28 листопада 2024 року місто Київ
Справа № 369/18468/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/17018/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (судді-доповідача), суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року (ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С., повний текст складено 19 серпня 2024 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку захисту прав споживачів
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2023 року позивачка звернулась з позовом до суду, у якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 13 500,00 грн, сплачених відповідно до Договору про надання юридичних послуг №тІ-1737 від 09.09.2023 у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.09.2023 між нею та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір про надання юридичних послуг №І-1737.
Зі сторони виконавця Договір підписала ОСОБА_4 на підставі довіреності. На виконання умов Договору нею сплачено частину вартості юридичних послуг у розмірі 13 500 грн. Але, подзвонивши на «гарячу лінію» Міністерства аграрної політки України вона отримала консультацію по питанню приватизації землі.
Зазначає, що виконавець по Договору ввів її в оману з приводу результативності у питанні можливості приватизації земельної ділянки. Тому вона подала виконавцю заяву і нею письмово повідомила про свою відмову від виконання Договору та просила повернути їй сплачені кошти. Але кошти їй повернуті не були. Згодом вона вручила представнику виконавця претензію № 82, на яку 06.10.2023 отримала відповідь, відповідно до якої відповідач визнав суму в розмірі 5 400,00 грн такою, що підлягає поверненню у разі підписання позивачкою Додаткової угоди до Договору.
Зазначає, що подавши заяву нею повністю дотримано процедури розірвання договору. Вважає своє право порушеним, оскільки відповідач у добровільному порядку сплачені нею кошти не повертає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 19 серпня 2024 року позов задовольнив частково.
Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 400 грн, сплачених відповідно до Договору про надання юридичних послуг №І-1737 від 09 вересня 2023року.
У задоволенні решти вимог відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 8 100 грн, ОСОБА_1 16 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким такі позовні вимоги задовольнити.
Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про проведення виконавцем першого етапу надання послуг, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову. Зокрема, суд не зазначив які саме дії, коли і ким безпосередньо здійснено на виконання першого етапу надання юридичних послуг за Договором. Суд не взяв до уваги той факт, що відсутній звіт чи будь-яка інша документація, яка підтверджує виконання замовлених юридичних послуг.
Наголошує, що консультації, які надавалися відповідачем, не можуть вважатися виконанням умов договору, оскільки їх обсяг і якість не відповідають передбаченим домовленостям.
Матеріали справи не містить доказів надання відповідачем юридичних послуг І етапу. Доказом невиконання ОСОБА_3 І етапу юридичних послуг є її вказівка на те, що відповідні дії вчиняв спеціаліст Виконавця.
Вказує, що адвокат Бородін А.В. не мав права надавати юридичні послуги замовнику, оскільки із ним не було укладено договору, відповідач не повідомляв позивача про залучення безпосередніх виконавців відповідно до п. 2.3.3 Договору.
Стверджує, що консультація, що надавалася їй 09.09.2023 з 10:05 по 11:30 год. іншими особами не може вважатися виконанням І етапу юридичних послуг відповідачем, оскільки відбувалася до укладення Договору об 11:32 год.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції вважав встановленим, що 09 вересня 2023 року між ОСОБА_1 (далі Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі-Виконавець) укладено Договір про надання юридичних послуг №І-1737, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати наступні юридичні послуги: виїзд спеціаліста в інтересах ОСОБА_7 з питань збору необхідної інформації та відомостей щодо можливості приватизації земельної ділянки, яка розташована у ДП «КОНЯРСТВО України»; підготовка відповідних документів (п.1.2.).
Відповідно до п.1.3 Договору надання юридичних послуг Виконавцем за цим Договором складається з послідовних етапів:
І етап - вивчення наданих Замовником документів та відомосте, розробка тактики ведення справи, планування роботи з усіма сторонами спору, Замовником, судом, державними органами, організаціями і іншими особами, моделюючи різні варіанти розвитку ситуації. Цьому сприяє завчасне вивчення судової практики, оцінка доказів, узгодження, дат, часу і місця проведення зустрічей.
ІІ етап-безпосереднє представлення інтересів Замовник по предмету вказаного у п.1.2. цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 вищевказаного Договору, вартість юридичних послуг, вказаних у п.1.2 цього договору, становить 27000,00 грн. і сплачується замовником в касу виконавця або безготівковим перерахунком на розрахунковий рахунок у наступні строки: замовник вносить попередню оплату у розмірі 13 500,00 грн.; 12.09.2023р.Замовник вносить суму в розмірі 13 500,00 грн.;
На виконання п.4.1. Договору позивачкою було сплачено 13 500 грн., що підтверджується фіскальним чеком та визнавалось сторонами при розгляді справи.
Відповідно до п.5.6.Договору Сторони оцінюють обсяг робіт по І етапу в 30%, а по ІІ етапу 70% від всього обсягу робіт за цим Договором. Вартість етапів відповідна відсотковому відношенню розміру надання юридичних послуг. У разі розірвання Договору з ініціативи Замовника або односторонньої відмови від його виконання при невиконанні ІІ етапу, оплаті підлягає тільки вартість І етапу.
11 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала ФОП ОСОБА_3 заяву про відмову від договору та повернення грошових коштів у повному обсязі.
20 вересня 2023 року направила відповідачу претензію щодо повернення грошових коштів.
05 жовтня 2023 року отримано відповідь щодо необхідності підписання додаткової угоди.
Позиція суду апеляційної інстанції
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходів із того, що виконавцем було проведено І етап надання юридичних послуг, який було оплачено позивачкою. Позивачка належними та допустимими доказами не довела, що юридичні послуги, за які вона сплатила кошти по першому етапу, їй не надавались. По суті вона обмежилась лише власними поясненнями та оцінкою. Подана переписка не підтверджує цієї обставини, оскільки вона відображає лише переписку про певні домовленості та зовсім не відображає надані юридичні послуги. Крім того, суд позбавлений можливості пересвідчитись щодо дійсної повноти такої переписки, оскільки смс-повідомлення можна змінити, видалити, тощо. Відповідач не підтвердив дійсності такої переписки. Відповідно до умов Договору у разі розірвання Договору з ініціативи Замовника або односторонньої відмови від його виконання при невиконанні ІІ етапу, оплаті підлягає тільки вартість І етапу, який і був оплачений ОСОБА_1 . У разі розірвання Договору з ініціативи Замовника або односторонньої відмови від його виконання при невиконанні ІІ етапу, оплаті підлягає тільки вартість І етапу. З урахуванням зазначеного, а також те, що відповідач визнав необхідність повернення їй грошових коштів в розмірі 5400 грн і такі кошти позивачу не повернуті на час вирішення спору, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково та стягнення саме цієї суми з відповідача.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Пред'являючи позов ОСОБА_1 вказувала про введення її як споживача в оману щодо результативності замовленої послуги щодо приватизації земельної ділянки та необхідність повернення сплачених на виконання Договору коштів, оскільки фактично виконавець юридичних послуг за Договором не надав.
За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Колегія суддів враховує, що вимог про визнання Договору недійсним на підставі ст. 230 ЦК України (внаслідок вчинення правочину під впливом обману) позивачка не заявляла, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються, як підстава, для повернення позивачу усіх сплачених нею коштів.
Щодо доводів ОСОБА_1 про ненадання їй послуг за І етапом Договору колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Послуга як об'єкт цивільних прав характеризується своєю нематеріальною природою та спрямованістю на задоволення потреб іншої особи. Результат послуги не має фізичної форми, але створює корисний ефект для споживача. Послуги споживаються у процесі їх надання, і немає окремого матеріального об'єкта, що виникає після їх виконання.
Згідно з п. 1.3 Договору до І етапу надання юридичних послуг за Договором входять такі дії:
1) вивчення наданих Замовником документів та відомостей;
2) розробка тактики ведення справи;
3) планування роботи з усіма сторонами спору: Замовником, судом, державними органами, організаціями і іншими особами, моделюючи різні варіанти розвитку ситуації. Цьому сприяє завчасне вивчення судової практики, оцінка доказів, узгодження дат, часу і місця проведення зустрічей.
Колегія суддів зауважує, що вказані послуги, зокрема такі як «вивчення документів», «розробка тактики» та «планування роботи» споживаються Замовником у процесі їх виконання. Тобто момент їх «споживання» збігається з моментом їх «надання». Факт вивчення документів чи планування роботи може існувати лише як процес, а не як кінцевий матеріальний об'єкт, оскільки у більшості випадків виконання таких послуг не залишає фізичних або матеріальних доказів.
Зокрема, вивчення документів зазвичай не супроводжується створенням нових матеріалів, планування тактики чи моделювання ситуацій може відбуватися без документального оформлення.
У зв'язку із наведеним, довести, що Виконавець не вивчив документи чи не розробив тактику ведення справи має саме позивач відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України.
На противагу цьому в матеріалах справи міститься переписка між позивачем та адвокатом Бородіним А.В., з якої вбачається, що сторонами узгоджувалася дата та час зустрічі (а. с. 21), а ОСОБА_6 ознайомлювався зі справами про банкрутство та ним було встановлено причину правонаступництва (а. с. 44).
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п. 2.1.3 Договору виконавець зобов'язаний надати Замовнику результат робіт за І етапом в усній формі, а за письмовим зверненням Замовника, надати у письмовій формі.
Доказів звернення позивача до відповідача із вимогою надання результатів робіт за І етапом у письмовій формі матеріали справи не містить, що враховуючи характер послуг та наявні в матеріалах справи докази, свідчить про їх надання.
За таких обставин безпідставними є доводи позивача про те, що матеріали справи не містить доказів надання відповідачем юридичних послуг І етапу.
Доводи про ненадання послуг особисто ФОП ОСОБА_3 колегія суддів відхиляє з огляду на те, що неможливо довести, що ОСОБА_3 не опрацьовувала документацію, не розробляла тактику ведення справи, разом з іншими залученими нею особами. Тобто не доведено, що вона не брала участі у наданні послуг першого етапу.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору Виконавець має право на власний розсуд залучати для виконання зобов'язань за цим Договором необхідних фахівців (безпосередніх Виконавців), а також третіх осіб за рахунок Замовника, з обов'язковим повідомленням Замовника.
Колегія суддів виходить із того, що головним критерієм є належне виконання зобов'язання перед Замовником, а не спосіб чи суб'єкт виконання. Розмір плати за І етап надання послуг був фіксований, від залучення інших фахівців (безпосередніх Виконавців) не залежав, претензій щодо доручення надання послуг за договором адвокату Бородіну А.В. з боку Замовника у матеріалах справи немає, що свідчить про формальність доводів апеляційної скарги щодо неналежного суб'єкта надання послуг за фактичного їх отримання.
Також суд зазначає, що доводи про ненадання послуг особисто ФОП ОСОБА_3 не можуть бути підставою для визнання послуг ненаданими чи невиконаними, оскільки фактично послуги були надані відповідно до умов договору, а невідповідність якості та результативності послуги очікуванням замовника не може свідчити про порушення Виконавцем умов договору в частині ненадання таких послуг.
Колегія суддів також враховує, що причиною відмови позивача від Договору стало те, що через 2 дні після укладення Договору вона самостійно звернулася на «гарячу лінію» Міністерства аграрної політки України та отримала консультацію по питанню приватизації землі, якою встановлено безуспішність вирішення її питання до закінчення воєнного стану.
Разом із цим, відповідно до п. 2.2.5 Договору Замовник зобов'язаний моменту укладення Договору, з метою уникнення настання негативних наслідків через протиріччя обраного способу захисту, виробленій тактиці та чинному законодавству України, перед здійсненням будь-яких самостійних дій, пов'язаних із предметом вказаного у п. 1.2 Договору, у тому числі перед початком переговорів із третіми особами, перед зверненням до компетентних державних та/або муніципальних органів із заявами та ін., письмово повідомити ФОП ОСОБА_3 .
Таким чином, позивачка, здійснивши звернення до «гарячої лінії» Міністерства аграрної політики України без попереднього письмового повідомлення Виконавця, порушила свої зобов'язання за Договором. Самостійні дії позивача, що не узгоджені з Виконавцем, унеможливили ефективну реалізацію Договору з боку Виконавця.
Пункт 5.6 договору передбачає, що у разі розірвання договору з ініціативи Замовника оплаті підлягає лише вартість І етапу. Позивачка ініціювала розірвання договору, і оскільки І етап послуг було виконано, суд правильно встановив, що позивач не має підстав для повернення коштів, сплачених за цей етап, крім тієї частини, що визнається відповідачем.
При цьому суд враховує, що сторони погодили вартість першого етапу: 30% від загальної вартості (27 000х30%=8100) Якщо від сплачених 13500-8100= 5400 грн., які і були стягнуті судом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, не свідчать про неповноту судового розгляду судом першої інстанції, та зводяться до власного тлумачення позивачем норм матеріального права, а тому не є підставою для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, відсутні підстави для розподілу витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141, 382 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська