Справа № 464/8233/24
пр.№ 1-кс/464/1677/24
02 грудня 2024 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , у порядку ст.206 КПК України,
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 02 грудня 2024 року у справі № 464/8228/24 відмовлено у задоволенні заяви у порядку ст.206 КПК України адвоката ОСОБА_2 про негайне доставлення ОСОБА_3 до суду.
Того ж дня адвокат ОСОБА_2 повторно звернулась до суду із аналогічною заявою. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У ст.129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України - ст.533 ЦК України.
Засадами кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та обов'язковість судових рішень, як про це визначено у ч.1 ст.7 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
За ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при застосуванні норм права суд ураховує позицію Верховного Суду у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 607/15131/19, де вказано, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії»).
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права. Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к, постанові від 09 квітня 2019 року у справі № 306/1602/16-к).
Ураховуючи повторне звернення із заявою, за наслідками розгляду якої слідчим суддею вже постановлено ухвалу від 02 грудня 2024 року, при розгляді якої адвокатом ОСОБА_2 у виступі наведено аналогічні обставини, незазначення відмінних обставин по суті вимог та ненадання доказів на їх підтвердження суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки його наслідком буде повторна оцінка обставин, яким слідчий суддя вже надав. Ці дії свідчать про наявність ознак зловживання процесуальними правами, адже спрямовані на прийняття потрібного судового рішення. Відтак викладене вище у своїй сукупності та не наведення адвокатом в його повторній заяві жодних вагомих й непереборних обставин, які б надавали слідчому судді повноваження відступити від застосування у цій справі принципу поваги до остаточного судового рішення, слідчий суддя залишає без розгляду заяву з підстав зловживання процесуальними правами.
Вирішення по суті повторної аналогічної заяви не спрямовано на досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Керуючись ст.ст.206, 309, 369-372, 532 КПК України,
Залишити заяву без розгляду .
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4