Справа № 461/9535/24
Провадження № 2-а/461/270/24
02.12.2024 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,
вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 до Військово-лікарської комісії (адреса: м. Львів, вул. Лемківська, 28), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними висновку військово-лікарської комісії та наказу на мобілізацію, зобов'язання до вчинення дій, визнання дій протиправними,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до Військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання недійсними висновку військово-лікарської комісії та наказу на мобілізацію, зобов'язання до вчинення дій, визнання дій протиправними, з підстав наведених у фабулі позову.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;уточнення списку виборців;оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, такий поданий з приводу визнання недійними висновку військово-лікарської комісії та наказу на мобілізацію, зобов'язання до вчинення дій, визнання дій протиправними.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, тобто які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Враховуючи наведене, суд вважає, що адміністративний позов слід передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду, оскільки дана категорія спорів не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду відповідно до ст. 20 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Норми ст. ст.168-170,240 КАС України не передбачають можливості Галицького районного суду м. Львова (місцевого загального суду) повернути позовну заяву, відмовити у відкритті провадження по справі чи залишити позов без розгляду, а норми п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України зобов'язують суд перевіряти підстави відкриття провадження по справі.
КАС України не містять положення щодо дій суду у випадку встановлення того, що позов подано із порушенням предметної підсудності справи, а тому, з врахуванням положень ч. 6 ст. 7 КАС України, суд вважає за необхідне застосувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), яким у даному випадку є ст. 29 КАС України, що регулює питання передачі адміністративної справи із одного адміністративного суду до іншого у випадку встановлення при відкритті провадження у справі, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що даний адміністративний позов не підсудний Галицькому районному суду м. Львова як адміністративному, а тому, з метою дотримання правил предметної підсудності, адміністративний позов Власюк Лідії Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 до Військово-лікарської комісії про визнання недійсними висновку військово-лікарської комісії та наказу на мобілізацію, зобов'язання до вчинення дій, визнання дій протиправними слід передати на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.20, 29 КАС України, -
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_2 до Військово-лікарської комісії (адреса: м. Львів, вул. Лемківська, 28), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними висновку військово-лікарської комісії та наказу на мобілізацію, зобов'язання до вчинення дій, визнання дій протиправними - передати на розгляд Львівському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2024 року.
Суддя О.Р. Юрків.