Справа № 463/8896/23 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.
Провадження № 22-ц/811/1828/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
21 листопада 2024 року м.Львів
Справа № 463/8896/23
Провадження № 22-ц/811/1828/24
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Личаківського районного суду міста Львова, ухвалене у м. Львові 15 червня 2024 року у складі судді Нора Н.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова компанія «УСГ», про відшкодування шкоди,-
встановив:
5 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «УСГ» про відшкодування шкоди. Просив стягнути з ПрАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 23 354,56 грн. та 3 800 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи; з ОСОБА_3 - 15 000 грн. моральної шкоди та суму компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, в розмірі 8 317,38 грн., необхідної для повного відновлення порушених прав; судові витрати стягнути з відповідачів солідарно.
В обґрунтування позову посилається на те, що 31 серпня 2022 року внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , завдано механічних пошкоджень належному йому (позивачу) автомобілю марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу №208182485, за яким ліміт страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн., франшиза - 2 600 грн. 2 вересня 2022 року він ( ОСОБА_1 ) звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Згідно з висновком експерта №059/23 від 15 вересня 2023 року сума заподіяної шкоди з урахуванням зносу становить 25 954,56 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 31 671,94 грн. Відтак, з ПрАТ «СК «УСГ» належить стягнути страхове відшкодування в розмірі 23 354,56 грн. (25 954, 56 грн. - 2 600 грн.) та 3 800 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи. Вважає, що з ОСОБА_3 підлягає стягненню різниця між страховою виплатою і фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 8 317, 38 грн. (31 671,94 грн. - 23 354,56 грн.). Стверджує, що діями ОСОБА_3 йому завдано моральної шкоди, які він оцінює в 15 000 грн., що виражається в пережитих негативних відчуттях через усвідомлення того, що його автомобіль пошкоджено, порушено його життєві плани, в боязні їздити за кермом. Просить позов задовольнити.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 15 травня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 23 354,56 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 800 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В решті позову відмовлено. Проведено розподіл судових витрат.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УСГ».
ОСОБА_1 вважає рішення суду в частині відмови щодо компенсації збитку, який перевищує межі страхової виплати, необхідної для відновлення порушених прав в розмірі 8 317, 38 грн. безпідставним, та таким, що суперечить судовій практиці щодо стягнення компенсації шкоди в ДТП судами. В Україні виплати з боку страхових компаній законодавчо обмежені коефіцієнтом зносу відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Просить скасувати оскаржуване судове рішення частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення, стягнути з ОСОБА_4 суму компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідну для повного відновлення порушених прав в розмірі 8 317,38 грн., вирішити питання судових витрат.
ПрАТ «СК «УСГ» вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що порушує його законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові до ПрАТ «СК «УСГ». Вказує, що спеціальним законом, який визначає порядок визначення та розрахунку суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи та строки його виплати є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який підлягає застосуванню при врегулюванні відносин між позивачем та страховою компанією. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Vin-код: НОМЕР_3 була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» згідно полісу №ЕР-208182485. Відповідно до схеми ДТП 31 серпня 2022 року відбулась ДТП за участю автомобіля марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Vin-код: НОМЕР_4 . Оскільки даний транспортний засіб не є забезпеченим за вказаним полісом, то і відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування. Автомобіль, який був наданий ОСОБА_3 для огляду, як такий, що потрапив у ДТП, не відповідає транспортному засобу, зазначеному у полісі, тому у ПрАТ «СК «УСГ» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.
15 жовтня 2024 року представником ОСОБА_3 ОСОБА_2 подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УСГ». Автор відзиву вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої прийнято постанову, лише в питаннях, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 31 серпня 2022 року з вини водія ОСОБА_3 , який керував на законних підставах транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова суду набрала законної сили.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» згідно з полісом №208182485, за яким, зокрема, ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн., франшиза - 2 600 грн., у зв'язку з чим 15 вересня 2022 року позивач звернувся в ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно висновку експерта №059/23 від 15 вересня 2023 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Renault Trafic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження в ДТП становить 25 954,56 грн., а вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 31 671,94 грн.
Оскаржене рішення мотивоване тим, що з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ», як страховика винної особи в ДТП шкоду, завдану позивачу ОСОБА_3 , належить стягнути 23 354,56 грн., (розмір завданої шкоди з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та відрахування франшизи), а також витрати на проведення автотоварознавчої експертизи - 3 800 грн. Відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що такий є передчасним, оскільки ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» не здійснила виплати страхового відшкодування, а також не встановлена, що сума яка підлягає відшкодуванню страховою компанією, не компенсує завданих збитків позивачу. Окрім цього, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Положення статті 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1166 зазначеного Кодексу, у зв'язку із чим перевага в застосуванні повинна надаватися спеціальній нормі.
Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, належить виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини. У разі випадкового заподіяння шкоди, тобто коли зіткнення транспортних засобів є наслідком випадкового збігу обставин, збитки несе потерпілий, оскільки відсутні правові підстави для покладання відповідальності на іншу сторону.
Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.
Таким чином, правила щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, встановлені ст. 1188 ЦК України, згідно ч. 1 якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).
Згідно з п. 9 ч.1 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Відносини у цій сфері регулює Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону № 1961-IV).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «Volkswagen Polo», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» згідно з полісом №208182485. ДТП сталася з участю застрахованого автомобіля марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс №208182485).
Відповідач ПАТ «СК «УСГ» не направив свого представника на місце настання страхового випадку. У зв'язку з цим позивач з метою визначення вартості завданої шкоди його автомобілю звернувся до експертної установи та поніс витрати в розмірі 3 800 грн.
На підставі аналізу наявних доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що ПАТ «СК «УСГ» не доведено належними і допустимими доказами ту обставину, що причетний до ДТП автомобіль не був застрахований згідно полісу №208182485, а ОСОБА_3 спричинив 31 серпня 2022 року ДТП, керуючи іншим автомобілем марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що виключало виплату страхового відшкодування.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 800 грн. потрібно стягнути з страховика на користь ОСОБА_1 , оскільки ПАТ «СК «УСГ» не було здійснено оцінки завданої позивачу шкоди в результаті ДТП з участю застрахованого автомобіля.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, а також з відмовою у задоволенні вимог до ОСОБА_3 щодо стягнення компенсації збитку, який перевищує межі страхової виплати, необхідної для повного відновлення порушених прав позивача в розмірі 8 317, 38 грн. та вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції у цій частині, який вважав зазначену вимогу передчасною, оскільки страховиком на даний час не виплачено жодного страхового відшкодування. Також позивач не довів належними та допустимими доказами, що він здійснив відновлювальний ремонт автомобіля за кошти, які перевищують розмір належного йому страхового відшкодування. Позивач визнав, що не проводив ремонт належного йому автомобіля.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. не оскаржене і не переглядається.
Доводи апеляційних скарг не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на його законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди ОСОБА_1 і ПАТ «СК «УСГ»з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи.
З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскарженого рішення не встановлені.
Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 15 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: _________________ Ю.Р. Мікуш _______________Р. В. Савуляк