ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 листопада 2024 року Справа № 902/655/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Дев'ятка О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 (повний текст складений 20.09.2024)
за позовом: Приватного підприємства "Добротех"
до: Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан"
про стягнення 4 715 055,02 грн за договором постачання теплової енергії
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 закрите провадження у справі №902/655/23 в частині вимог Приватного підприємства "Добротех" про стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" основного боргу в сумі 2 624 791,03 грн за Договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" 398 180,24 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов'язання з оплати основного боргу в сумі 2 624 791,03 грн за Договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022 по 12.05.2023, з урахуванням індексу інфляції за квітень 2023 року.
Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог Приватного підприємства "Добротех" про стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" 212 028,21 грн інфляційних втрат, 1 348 815,99 грн пені та 131 239,55 грн штрафу.
Стягнуто з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" 8 264,62 грн різниці у понесених витратах зі сплати судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" 2 624 791,03 грн основного боргу за договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022, а відтак провадження у справі № 902/655/23 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також місцевий господарський суд повважав безпідставними та відмовив у задоволенні позову в частині вимог Приватного підприємства "Добротех" про стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" 1 348 815,99 грн пені та 131 239,55 грн штрафу. Крім того, суд першої інстанції здійснив розрахунок інфляційних втрат та дійшов висновку, що загальний розмір правомірно нарахованих інфляційних втрат становить 398 180,24 грн, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі слід відмовити 212 028,21 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Комунальне унітарне підприємство Бершадської міської ради "Берлан" 09.10.2024 звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження. Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 в частині стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" 398 180,24 грн інфляційних втрат змінити. Стягнути з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" 64 326,29 грн інфляційних втрат. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 залишити без змін. Стягнути з позивача на користь відповідача суму понесених судових витрат.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- Додатковою угодою від 01.09.2022 сторони розірвали Договір і припинили його дію окрім зобов'язань Замовника (відповідача) в частині сплати боргу. Одночасно цією Додатковою угодою сторони змінили предмет і строк виконання зобов'язання;
- пункт 3 підписаної сторонами Додаткової угоди та гарантійного листа №01/09 відповідно до ч. 1 ст. 651, ч. 1, ч. 3 ст. 653 ЦК мали своїм наслідком зміну строку виконання Договору, якими сторони встановили, що погашення загального боргу відповідача у сумі 2 624 791,03 грн мала бути проведена наступним чином: до 31 грудня 2022 - 874930,35 грн; до 31 січня 2023 - 874930,35 грн; до 28 лютого 2023 - 874930,35 грн;
- встановивши обставини щодо зміни строків проведення розрахунків, суд першої інстанції належної правової оцінки їм не надав, внаслідок чого положення ч. 1 ст. 530 ЦК України та ч. 1 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України не були застосовані, що призвело до хибного нарахування судом інфляційних втрат поза межами строків, визначених графіком погашення заборгованості, тобто без урахування зміни строків проведення розрахунків;
- з урахуванням наведеного, відповідач не погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для нарахування інфляційних втрат за періодом прострочення до 01.09.2022 за порушення строків платежів, визначених Договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022, в межах якого судом було нараховане інфляційне збільшення в розмірі 333 853,95 грн;
- нараховані судом інфляційні втрати за кожним простроченим платежем згідно графіку погашення, визначеного Гарантійним листом №01/09 від 01.09.2022 (у рішення суду це визначено як другий період прострочення), на загальну суму 64 326,29 грн відповідачем визнаються;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку із апеляційним розглядом справи 15000,00 грн на професійну правничу допомогу.
21.10.2024 на адресу суду через систему Електронний суд від Приватного підприємства "Добротех" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні скарги. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2024 та ухвалити постанову у справі №902/655/23, якою стягнути з відповідача на користь позивача 5% штрафу у розмірі 131 239, 55 грн, пеню в розмірі 724 153,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 619 208,45 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 26.11.2024 об 12:30 год.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Про місце, час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю інших учасників справи.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Суд встановив, що 15.01.2022 між Приватним підприємством "Добротех" (Постачальник) та Комунльним унітарним підприємством Бершадської міської ради "Берлан" (Замовник) укладено договір постачання теплової енергії №1 (т. 1, а.с. 13-16).
Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати Замовнику теплову енергію згідно з ДК 021:2015 код CPV093200000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії) (теплова енергія) в потрібних йому обсягах, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими цінами та у терміни, передбачені цим договором.
У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що теплова енергія за цим договором постачається Замовнику для надання послуг з теплопостачання споживачам міста Бершадь Гайсинського району Вінницької області. Попередній плановий обсяг поставки теплової енергії становить 2960 Гкал.
Замовник зобов'язується оплачувати теплову енергію за ціною і в терміни, встановленими цим договором (п. 3.2.1 Договору).
Згідно з п.4.1.4 Договору Постачальник має право припинити поставку теплової енергії Замовнику при наявності заборгованості за поставлену теплову енергію та не оплати рахунків за теплову енергію в обумовлені договором строки.
Оплата отриманої теплової енергії здійснюється Замовником па підставі актів приймання-передачі теплової енергії в розмірі суми, вказаної в цих актах, протягом п'яти календарних днів від дати отримання актів (п. 5.7 Договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна однієї Гкал за договором на момент його укладання складає 2 208,91 грн, в тому числі ПДВ 20% - 368,15 грн.
За порушення строків та порядку оплати, передбачених розділами (пунктами) 5 та 6 цього договору, Замовник сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків оплати, визначених цим договором, більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від суми невиконаного грошового зобов'язання (підпункті 7.2.1 пункту 7.1 договору).
Пункт 10.1 визначає, що договір вступає в силу з дати підписання, відповідно до пункту 3 статті 631 ЦК України поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами, а саме з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022, але в будь-якому до повного розрахунку Замовника за отриману теплову енергію.
01.09.2022 року до укладеного договору сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору від 15.01.2022 (т. 1, а.с. 17).
Пунктом 1 вищевказаної Додаткової угоди сторони погодили розірвати договір №1 від 15.01.2022 року укладений між Замовником та Постачальником окрім зазначених нижче умов.
З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою договір №1 від 15.01.2022 вважається розірваним та таким, що припиняє свою дію, окрім зобов'язань Замовника в частині сплати боргу (п. 2 Додаткової угоди).
За умовами п. 3 Додаткової угоди сторони домовились, що договір №1 від 15.01.2022 діє в частині розрахунків та зобов'язань по заборгованості Замовника перед Постачальником за уже поставлену теплову енергію, яка підлягає обов'язковій сплаті, в сумі 2624791,03 грн.
На визначену суму заборгованості Замовником видається Гарантійний лист на ім'я Постачальника від 01.09.2022, з Графіком погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника Замовником заборгованості, визначеної в п. 3 цієї Додаткової угоди, договір № 1 від 15.01.2022 року вважається виконаним та припиняє свою дію в повному обсязі.
Зміни набирають чинності з моменту підписання сторонами цієї Додаткової угоди (п. 5 Додаткової угоди).
За період з січня по квітень 2022 року позивачем було поставлено теплової енергії на загальну суму 6 125 312,98 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) копії яких наявні в матеріалах цієї справи. Акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
На оплату поставленого товару, позивачем були виставлені рахунки-фактури:
- № ДТ-0000002 від 24.02.2022 на загальну суму (включно з ПДВ) 2 018 945,57 грн;
- № ДТ-0000003 від 25.03.2022 на загальну суму (включно з ПДВ) 1 499 851,25 грн;
- № ДТ-0000004 від 06.04.2022 на загальну суму (включно з ПДВ) 295 994,21 грн.
За зобов'язаннями по договору відповідач частково розрахувався, про що свідчать платіжні інструкції, які наявні в матеріалах справи.
Враховуючи викладене заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 624 791,03 грн.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію отриманого Гарантійного листа №01/09, яким відповідач гарантував виконання зобов'язань згідно з договором від 15.01.2022 №1 про постачання теплової енергії в частині заборгованості за поставлене тепло на суму 2 624 791,03 грн, шляхом оплати рівними частинами коштів згідно наступного графіку: до 31 грудня 2022 року - 874 930,35 грн; до 31 січня 2023 року - 874 930,35 грн; до 28 лютого 2023 року - 874 930,35 грн.
Отримавши Гарантійний лист, 19.12.2022 позивач на адресу відповідача надіслав повідомлення №1/12/22, яким погодив строки погашення заборгованості, вказавши при цьому, що останнім днем сплати першої частини коштів згідно Графіку слід вважати 30.12.2022, посилаючись на той факт, що 31.12.2022 є неробочим днем.
15.03.2023 позивач звернувся з письмовою претензією б/н з вимогою виконати належним чином зобов'язання по сплаті суми боргу, яка отримана відповідачем 16.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2440014368709.
12.04.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Добротех" про стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" 4 715 055,02 грн заборгованості, що нарахована у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022 щодо оплати за поставлену теплову енергію, та складається з: 2 624 791,03 грн основного боргу, 610 208,45 грн інфляційних втрат, 1 348 815,99 грн пені та 131 239,55 грн штрафу.
Справа вже розглядалася судами. Зокрема, 11.10.2023 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/655/23, відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" 610 208,45 грн інфляційних втрат; 144 830,65 грн пені, 26 238,31 грн штрафу та 61 355,89 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.
Закрито провадження у справі № 902/655/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 2 624 791,03 грн та 48,00 грн штрафу. Також, відмовлено в позові в частині стягнення 1 203 985,34 грн пені та 104 953,24 грн 5% штрафу. Судовий збір в розмірі 9 369,94 грн залишено за позивачем.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 рішення суду першої інстанції зі справи № 902/655/23 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 задоволено касаційну скаргу Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан". Рішення Господарського суду Вінницької області від 11.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі №902/655/23 скасовано. Справу №902/655/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди розглядаючи справу та надаючи оцінку як укладеній Додатковій угоді від 01.09.2022 так і Гарантійному листу №01/09, пославшись на приписи статті 653 ЦК України, дійшли висновку, що пунктом 2 Додаткової угоди від 01.09.2022 сторони дійшли згоди, що з моменту набрання чинності останньою, договір від 15.01.2022 вважається розірваним та таким, що припиняє свою дію, окрім зобов'язань Замовника в частині сплати боргу в сумі 2 624 791,03 грн. Тобто суди встановили що договір від 15.01.2022 вважається розірваним з моменту набрання чинності Додаткової угоди від 01.09.2022. Водночас, не зважаючи на вказане суди дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих позивачем саме на підставі підпункту 7.2.1 пункту 7.2 договору від 15.01.2022 №1. Також послались на приписи статті 654 ЦК України суди дійшли висновку, що Гарантійним листом є офіційний лист підприємства, установи, організації, що є юридичним гарантом виконання підприємством викладених у ньому зобов'язань. Отже, з огляду на зміст пункту 3 Додаткової угоди від 01.09.2022, Гарантійним листом №01/09 сторони визначили Графік погашення заборгованості в частині сплати основного боргу в розмірі 2624791,03 грн. Решта умов Гарантійного листа судом не беруться до уваги як такі, що складені з перевищенням обсягу наданих Замовнику повноважень згідно пункту 3 Додаткової угоди. Встановивши, що сторони погодили Графік погашення заборгованості за договором від 15.01.2022 (до 31 грудня 2022 - 874930,35 грн; до 31 січня 2023 - 874930,35 грн; до 28 лютого 2023 - 874930,35 грн) суди дійшли висновку про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат нарахованих позивачем на підставі приписів статті 625 ЦК України по кожному акту (період з лютого 2022 по травень 2023), не взявши до уваги доводи відповідача та здійснений ним розрахунок інфляційних втрат. При цьому апеляційний господарський суд, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення розглядаючи апеляційну скаргу відповідача, не розглянув її доречні доводи/аргументи, на які посилався відповідач та які за висновками Суду здатні вплинути на вирішення спору, а також не навів підстав їх (доводів) відхилення у мотивувальній частині свого рішення, що є порушенням норм процесуального права. Крім того, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки як Додатковій угоді від 01.09.2022 №1 до договору від 15.01.2022 так і Гарантійному листу, оскільки суд встановивши певні обставини справи дійшов протилежних (суперечливих) висновків, а суд апеляційної інстанції вказаних порушень не усунув.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Із апеляційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на користь Приватного підприємства "Добротех" інфляційних втрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту додаткової угоди судом встановлено, що сторонами досягнуто однозначної згоди щодо розірвання та припинення дії усіх положень Договору, окрім зобов'язань відповідача з приводу сплати основного боргу в сумі 2 624 791,03 грн, що прямо зафіксовано у п. п. 2, 3 Додаткової угоди. Таким чином, правову природу досягнутих сторонами домовленостей суд оцінює як зміну умов Договору постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022 в частині строків оплати боргу у розмірі 2 624 791,03 грн, а також як повне припинення усіх інших положень договору, в тому силі щодо нарахування пені та штрафу, як до укладення Додаткової угоди №°1 від 01.09.2022, так і після вступу її у дію 02.09.2022.
Водночас, місцевий господарський суд повважав, що під час укладення Додаткової угоди №1 від 01.09.2022 сторони були уповноважені виключно змінювати нарахування штрафних санкцій, як договірного зобов'язання, однак зміст досягнутих домовленостей не впливає на можливість нарахуванням позивачем мір відповідальності, які визначені нормами законодавства, зокрема ч. 2 ст. 625 ЦК України. Отже, нарахування інфляційних втрат за прострочення оплати до 01.09.2022 слід здійснити за порушення строків платежів, визначених Договором постачання теплової енергії №1 від 15.01.2022.
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується та зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Судом встановлено, що пунктом 2 Додаткової угоди від 01.09.2022 сторони дійшли згоди, що з моменту набрання чинності останньою, договір від 15.01.2022 вважається розірваним та таким, що припиняє свою дію, окрім зобов'язань Замовника в частині сплати боргу в сумі 2 624 791,03 грн. Тобто договір від 15.01.2022 вважається розірваним з моменту набрання чинності Додаткової угоди від 01.09.2022.
Отже, Додатковою угодою сторони змінили предмет і строк виконання зобов'язання. Зміна предмету полягає в тому, що зобов'язання відповідача по сплаті кожного акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) сторони змінили на обов'язок відповідача сплатити загальний борг сумі 2 624 791,03 грн, що рахувався за ним на момент розірвання Договору та встановили строки сплати цього боргу.
Крім того, Гарантійним листом №01/09 сторони визначили Графік погашення заборгованості в частині сплати основного боргу в розмірі 2624791,03 грн.
Таким чином, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених Додатковою угодою і Гарантійним листом.
Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у даній справі у постанові від 11.04.2024, та у справах №916/3027/17 та №902/1302/18.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для нарахування інфляційних втрат за одним періодом прострочення: за кожним простроченим платежем згідно графіку погашення, визначеного Гарантійним листом №01/09 від 01.09.2022.
З огляду на зміст Додаткової угоди №1 від 01.09.2022 та Гарантійного листа №01/09 від 01.09.2022 розрахунок слід здійснювати на прострочення виконання окремого платежу після строку оплати:
на суму 874 930,35 грн з 03.01.2023 (31.12.2022 вихідний день (субота), тому останнім днем платежу було 02.01.2023) по 12.05.2023 (дату розрахунку, самостійно визначена позивачем у позові):
Інфляційне збільшення: 874 930,35 x 1.03234240 - 874 930,35 = 28 297,35 грн.
Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = (ІІ1:100) x (ІІ2:100) x (ІІ3:100) x ... (ІІZ:100)
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) = 1.03234240
на суму 874 930,35 грн з 01.02.2023 (наступного дня після дати розрахунку) по 12.05.2023 року (дату розрахунку, самостійно визначена позивачем у позові):
Інфляційне збільшення: 874 930,35 x 1.02414921 - 874 930,35 = 21 128,88 грн.
Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = (ІІ1:100) x (ІІ2:100) x (ІІ3:100) x ... (ІІZ:100)
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,70 : 100) (101,50 : 100) (100,20 : 100) = 1.02414921
на суму 874 930,35 грн з 01.03.2023 (наступного дня після дати розрахунку) по 12.05.2023 року (дату розрахунку, самостійно визначена позивачем у позові):
Інфляційне збільшення: 874 930,35 x 1.01703000 - 874 930,35 = 14 900,06 грн.
Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = (ІІ1:100) x (ІІ2: 100) x (ІІ3:100) x ... (ІІZ:100)
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,50 : 100) (100,20 : 100) = 1.01703000
Враховуючи наведене, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 64 326,29 грн інфляційних втрат. В решті інфляційних втрат слід відмовити.
Щодо судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У відзиві на позов відповідачем визнано вимоги в частині стягнення суми основного боргу 2 624 791,03 грн та 77 771,88 грн інфляційних втрат.
Водночас, судом визнано обґрунтованими до стягнення 64 326,29 грн інфляційних втрат.
Тому, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 50% пропорційно сумі визнаних вимог (зокрема, в межах задоволених судом розміру інфляційних втрат): 20 168,37 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 64 326,29 грн інфляційних втрат на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 480,94 грн (з урахуванням визнаних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та пропорційність задоволених вимог).
Оскільки, судом закрито провадження в частині вимог про стягнення основної суми боргу (2 624 791,03 грн), яку погашено після відкриття провадження у справі, на основі положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 50% від ставки, що сплачена за розгляд даних вимог в сумі 19 685,93 грн.
Загалом на користь позивача підлягає відшкодуванню 20 166,87 грн судового збору.
З урахуванням відмови у задоволенні позову в частині стягнення 545882,16 грн інфляційних втрат, 1 348 815,99 грн пені та 131 239,55 грн штрафу, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 30389,07 грн слід залишити за позивачем.
Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, тобто у випадку направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі спллати судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг здійснює суд першої інстанції.
Відповідачем сплачено за подачу апеляційної скарги 16 252,18 грн; за подачу касаційної скарги 21 669,58 грн, за подання повторно апеляційної скарги 6009,38 грн, позов задоволено часткового на суму 64 326,29 грн, що становить 1,36 % ціни позову, також позивачем погашено суму основного боргу 2 624 791,03 грн після відкриття провадження у справі, що становить 55,67% ціни позову.
Тому, на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної та касаційної скарг пропорційно сумі відмови у задоволенні позову, а також добровільно погашеної заборгованості (44,33%), що складає 7 204,59 грн - за подачу апеляційної скарги та 9 606,13 грн за подачу касаційної скарги, та 6009,38 грн за подання повторної апеляційної скарги, яка повністю задоволена, всього 22 820,10 грн.
При цьому, судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги 9 047,59 грн; за подачу касаційної скарги - 12 063,45 грн слід залишити за відповідачем.
На підставі ч. 11 ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.
В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, на користь відповідача підлягає стягненню 2653,23 грн різниці у понесених витратах зі сплати судового збору.
Колегія суддів не приймає до уваги вимоги позивача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2024 та ухвалення постанову у справі №902/655/23, якою стягнути з відповідача на користь позивача 5% штрафу у розмірі 131 239, 55 грн, пеню в розмірі 724 153,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 619 208,45 грн. Оскільки позивач рішення суду першої інстанції не оскаржував в апеляційному порядку.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення - змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та розподілу судового збору.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №902/655/23 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та розподілу судового збору.
Пункти 3 - 9 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2024 викласти в наступній редакції:
"3. Стягнути з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" (вул. Холодівського Миколи, 44, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код - 44156248) на користь Приватного підприємства "Добротех" (вул. Миколаєнка, буд. 6, кв. 31, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, код - 42966809) 64 326,29 грн інфляційних втрат.
В решті у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат відмовити.
4. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог Приватного підприємства "Добротех" про стягнення з Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" 1 348 815,99 грн пені та 131 239,55 грн штрафу.
5. Стягнути з Приватного підприємства "Добротех" (вул. Миколаєнка, буд. 6, кв. 31, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, код - 42966809) на користь Комунального унітарного підприємства Бершадської міської ради "Берлан" (вул. Холодівського Миколи, 44, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код - 44156248) 2653,23 грн різниці у понесених витратах зі сплати судового збору.
6. Повернути Приватному підприємству "Добротех" (вул. Миколаєнка, буд. 6, кв. 31, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, код - 42966809) з Державного бюджету України 20168,37 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №354 від 12.05.2023".
3. На виконання постанови Господарському суду Вінницької області видати накази.
4. Справу №902/655/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "29" листопада 2024 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Саврій В.А.