справа № 752/20525/23
провадження № 22-ц/824/13561/2024
28 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Долгової Людмили Валеріївни на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року в складі судді Плахотнюк К. Г.,
встановив:
27.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
29.11.2024 ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про зупинення розгляду справи до припинення її перебування у складі Збройних Сил України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Зупинено провадження в справі на час перебування ОСОБА_2 в лавах Збройних Сил України. Зобов'язано ОСОБА_2 повідомити суд про припинення її перебування у лавах Збройних Сил України.
14.06.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Долгова Л. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що постановлення судом першої інстанції ухвали про зупинення провадження у справі через 8 місяців після надходження справи до суду є затягуванням розгляду справи та обмеженням права позивача на доступ до правосуддя, а також права на захист права у суді.
Судом першої інстанції не враховано, що довідка №182/7520 командира військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_2 призвана на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України та у період з 05.05.2023 бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи у Волноваському районі Донецької області, датована 21.10.2023. При цьому обставини на час постановлення оскаржуваної ухвали могли змінитися. Відповідачкою не надано доказів перебування у складі Збройних Сил України, які беруть участь у виконанні бойових завдань на час вирішення вказаного клопотання у травні 2024 року.
Позивачу відомо, що відповідачка станом на травень 2024 року проходить службу в підрозділі забезпечення в іншому місці аніж зазначено в довідці, вона не залучена до участі в бойових діях.
Зазначила, що клопотання про зупинення провадження у справі фактично є примушенням до продовження шлюбних відносин. Підтримувати шлюбні стосунки з відповідачкою позивач не бажає, підстав для примирення немає, він має бажання укласти інший шлюб.
Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористалась.
Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Зупиняючи провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 призвана на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України, з 05.05.2023 бере участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи у Волноваському районі Донецької області, що підтверджено довідкою №182/7520 від 21.10.2023 командира військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, ОСОБА_2 позбавлена можливості прибути в судове засідання.
Вказана обставину у відповідності до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України є підставою для зупинення провадження у справі.
Колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України).
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Відповідно до довідки від 21.10.2023 №182/7520, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_2 дійсно в період з 05.05.2023 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у Волноваському районі Донецької області. Підстава: Витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №9/15 від 29.04.2023. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.21).
Доказів того, що ОСОБА_2 станом на листопад 2023 року, або на час постановлення оскаржуваної ухвали в травні 2024 року перебувала у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та виконують завдання у зоні бойових дій станом на час постановлення оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Долгової Людмили Валеріївни задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук