28 листопада 2024 року справа № 640/8031/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про участь у розгляді адміністративної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ФОП ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.2019:
- №0031304202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 233137,53 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 58284,38 грн., всього на суму 291421,91 грн;
- №0031344202, яким позивачу визначено суму військового збору у розмірі 19428,13грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4857,03 грн., всього на суму 24 285,16 грн;
- №0031334202, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн.;
№0031314202, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 (суддя Келеберда В.І.) адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0031304202, № 0031344202, № 0031334202, № 0031314202, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/8031/19 скасовано, а справу №640/8031/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій із направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 звернув увагу на те, що "...Суди не обґрунтували якими доказами підтверджений сам факт зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, виходячи з того, слід встановити чи є цей прощений борг сумою курсової різниці, яка визначена відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, чи відноситься така сума до складу доходів платника податку та чи підлягає оподаткуванню.
Для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо прощення такого боргу.
При вирішенні питання про можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб слід з'ясувати, чи відбулась зміна валюти зобов'язання на гривню, а також, чи є більшою різниця, що розрахована у відповідності до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, ніж сума боргу, що прощена кредитором позивачу. Якщо така різниця є меншою за розмір анульованого (прощеного) боргу, підстави стверджувати, що позивач внаслідок такого прощення отримав додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків відсутні.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.07.2024 у справі №826/12628/18.
Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що прощена (анульована) банком заборгованість не є додатковим благом платника, і як наслідок, скасували податкові повідомлення-рішення.".
02.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.08.2024 №640/8031/19/40763/24 надійшли матеріали адміністративної справи №640/8031/19.
02.09.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 прийнято адміністративну справу №640/8031/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 12.11.2024 о 10.00 год.
05.11.2024 представником позивача - адвокатом Мельниковою Людмилою Володимирівною подано заяву від 05.11.2024, в якій остання просить суд надати їй можливість брати участь у розгляді даної справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Мельникової Людмили Володимирівни від 05.11.2024 про участь у розгляді адміністративної справи №640/8031/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 12.11.2024, відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче судове засідання на 14.01.2025.
Суд зазначає, що 18.11.2024 через підсистему "Електронний Суд" представником позивача - адвокатом Мельниковою Людмилою Володимирівною подано заяву від 18.11.2024, в якій остання просить суд надати їй можливість брати участь у розгляді даної справи, призначеному на 14.01.2025, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Розглянувши вказану заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1-3 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання, обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Згідно з частиною 8 статті 195 КАС України копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
При цьому, суд зауважує, що прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Досліджуючи зміст клопотання представника позивача судом встановлено, що місцезнаходженням представника позивача є місто Київ. При цьому, у даному клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості забезпечення належних умов для прибуття в судове засідання, призначене на 14.01.2025.
Будь-яких мотивованих обґрунтувань неможливості прибуття в судове засідання позивача та його представника не наведено та не надано жодного належного доказу, на підтвердження обставин, що перешкоджають представнику прибути в судове засідання для участі у розгляді справи. Крім того, судом встановлено, що місцезнаходженням позивача та представника позивача є місто Київ.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 195, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Мельникової Людмили Володимирівни від 18.11.2024 про участь у розгляді адміністративної справи №640/8031/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.