/23
Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
14.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 ,
на ухвалуМалиновського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року,
за заявою ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору нікчемним, стягнення заборгованості
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення заборгованості, в обґрунтування зазначила, що з 25.12.2021 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір № 8 купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна, на підставі якого ОСОБА_1 придбала майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктами 14, 15 договору визначена ціна договору 16000 доларів США, що еквівалентно 433600 грн.
На виконання даного договору, позивачем передано відповідачу грошові кошти у розмірі 50% передплати, а саме 8000 доларів США, що станом на день підписання договору за курсом НБУ еквівалентно 260800 грн, проте відповідач вимоги договору належним чином не виконав.
ОСОБА_1 просила суд визнати договір № 8 купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 від 25.12.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним. Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 334679,03 грн, з яких: 299200 грн - основний борг; 9533,89 грн - 3 % річних; 25945,14 грн - інфляційні втрати.
ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про проведення судової почеркознавчої експертизи, в обґрунтування зазначила, що відповідачем укладалась велика кількість договорів, відповідач не пам'ятає саме факту укладання оспорюваного договору, підпис у графі «Продавець» зазначеного договору істотно відрізняється від підпису відповідача, тому іншим шляхом, крім проведення експертизи, неможливо встановити дійсність підпису ОСОБА_2
Малиновський районний суд міста Одеси ухвалою від 11 червня 2024 року заяву ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення заборгованості, задовольнив.
Призначив у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставив наступні питання:
Чи виконано підпис в документі «Договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна № 8 від 25.12.2021 року», укладеному в м. Одесі, в нижній частині четвертої сторінки вказаного договору, в графі «Продавец» навпроти прізвища ОСОБА_2 - громадянкою ОСОБА_2 , або іншою особою? Чи виконано підпис в документі «акт приймання передачі від 25.12.2021 року до договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна № 8 від 25.12.2021 року», в нижній частині сторінки вказаного документа, в графі «Продавец» навпроти прізвища ОСОБА_2 - громадянкою ОСОБА_2 , або іншою особою?
Витрати по проведенню експертизи поклав на відповідача ОСОБА_2 та роз'яснив учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України. Проведення експертизи доручив експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Надав у розпорядження експертів цивільну справу № 521/27106/23 для проведення експертного дослідження.
Суд зупинив провадження у справі на час проведення експертизи, після надання ОСОБА_2 експериментальних, вільних та умовно вільних зразків її підпису в підготовчому судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що предметом вказаного спору є визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача коштів, у зв'язку із чим дослідження вказаних обставин має значення для вирішення справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 червня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не допитано в якості свідка чоловіка відповідачки ОСОБА_4 , оскільки відповідачка зазначала, що спірний договір можливо підписано чоловіком.
Зазначає, що експерта установа має бути обрана за взаємною згодою та учасники справи мають запропонувати свої питання, натомість судом першої інстанції в судовому засіданні не з'ясовано позицію позивача щодо експертної установи та питань, які слід поставити експерту.
Ухвалою суду від 11.06.2024 року провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, після надання ОСОБА_2 експериментальних, вільних та умовно вільних зразків її підпису в підготовчому судовому засіданні. Отже судом порушено порядок та не визначено з якого моменту зупинено провадження у справі.
Посилається на те, що судом першої інстанції обмежено право позивача на оскарження ухвали суду в частині призначення експертизи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року роз'яснювалося відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву не надходило.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Голоденко Л.О. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом отримання судової повістки 26.10.2024 особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом вказаного спору є визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача коштів, у зв'язку із чим дослідження вказаних обставин має значення для вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частини перша, друга статті 103 ЦПК України).
Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" судам роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Експертиза є одним із доказів у справі, як і покази свідка, і призначається виходячи із предмету доказування (спору), яким у цій справі є вимога про визнання недійсним договору № 8 купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача коштів.
ОСОБА_2 в обґрунтування клопотання про призначення експертизи зазначила, що нею укладалась велика кількість договорів, в зв'язку з чим відповідач не пам'ятає саме факту укладання такого договору між нею та позивачем, підпис у графі «Продавець» зазначеного договору істотно відрізняється від підпису відповідача. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заперечувався факт підписання договору та акту приймання-передачі від 25.12.2021 року до договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна № 8 від 25.12.2021 року.
Встановлення обставин підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майнових прав та акту приймання-передачі від 25.12.2021 року має істотне (суттєве) значення для правильного вирішення спору по суті.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи є обґрунтованим, оскільки стосується предмету доказування у цьому спорі, та потребує спеціальних знань.
Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не допитано в якості свідка чоловіка відповідачки ОСОБА_4 , оскільки відповідачка зазначала, що спірний договір можливо підписано чоловіком не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини тертої статті 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як покази свідка, так і висновок експерта є доказами у справі, під час призначення судової експертизи в підготовчому засіданні, суд не надає оцінку доказам, оскільки суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи під час ухвалення рішення або викласти мотиви відхилення доказів, про що зазначити в мотивувальній частині рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що експерта установа має бути обрана за взаємною згодою та учасники справи мають запропонувати свої питання, натомість судом першої інстанції в судовому засіданні не з'ясовано позицію позивача щодо експертної установи та питань, які слід поставити експерту є необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 3-6 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Колегія суддів зазначає, що в прохальній частині клопотання ОСОБА_2 зазначені питання, які необхідно поставити перед експертами та експерта установа, якій необхідно доручити проведення експертизи - Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Голоденко Л.О. надавалися заперечення на клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, в яких не викладено обставини як з приводу не погодження із запропонованою відповідачем експертною установою, так і не запропоновано суду питання, роз'яснення яких, на думку позивача, потребують висновку експерта.
Крім того, 11.06.2024 року приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції під час вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи представник позивачка - ОСОБА_3 , який не висловлював заперечень з приводу запропонованої відповідачем експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, так і не пропонував питання, які необхідно поставити перед експертом.
Вказані обставини на думку колегії суддів, не позбавили скаржника можливості висловити свою думку щодо експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, так і запропонувати питання, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.
Слід зауважити, що скаржником в апеляційній скарзі не викладені обставини не погодження з експертною установою, якій суд першої інстанції доручив проведення експертизи, і не зазначена інша експерта установа.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції керуючись положеннями ст. 103 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доручення проведення експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Посилання скаржника на прийняття 11.06.2024 року судом першої інстанції від відповідача документів без супровідного листа не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки не призвело до неправильного вирішення клопотання в частині призначення експертизи.
Посилання скаржника на ухилення відповідача від виконання вимог суду щодо надання до 26.06.2024 року додаткових документів із зразками підпису не заслуговують на увагу, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала суду про призначення експертизи, судом першої інстанції роз'яснено учасникам справи положення ст.109 ЦПК України, і питання ухилення сторони від подання необхідних матеріалів, документів оцінюється судом на стадії розгляду справи по суті.
Пунктом п'ятим частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема 5) призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Зупиняючи провадження у справі на час проведення експертизи, після надання ОСОБА_2 експериментальних, вільних та умовно вільних зразків її підпису в підготовчому судовому засіданні, судом першої інстанції не враховано, що положення п. 9 ч.1 ст. 253 ЦПК України не передбачають зупинення провадження після надання зразків підпису.
Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції обмежено його право на оскарження ухвали суду в частині призначення експертизи не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Одеського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на ухвалуМалиновського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року, як в частині призначення експертизи, так і в частині зупинення провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що що ухвала суду підлягає зміні шляхом виключення із абзацу 8 резолютивної частини слова «після надання ОСОБА_2 експериментальних, вільних, та умовно вільних зразків її підпису в підготовчому судовому засіданні».
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суду складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 11 червня 2024 року змінити, виключивши із абзацу 8 резолютивної частини слова “ після надання ОСОБА_2 експериментальних, вільних та умовно вільних зразків її підпису в підготовчому судовому засіданні»
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова