20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 758/12977/16-ц
провадження № 61-9213св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», подану представником Шишловим Олександром Євгеновичем, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у складі судді Скрипник О. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «АХА Страхування») про виплату страхового відшкодування.
Позов мотивований тим, що 31 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - АТ «СК «АХА Страхування») укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» № 38198а5ка, а саме: автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму страхового відшкодування у розмірі 1 000 000,00 грн.
У період з 03 травня 2016 року по 04 травня 2016 року автомобіль було викрадено невідомою особою, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідною заявою до органів поліції про порушення кримінального провадження та з заявою до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. Листом від 10 жовтня 2016 року № 9565/18цв відповідач відмовив позивачу у виплаті страхової суми, незважаючи на те, що автомобіль працівниками поліції знайдено не було.
Позивач просив:
стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 1 000 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Протокольною ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року замінено назву відповідача ПрАТ «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС»).
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року позов задоволено.
Стягнено з ПрАТ «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1 000 000,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що судом встановлено, що під час огляду місця події у ОСОБА_1 працівниками Деснянського УП ГУНП у м. Києві були вилучені ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження. Офіційним дилером BMW в Україні - ТОВ «Авто Боварія» проведено діагностику ключів до замка запалювання транспортного засобу «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 в кількості двох штук, які були передані страхувальником до Деснянського УП ГУНП в м. Києві, при спробі авторизації яких встановлено, що один із переданих ключів не відноситься до автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В той же час, позивач уклав договір страхування з ПрАТ «АХА Страхування» саме з таким комплектом ключів і саме такий автомобіль був застрахований страховиком. Пунктом 30.5.16 договору передбачена відмова у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням страхувальнику основного та додаткового комплекту до замку запалювання транспортного засобу, в той час, як в договорі не зазначено скільки конкретно їх повинно бути та чи обов'язкова наявність саме двох оригінальних ключів від транспортного засобу у страхувальника. Оскільки позивач виконав умови договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, натомість відповідач від виконання умов договору ухиляється, суд стягнув з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 1 000 000,00 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу суд вказав, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано рахунок на оплату № 1 від 01 лютого 2017 року до договору про надання правової допомоги від 24 листопада 2016 року на суму 10 000,00 грн, а також оригінал квитанції про судовий збір від 21 жовтня 2016 року, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн та судовий збір у розмірі 6 890,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ СК «АРКС» задоволено частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року змінено в частині визначення суми страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ПрАТ СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 шляхом зменшення розміру стягненої суми з 1 000 000,00 грн до 984 726,03 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що:
судом першої інстанції правильно встановлено, що у період дії укладеного між сторонами договору добровільного страхування транспортного засобу, сталося незаконне заволодіння застрахованим автомобілем, позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, у зв'язку з чим, у страховика виник обов'язок виплати страхового відшкодування;
відповідно до пункту 30.5 договору страхування, серед визначених підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, є, зокрема: ненадання страхувальником у разі викрадення транспортного засобу основного та додаткового комплектів ключів до замку запалювання транспортного засобу. Умовами договору страхування не визначено поняття «повний комплект ключів» та не передбачено, що повинно бути саме два комплекти оригінальних ключів у страхувальника, як про це вказує відповідач. Під час огляду місця події у ОСОБА_1 були вилучені два ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Таким чином, посилання відповідача на надання позивачем недостовірних відомостей щодо наявності у останнього оригіналів двох комплектів ключів, колегія суддів відхилила;
разом з тим, погодившись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для виплати страхового відшкодування, апеляційний суд вказав, що, з урахуванням пункту 29.5 договору, яким передбачено, що у разі настання страхової події за ризиком «Викрадення» страхове відшкодування виплачується в розмірі страхової суми, встановленої на відповідний період дії договору, за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за відповідний період дії договору (розділ 16 та 24 договору), яка становить 10 273,97 грн та встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи (з урахуванням умов пункту 29.9 договору) - 5 000 грн, сума до стягнення підлягає зменшенню до 984 726,03 грн (1 000 000 грн (сума страхової виплати) - 10 273,97 грн (знецінення транспортного засобу) - 5 000 грн (франшиза)).
Колегія суддів відхилила посилання відповідача на те, що:
02 вересня 2016 року за заявою відповідача до ЄРДР внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Зазначено, що 05 травня 2016 року ОСОБА_1 з метою отримання шахрайським способом грошових коштів від страхової компанії імітував незаконне заволодіння автомобілем, який був застрахований. Апеляційний суд вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення позивачу про підозру, що свідчить про намагання відповідача уникнути цивільної відповідальності щодо виплати страхового відшкодування;
дійсна вартість транспортного засобу складає 300 000 грн, оскільки ці обставини не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором страхування;
висновок експерта № 9-1/4 Т від 05 квітня 2017 року, оскільки вказаний висновок зводиться до того, що з другого ключа № 6954808-01 не було можливості зчитати всю наявну інформацію за допомогою пристрою ВМW Кey Reader. При цьому, зазначений висновок не містить інформації про те, що ключ № 6954808-01 не міг активувати автомобіль «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
лист ТОВ «АВТ Баварія» від 20 серпня 2018 року № 115, оскільки відомості зазначені у ньому, суперечать відомостям зазначеним ТОВ «АВТ Баварія» у листі від 06 лютого 2017 року № 071, у листі ТОВ «АВТ Баварія» від 17 жовтня 2018 року № 135 та висновку експерта № 9-1/4 Т від 05 квітня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання відповідача на те, що суд першої інстанції, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув справу у відсутність представника відповідача, чим порушив права останнього на надання заперечень проти доводів позовної заяви. Апеляційний суд вказав, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Суд апеляційної інстанції погодився зі стягненням з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, вказавши, що вказана сума є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, значенням справи для сторін. Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на відсутність розрахунку заявлених позивачем судових витрат, детального опису виконаних робіт та наданих послуг, оскільки зазначений опис міститься у заяві позивача про розподіл судових витрат від 15 листопада 2017 року.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2023 року ПрАТ СК «АРКС» подало касаційну скаргу за підписом представника Шишлова О. Є. , в якій просить рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме: частину першу статті 626, статтю 629, пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України, статті 8, 9, 16, частину першу та другу статті 25, частину першу та другу статті 26 Закону України «Про страхування». Порушені норми процесуального права, а саме: частина перша та третя статті 2, частини перша, друга, третя та п'ята статті 12, частини перша та друга статті 77, частини перша, п'ята, шоста та сьома статті 81, частина друга статті 223, стаття 229, частини перша та сьома статті 242, стаття 264, статті перша, друга та четверта статті 265 ЦПК України;
суди залишили поза увагою, що при укладенні договору позивач у заяві на страхування підтвердив наявність у нього двох комплектів ключів (оригіналів) до застрахованого автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; пункт 30.5.3 договору дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування з підстав надання страхувальником страховику неправдивої інформації про об'єкт страхування; пункт 30.5.6 договору дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування з підстав невиконання страхувальником обов'язків за договором; пункт 30.5.16 договору дає страховику право відмовити виплаті страхового відшкодування підстав ненадання страхувальником разі викрадення транспортного засобуосновного та додаткового комплектів ключів до замку запалювання транспортного засобу. Вказує, що встановлена процесі діагностики ключів офіційного дилера ТОВ «АВТ Баварія» інформація, що один із комплектів ключів не відноситься до спірного автомобіля, свідчить про невиконання позивачем обов'язку, встановленого пунктом 27.1.12 договору та дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування;
судом першої інстанції залишені поза увагою, а апеляційним судом формально, без здійснення повної та всебічної оцінки не прийняті до уваги відомості, які наведені у висновку експерта № 9-1/4Т Державного науково[1]-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та листі від 20 серпня 2018 року № 115 ТОВ «АВТ Баварія», які свідчать про невиконання позивачем обов'язків за договором та є додатковим підтвердженням, що ключ номер 6954808-01, не є оригінальним, оскільки обладнаний опцією: 8322 («комфортний доступ»), якою не обладнаний спірний автомобіль, вказаний ключ не підходить до спірного автомобіля, з технічної точки зору ним неможливо активувати (запустити двигун, відкрити двері) автомобіля, діє на частоті 315 МНZ, тоді як для спірного автомобіля діє радіочастота 868 МНZ;
судом першої інстанції не взяті до уваги та у тексті рішення не відхилені листи офіційних дилерів автомобілів ВМW Україні, які підтверджують, що ключі до автомобілів ВМW Х6 2008 року випуску працюють на радіочастоті 868 МНZ та автомобілі ВМW Х6 2008 року випуску не можуть взаємодіяти ключами, які працюють на іншій радіочастоті, завод-виробник автомобілів ВМW не випускає пристроїв для забезпечення роботи автомобілів ключами, які працюють на іншій радіочастоті. Вказане свідчить, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не перевірив обґрунтованість рішення суду першої інстанції;
якщо не враховувати підстави для відмови, то заявлений позивачем розмір страхового відшкодування є завищеним, оскільки при подачі страховику заяви на страхування ОСОБА_1 заявив, що дійсна вартість транспортного засобустановить 1 000 000,00 грн, договір купівлі-продажу транспортного засобудо страхової компанії не надавався, спірний автомобіль придбано позивачем за 300 000 грн, що підтверджено позивачем в судовому засіданні 06 грудня 2016 року, тому розмір збитків складає 300 000 грн. Зазначає, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля, є додатковим підтвердженням надання позивачем страховику неправдивої інформації про об'єкт страхування, а апеляційним судом був проігнорований цей договір купівлі-продажу;
якщо не враховувати підстави для відмови, суд першої інстанції не вирішив питання щодо укладення між позивачем та відповідачем угоди про передачу права власності на спірний транспортний засіб страховику (оформлення абандону), та покладення на позивача обов'язку передати право власності відповідачу на нього, чим порушив статтю 9 Закону України «Про страхування» та статтю 22 ЦК України, оскільки позивач отримає і страхове відшкодування, і матиме у своїй власності автомобіль. Апеляційний суд також залишив вказану обставину поза увагою;
суд першої інстанції, незважаючи на поважні причини неявки представника ПрАТ «СК «АРКС» в судове засідання 18 лютого 2022 року через хворобу не розглянув клопотання про відкладення розгляду справи із наданням відповідних доказів та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог за першої неявки з поважних причин представника відповідача в судове засідання, чим порушив статтю 223 ЦПК України. Апеляційний судом були допущені такі ж порушення статті 223 ЦПК України;
вважає, що судами порушені такі основні стандарти доказування як «баланс імовірностей» або «перевага доказів», «наявність чітких та переконливих доказів», «поза розумним сумнівом»;
також з урахуванням інформації від Деснянського УП ГУНП м. Києві, відповідач вважає, що заявлений позивачем випадок, не може бути кваліфіковано як страховий за договором, оскільки не містить ознаки ймовірності та випадковості настання, та, відповідно, не передбачений умовами договору, як застрахований ризик.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У задоволенні заяви ПрАТ СК «АРКС» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року відмовлено.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПрАТ «СК «АРКС», подану представником Шишловим О. Є., на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишено без розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 серпня 2023 року зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 335/12270/16-ц, провадження № 61-31992св18, від 21 січня 2021 року у справі № 759/5377/17, провадження № 61-8869св19, від 15 березня 2023 року у справі № 522/4382/21, провадження № 61-679св23, від 25 травня 2023 року у справі № 759/18298/19, провадження № 61-6550св22, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 31 грудня 2015 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_1 укладений договір № 38198а5ка добровільного страхування наземного транспорту відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача) на суму 1 000 000,00 грн, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 строком на один рік: з 31 грудня 2015 року по 31 грудня 2016 року.
Пунктом 25.1 договору встановлено, що страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, наведеними у пункті 25.2.1 цього договору. До страхових ризиків договір також відносить викрадення автомобіля (крадіжка, грабіж, розбій), завдання збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і завдання збитків внаслідок інших подій.
Відповідно до пункту 26.2.4 договору страхувальник зобов'язаний не зберігати та не залишати без нагляду основні та додаткові ключі до замку запалювання, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню, документи, які надають право на управління застрахованим транспортним засобом (в тому числі: в застрахованому транспортному засобі), в місцях та приміщеннях, де є неконтрольований доступ сторонніх осіб.
У випадку, коли в страхове покриття за договором входить ризик «Викрадення», використовувати (вмикати) пристрій для запобігання викраденню при будь-якому, навіть короткотерміновому залишенню транспортного засобу.
Пунктом 22.2.9 договору визначено, що страхувальник зобов'язаний здійснювати всі необхідні, можливі та доречні дії щодо запобігання виникненню страхових випадків та зменшення їх наслідків.
Відповідно до пункту 26.4.1 договору при настанні страхового випадку страхувальник має право одержати від страховика страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно з пунктом 27.1.12 договору при настанні страхового випадку викрадення транспортного засобу страхувальник зобов'язаний в день подання страховику письмового повідомлення про подію, передати представнику страховика основний та додатковий комплекти ключів до замку запалювання транспортного засобу, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню, пристрої для управління системою для запобігання викраденню, а також документи, які дають право на управління застрахованим транспортним засобом (в тому числі автомобіля), або довідку про їх вилучення працівниками МВС.
Пунктом 28.1 договору встановлено, що для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику інформацію або документи: повідомлення про подію (пункт 2.1.1). При фіксації повідомлення про подію страхувальник зобов'язаний надати страховику повну та достовірну інформацію, що має ознаки страхового випадку (пункт 28.1.1.3). Для підтвердження настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надати письмове повідомлення про подію за формою, визначеною страховиком протягом 3 робочих днів (незалежно від фіксації повідомлення через контакт-центр страховика у телефонному режимі) виключно у випадках викрадення застрахованого транспортного засобу, а також обставини страхового випадку; заяву на виплату страхового відшкодування, документи, договір; свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу.
У разі настання страхової події за ризиком «Викрадення», страхувальник зобов'язаний надати страховику довідку чи інший документ відповідних компетентних органів, що підтверджує початок кримінального провадження за заявою страхувальника про викрадення (незаконне заволодіння) транспортного засобу та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, де обов'язково повинні бути вказані прізвища, ім'я та по-батькові власника (користувача) транспортного засобу, державний номер, номери номерних агрегатів, дата місце, обставини та час викрадення, стаття Кримінального кодексу України, за ознаками якої почато кримінальне провадження (пункт 28.1.2.3. договору).
З метою прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за ризиком «Викрадення» страховик може звернутися до страхувальника (вигодонабувача) із запитом на надання інших документів щодо стану кримінального провадження копії заяв до правоохоронних органів, довідки, постанови, повідомлення, протоколи, експертизи та інші документи щодо кримінального провадження, заявою про викрадення транспортного засобу.
Відповідно до пункту 29.1 договору, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акта, який складається страховиком.
Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію , що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в розділі 28 договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та /або інформацією (пункт 29.2 договору).
Пунктом 29.5 договору передбачено, що у разі настання страхової події за ризиком «Викрадення», страхове відшкодування виплачується у розмірі страхової суми, встановленої на відповідний період дії договору, за винятком суми знецінення транспортного засобу за відповідний період дії договору (розділ 16 та 24 договору встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи (з урахуванням умов пункту 29.9 договору).
Обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування за ризиком «Викрадення» є попереднє укладення страхувальником (за наявності у страхувальника відповідних повноважень) або власником транспортного засобу угоди, відповідно до якої страхувальник зобов'язується у разі, якщо викрадений транспортний засіб буде пізніше знайдено, передати права власності на нього страховику (оформити абандон за формою, встановленою страховиком). Якщо виявиться, що на момент викрадення застрахований транспортний засіб перебуває під арештом або іншим обтяженням (окрім обтяження, яке пов'язане з виконанням договірних відносин страхувальника з вигодонабувачем, страховик має право відстрочити складання абадону до отримання страховиком достовірної інформації про зняття із застрахованого транспортного засобу обтяжень, окрім тих, що пов'язані з виконанням договірних відносин страхувальника з вигодонабувачем (пункт 29.6 договору).
Згідно з пунктом 30.1 договору не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування транспортним засобом страхувальником або будь-якою іншою особою у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів, протипоказаних заводом-виробником або лікарем при керуванні транспортним засобом, а також збитки, які сталися під час керування транспортним засобом особою, яка не мала посвідчення водія, що не відповідає вимогам законодавства України, та/або не мала посвідчення на управління транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пункту 30.2.2 не є страховим випадком викрадення, знищення або пошкодження, пов'язані з викраденням або спробою скоїти означені дії, транспортного засобу, його складових частин або додаткового обладнання під час купівлі-продажу транспортного засобу.
У період з 03 травня 2016 року по 04 травня 2016 року автомобіль «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, було викрадено невстановленою особою, про що позивачем повідомлено Деснянське УП ГУНП в м. Києві. Дане повідомлення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушено кримінальне провадження за частиною третьою статті 289 КК України.
Про викрадення автомобіля ОСОБА_1 письмово повідомив страховика 06 травня 2015 року.
Листом від 10 жовтня 2016 року № 9565/18цв АТ «СК «АХА Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що ОСОБА_1 , з метою отримання шахрайським шляхом грошових коштів від страхової компанії імітував незаконне заволодіння автомобілем «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був застрахований. За заявою «СК «АХА Страхування», Деснянським УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до ЄРДР від 02 вересня 2016 року № 12016100030010585 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Тобто, заявлений позивачем випадок не є страховим. Також, страхова компанія посилалась на надання позивачем неправдивих відомостей.
Під час огляду місця події у ОСОБА_1 , працівниками Деснянського УП ГУНП у м. Києві були вилучені ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження. Офіційним ділером BMW в Україні - ТОВ «Авто Боварія» проведено діагностику ключів до замка запалювання транспортного засобу «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 в кількості двох штук, які були передані страхувальником до Деснянського УП ГУНП в м. Києві, при спробі авторизації яких один із переданих ключів не відноситься до автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).
З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
В Дигестах, наприклад, вказувалося, що juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere (норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах). Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (частина друга статті 991 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 335/12270/16-ц (провадження № 61-31992св18), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що: «судами встановлено, що […] ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування з посиланням на той факт, що нею порушено вимоги підпункту 25.1.11 договору добровільного страхування, оскільки вона надала неповний комплект ключів до застрахованого транспортного засобу. При цьому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» посилалося на інформацію, яку воно отримало від офіційного імпортера «Land Rover» в Україні - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Моторс Україна, Лтд», відповідно до якої надані ключі не є повним комплектом ключів запалення автомобіля «Land Rover», так як в них відсутні резервні (аварійні) механічні ключі, а також надані ключі є різними. […] судами попередніх інстанцій не надана належна правова оцінка доказам відповідача про те, що надані позивачем ключі не є повним комплектом ключів запалення автомобіля «Land Rover», ключі є різними, не відповідають заводській комплектації, що свідчить про порушення позивачем умов договору страхування та ставить під сумнів законність володіння останньою транспортним засобом. Усі встановлені у договорі умови є обов'язковими для сторін, вони визначають змість укладеного договору, який сторонам необхідно виконувати. Разом з цим в укладеному між сторонами договорі страхування відсутні умови, які б звільняли позивача від обов'язку надати повний комплект ключів від автомобіля».
Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 89 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року в справі № 686/23143/20 (провадження № 61-13878св23)).
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 звернувся з позовом про виплату страхового відшкодування, обґрунтовуючи який вказав, що у період з 03 травня 2016 року по 04 травня 2016 року автомобіль було викрадено невідомою особою, у зв'язку з чим позивач звернувся до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. Листом від 10 жовтня 2016 року № 9565/18цв відповідач відмовив позивачу у виплаті страхової суми, незважаючи на те, що автомобіль працівниками поліції знайдено не було;
у запереченнях на позов АТ «СК «АХА Страхування» вказувало, що в заяві на страхування від 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 зазначив, що до транспортного засобу (замку запалювання) автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наявно два комплекти ключів (оригіналів). Після настання страхової події за двома ключами до замка запалювання спірного автомобіля проведено діагностику на офіційному імпортері BMW в Україні - ТОВ «Авто Боварія» на сервісному обладнанні. Проте, при спробі авторизації одного із вилучених ключів до застрахованого транспортного засобу було виявлено, що на цьому ключі відсутня будь-яка інформація та він не відноситься до автомобіля «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 49);
аналіз матеріалів справи свідчить, що вказана у запереченнях обставина, стала однією з підстав для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування, що підтверджується листом АТ «СК «АХА Страхування» від 10 жовтня 2016 року № 9565/18цв (т. 1, а. с. 73-74);
при задоволенні позову суд першої інстанції відхилив вказані доводи відповідача, вказавши, що позивач уклав договір страхування з ПрАТ «АХА Страхування» саме з таким комплектом ключів і саме такий автомобіль був застрахований страховиком. Пунктом 30.5.16 договору передбачена відмова у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням страхувальнику основного та додаткового комплекту до замку запалювання транспортного засобу, в той час, як в договорі не зазначено скільки конкретно їх повинно бути та чи обов'язкова наявність саме двох оригінальних ключів від транспортного засобу у страхувальника;
в апеляційній скарзі на рішення суду відповідач вказав, що судом першої інстанції залишені поза увагою відомості, які наведені у висновку експерта № 9-1/4Т Державного науково[1]-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та листі від 20 серпня 2018 року № 115 ТОВ «АВТ Баварія», які свідчать про невиконання позивачем обов'язків за договором та є додатковим підтвердженням, що ключ номер 6954808-01, є неоригінальним, а також листи офіційних дилерів автомобілів ВМW Україні, які підтверджують, що ключі до автомобілів ВМW Х6 2008 року випуску працюють на радіочастоті 868 МНZ та автомобілі ВМW Х6 2008 року випуску не можуть взаємодіяти ключами, які працюють на іншій радіочастоті;
апеляційний суд відхиливши в оскарженому рішенні посилання відповідача на висновок експерта № 9-1/4 Т від 05 квітня 2017 року вказав, що вказаний висновок зводиться до того, що з другого ключа № 6954808-01 не було можливості зчитати всю наявну інформацію за допомогою пристрою ВМW Кey Reader. При цьому, зазначений висновок не містить інформації про те, що ключ № 6954808-01 не міг активувати автомобіль «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
відхиливши лист ТОВ «АВТ Баварія» від 20 серпня 2018 року № 115, апеляційний суд вказав, що відомості зазначені у ньому, суперечать відомостям зазначеним ТОВ «АВТ Баварія» у листі від 06 лютого 2017 року № 071, у листі ТОВ «АВТ Баварія» від 17 жовтня 2018 року № 135 та висновку експерта № 9-1/4 Т від 05 квітня 2017 року;
разом з тим, апеляційний суд не надав належної правової оцінки висновку експерта № 9-1/4Т в сукупності з іншими доказами, що мають значення для встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, а саме:
суд не врахував що відповідно до висновків експерта № 9-1/4Т Державного науково[1]-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05 квітня 2017 року на оригінальних ключах марки «БМВ Х6» повинна міститися інформація щодо: дати запису ключа, номера шасі, пробігу автомобіля, рівня палива баку, рівня мастила у двигуні, температури охолоджуючої рідини. Електронна пам'ять автомобільного ключа з логотипом «ВМW» та номером 6886585-02 містить зазначену інформацію. Ключ з логотипом «ВМW Х6» та номером 6954808-01 не розпізнається пристроєм ВМW Кеу Rеаdег модель: МТR 1-125 2000-0001, спеціальним програмним забезпеченням ВМW ISРА NЕХТ версії: 1.10.130.0 Автомобільний ключ з логотипом «ВМW» та номером 6954808-01 має з'ємний елемент живлення круглої форми ... та за каталогом запасних частин програмного забезпечення ЕТК 3.1.4 відноситься до автомобіля з опцією: S322А, найменування: «комфортний доступ». А автомобільний ключ з логотипом «ВМW» та номером 6886585-02 та авто, якому цей ключ належить, не обладнані такою опцією (т. 1, а. с. 157-159);
відповідно до листа від 20 серпня 2018 року № 115 ТОВ «АВТ Баварія» під час проведення експертизи було виявлено, що автомобільний ключ з логотипом «ВМW» та номером 6886585-02 належить автомобілю «ВМW Х6» без опції S322А, найменування: «комфортний доступ» та, технічної точки зору підходить до автомобіля ВМW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ним можливо активувати (запустити двигун, відкрити двері) автомобіля ВМW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 . В той же час, під час проведення експертизи було виявлено, що автомобільний ключ з логотипом «ВМW» та номером 6954808-01 належить автомобілю з опцією: S322А, найменування: «комфортний доступ», та з технічної точки зору не підходить до автомобіля ВМW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ним неможливо активувати (запустити двигун, відкрити двері) автомобіля ВМW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, зазначений ключ діє на радіочастоті 315 МNZ, та в будь-[1]якому випадку не може використовуватися для активації (запуску двигуна, відкриття дверей) ВМW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 (т. 2, а. с. 157).
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Таким чином, постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині слід скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, незважаючи на поважні причини неявки представника ПрАТ «СК «АРКС» в судове засідання 18 лютого 2022 року через хворобу не розглянув клопотання про відкладення розгляду справи та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог за першої неявки з поважних причин представника відповідача в судове засідання, чим порушив статтю 223 ЦПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки до дати ухвалення судового рішення (18 лютого 2022 року) представник відповідача неодноразово приймав участь у судових засіданнях (06 грудня 2016 року, 15 лютого 2017 року, 06 квітня 2017 року, 25 травня 2017 року, 15 листопада 2017 року тощо), надавав письмові заперечення проти позову з долучення доказів, клопотання про витребування доказів (т. 1, а. с. 45-49, 82, а. с. 98, 128, 165, т. 2, а. с. 1-9, 58, 61). Разом з тим, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважним (пункт 2 частини другої статті 223 ЦПК України). З цих же підстав необґрунтовані доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 223 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», подану представником Шишловим Олександром Євгеновичем, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування скасувати та справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко