Справа № 199/9920/24
(1-кп/199/747/24)
02 грудня 2024 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1 .
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
завершивши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду підготовку до судового розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024050010008460, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Волноваха, Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Під час підготовчого провадження угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшли, підстави для закриття провадження з обставин, визначених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, повернення обвинувального акту з причин не відповідності вимогам КПК України або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлені.
З урахуванням думки сторін, кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Прокурор просить здійснювати судовий розгляд в закритому судовому засіданні оскільки може бути розголошена державна таємниця.
Заперечення від учасників провадження не надійшли.
Суд враховує, що за п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках … якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Оскільки здійснення цього провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Обвинуваченому слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 грудня 2024 року.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 , який є особою, умовно-достроково звільненою з місць позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який призвів до тяжких непоправних наслідків у виді смерті особи і за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з законодавчою забороною звільнення від відбування такого покарання з випробуванням.
Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, негативні відомості про особу обвинуваченого, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Розмір застави обвинуваченому раніше не визначався і з огляду на положення абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для його визначення.
Керуючись ст.ст. 27, 176-179, 182, 183, 193, 194, 314-316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська на 16 год. 00 хв. 11 грудня 2024 року.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк до 31 січня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала в іншій частині окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий:
02.12.2024