28 листопада 2024 року
справа № 758/824/21
провадження № 22-ц/824/5149/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року, постановлене під головуванням судді Пономаренка Н.В.,у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь:
-заборгованість за спожиту від АТ «К.Енерго» теплову енернігю з 01.01.2016 по 01.05.2018 у розмірі 135 325, 83 грн.;
-інфляційну складову боргу у розмірі 12 044, 00 грн. та 3% річних у розмірі 8 130,67 грн. за період з 01.10.2018 по 01.11.2020 та сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 січня 2016 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено Договір №250019-02 на постачання теплової енергії, відповідно до якого постачальник зобов'язався постачати теплову енергію відповідачу для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону, а відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати відповідно до умов, викладених в Договорі. Відповідно до п. 8.3 Договору припинення дії Договору не звільняє абонента (відповідача) від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Відповідно до Додатків №8-9 до договору постачальник здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2 Додатку № 4 до договору, Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує постачальнику вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Згідно п. 2.3.1.-2.3.2. договору відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВНЕРГО» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - Договір цесії), відповідно до якого ПАТ «КИЇВНЕРГО» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 року теплової енергії. Позивач вказує, що порушуючи умови договору та норми законодавства, відповідач частково здійснював плату за надану теплову енергію, однак не у повному обсязі в результаті у останнього утворилась заборгованість за період з січня 2016 року по травень 2018 року у розмірі 135 325,83 грн., яку і просив стягнути позивача.
Позивач вказав, що із відповідача в порядку 625 ЦК України підлягає стягненню 3 відсотки річних у розмірі 8 130,67 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 044,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду від 06 березня 2023 року позовну заяву Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 27 401,00 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 042,91 грн.; 3% річних в розмірі 1 716,50 грн., а всього: 32 160,41 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 482,36 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подав апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги представник позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано розрахунок заборгованості відповідача здійснений без врахування положень чинного законодавства щодо застосування строків позовної давності та без врахування здійснених відповідачем часткових платежів, що свідчить про переривання строків позовної давності.
Відзив на подану апеляційну скаргу відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із обов'язку споживача сплачувати спожиті комунальні послуги. Застосовуючи строк позовної давності до вимог про стягнення комунальних послуг в сумі 63 812,15 гривень, суд першої інстанції вважав, що вимоги за період з 01.01.2016 року по 01.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності, не надав суду доказів поважності причин його пропуску, доказів переривання вказаного строку та не просив такий строк поновити.
Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду.
Судом встановлено, що 27 січня 2016 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено Договір № 250019-02 на постачання теплової енергії, відповідно до якого постачальник зобов'язався постачати теплову енергію відповідачу для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону, а відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати відповідно до умов, викладених в Договорі.
Відповідно до п. 8.3 Договору припинення дії Договору не звільняє абонента (відповідача) від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Відповідно до Додатків № 8-9 до договору постачальник здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до договору, Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує постачальнику вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Згідно п. 2.3.1. - 2.3.2. договору відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВНЕРГО» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - Договір цесії), відповідно до якого ПАТ «КИЇВНЕРГО» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії новий кредитор має право на отримання замість кредитора споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 601-18 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» перейшло право вимоги від Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 135 325,83 грн.
Згідно з довідкою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стан розрахунку за теплову енергію, поставлену за період діяльності Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» (до 01.05.2018 року до нежитлового приміщення фізичної особи ОСОБА_1 по о/р № НОМЕР_1 заборгованість складає 135 325,83 грн.
Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд першої інстанції вірно вважав недопустимими доказами у справі акти складені протягом 2015 - 2017 років щодо неналежного виконання енергопостачальником умов договору та незабезпечення належного температурного режиму, оскільки обставин того, що відповідач звертався до надавача послуг здійснити перерахунок заборгованості за постачання теплової енергії з огляду на неналежне надання таких послуг та не підтвердив належними доказами факту направлення таких актів до ПАТ "Київенерго".
Судом вірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 135 325,83 грн. за період 01.01.2016 року по 01.05.2018 року.
Відповідач у заяві просив застосувати строк позовної давності до вимог в частині заборгованості за постачання теплової енергії до 01.01.2018 року.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 Цивільного кодексу України.
Позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі - 135 325, 83 грн. за період з 01.01.2016 року по 01.05.2018 року. Позовна заява була подана до суду засобами поштового зв'язку 26 січня 2021 року.
Оскільки плата за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17: « Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України):
« Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року). Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення».
Судом встановлено, що послуги надані до 01.01.2018 року, відповідач мав оплатити до 20 лютого 2018 року включно (тобто позовна даність за вимогою про стягнення заборгованості за грудень 2017 року минала 20 січня 2021 року), а позивач звернувся з позовом 26 січня 2021 року.
Судом вірно взято до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 686/23170/19 згідно з яким тлумачення ст. 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності.
Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Проте, судом не враховано наявні в матеріалах справи докази переривання строків позовної давності.
Відповідно до ч.1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
У довідці про стан розрахунків за теплову енергію надану позивачем указані платежі проведені відповідачем за надані комунальні послуги 22.04.2016 року в сумі 4 730,00 гривень при нарахуванні за квітень 2016 року 4 961,59 гривень; 26.05.2016 року відповідачем здійснено платіж в сумі 11 888,74 гривень, при відсутності нарахування за травень 2016 року; 01.02.2018 року відповідачем здійснено платіж в сумі 1 313,10 гривень при нарахування за лютий 2018 року 10 077,19 гривень; 10.05.2018 року відповідачем здійснено платіж в сумі 10 000 гривень і 11.05.2018 року здійснено платіж в сумі 5 000 гривень при відсутності нарахування за травень.
Отже, протягом спірного періоду отримував платіжні документи та здійснював оплату за отриману теплову енергію у розмірі, який перевищує обсяг споживання у періоді у якому здійснюється оплата, що свідчить про визнання відповідачем боргу та переривання строку позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, відповідно розрахунків інфляційної складової боргу та 3% річних із врахування розміру заборгованості в сумі 13 5325,83 гривень інфляційне збільшення у розмірі 12 044,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 130,67 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 332,51 грн., а також за подання апеляційної скарги в сумі 3 498 гривень 77 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - заборгованість за спожиту від АТ «Київтеплоенерго» теплову енергію з 01.01.2016 року по 01.05.2018 року у розмірі 135 325, 83 грн.: інфляційну складову боргу у розмірі 12 044, 00 грн. та 3% річних у розмірі 8 130,67 грн. за період з 01.10.2018 року по 01.11.2020 року та сплачений судовий збір в сумі 5 831,28 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді