29 листопада 2024 року Справа № 480/8921/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8921/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, із урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що обмеження максимального розміру пенсії, є протиправними, оскільки суперечать рішенню Конституційного суду України № 7-РП/2016 від 20.12.2016 у справі № 1-38/2016 та судовій практиці.
Ухвалою суду від 14.10.2023 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до ст. 90 КАС України, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 по справі № 480/4484/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ГУ ДСНС у Сумській області № 6301/1-2035/6313 від 19.04.2024, з урахуванням виплачених сум.
На підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 6301/1-2035/6313 від 19.04.2024 ГУ ПФУ у Сумській області здійснено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого обмежено максимальний розмір пенсії.
Позивач звертався до відповідача з заявою про здійсненян перерахунку пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, однак листом від 01.10.2024 відповідач відмовив, зазначивши, що після проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі № 480/4484/24, загальний розмір пенсійної виплати склав 30885,42 грн., проте, згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 - XII виплата здійснюється у максимальному її розмірі, що станом на дату розгляду звернення становить 23610,00 грн., а пенсія виплачується у розмірі 29854,16 грн., перерахованому на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі № 480/2926/24, у межах покладених судом зобов'язань та виплачується без обмеження максимальним розміром, що станом на дату надання відповіді становить 23610,00 грн. (а.с.8-9)
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (пункти 3, 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України). Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України.
Конституційний Суд України в пункті 7 Рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на те, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016. При цьому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто в розмірі її фактичного нарахування.
Відповідно до витягу з перерахунку пенсії з 01.09.2024 підсумок пенсії становить 30885,42 грн, з урахуванням максимального розміру песнії 29854,16 грн. (а.с.10)
Тобто, ГУ ПФУ в Сумській області з 01.09.2024 здійснило нарахування пенсії позивачу, однак обмежило розмір пенсії максимальним розміром.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії під час проведення перерахунку пенсії позивача не відповідають критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.09.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, із урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко