Справа №949/2154/24
02 грудня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
представника заявника - адвоката Полейка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду та просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем, на час відкриття спадщини, з її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , є її батьком і за життя мав житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . В свій час він не подав необхідні документи для первинної реєстрації права власності на нього, у зв'язку із чим будинок не внесений в Реєстр права власності на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. В своєму будинку він проживав сам. На протязі останнього року свого життя хворів у зв'язку із чим починаючи з листопада 2019 року і до дня його смерті вона проживала разом з ним в його будинку без реєстрації, вела з ним спільне господарство, забезпечувала його всім необхідним та доглядала до дня смерті, якого в подальшому поховала.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно для спадкоємців першої черги за законом, так як заповіту він не залишив, а саме на спадковий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, а також на державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ 010116.
06 листопада 2024 року вона звернулася до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу в м. Сарни ОСОБА_4 за оформленням спадщини на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька, якою було відмовлено в оформленні спадщини на спадкове майно.
Таким чином, оскільки місце проживання її було зареєстровано за іншою адресою на день смерті ОСОБА_3 , то іншого порядку ніж судового для встановлення зазначеного факту чинним законодавством не передбачено.
У зв'язку з вищевикладеним, вона змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі своїм батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, адже, у випадку встановлення даного факту, вона вважатиметься такою, що прийняла спадщину.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представника - адвокат Полейко С.П. заявлені вимоги підтримали та просили їх задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення заявлених вимог.
Для підтвердження юридичного факту, що є предметом судового розгляду, за клопотанням заявника з'явилися свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.09.1951 року (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 вийшла заміж за ОСОБА_8 , якій після реєстрації одруження присвоєно прізвище " ОСОБА_9 ", та підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 07 листопада 1970 року (а.с. 9).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02 березня 2020 року (а.с.12).
Як зазначає заявник, після смерті батька ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,62 га., що розташована на території колишньої Велюнської сільської ради Дубровицького району та призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с.16-17).
У судовому засіданні встановлено та в подальшому підтверджено довідкою від 05 листопада 2024 року, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в АДРЕСА_1 з листопада 2019 року без реєстрації місця проживання, проживала разом із батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вела з ним спільне господарство (а.с.14).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому, важливою ознакою є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
У судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила вказаний факт, а саме зазначила, що з листопада 2019 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання разом із батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вела з ним спільне господарство.
Свідок ОСОБА_6 також підтвердила факт проживання заявниці АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання разом із батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вела з ним спільне господарство, так як вона з сім'єю проживала по АДРЕСА_2 , тобто вони були сусідами і даний факт їй достеменно відомий.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявник ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання разом із батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вела з ним спільне господарство.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як вбачається з письмової відповіді приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Овдіюк Д.І. від 06 листопада 2024 року №247/01-16 (а.с.18) ОСОБА_1 роз'яснено, що оскільки нею не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а також не пред'явлені докази про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, які необхідні у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, у суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.