26 листопада 2024 рокуСправа №160/26932/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити певні дії, -
09.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки за період з 06.04.2024 року по 21.08.2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки за період з 06.04.2024 року по 21.08.2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час військової служби позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 , 05.04.2024 року отримав поранення під час захисту Батьківщини, відповідно до довідки про обставини травми № 1643/10042 від 16.04.2024 року. Відповідно до Виписки № 2070 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.04.2024 по 03.05.2024 рік. Відповідно до Виписки №6078, перебував на стаціонарному лікуванні з 04.05.2024 по 07.05.2024 рік. Відповідно до перевідного Епікризу №12503, перебував на стаціонарному лікуванні з 07.05.2024 по 03.06.2024 рік. Відповідно до Виписки №4531 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.06.2024 по 18.06.2024 року. Відповідно до Довідки ВЛК №2292 від 18.06.2024 року: травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів. У вищевказані періоди, ОСОБА_1 не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». 21 серпня 2024 року на виконання заяви представника позивача позивачу було здійснено нарахування та виплата додаткову грошову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 06.04.2024 року по 18.06.2024 рік та у відпустці за станом здоров'я рекомендовану довідкою ВЛК № 2292 від 18.06.2024 року. Позивач вважає не нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення- протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26932/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
04.11.2024 року від представника Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач не погоджується із позовною заявою виходячи з наступного. Військова частина НОМЕР_1 не володіла інформацією про перебування позивача на лікуванні. Коштів на виплату додаткового грошового забезпечення на замовляла. Нарахування позивачу грошового забезпечення відбулося після надходження до військової частини засобам и СЕДО довідки військово - лікарської комісії №2292 від 18.06.2024 року, та рапорту позивача про надання відпустки. Військовою частиною у зв'язку з наявністю асигнувань на виплату додаткових видів грошового забезпечення в серпні 2024 року було проведено повний розрахунок з позивачем (нараховано та виплачено всі виплати включаю чи виплати додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року). Зазначений факт позивачем не заперечується. Питання пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлення строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050, та порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 Згідно зі статтям и 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаю з дня набрання чинності цим Законом. Отже умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. За наведених обставин військова частина НОМЕР_1 вважає, що жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушувала прав та охоронюваних законом інтересів позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такі що не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час військової служби солдат ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини 05.04.2022 року отримав поранення відповідно до довідки про обставини травми №1643/10042 від 16.04.2024 року.
В період часу з 06.04.2024 р. по 21 серпня 2024 року позивач періодично перебував на стаціонарному лікуванні, що відповідачем не заперечується.
У вищевказані періоди Військова частина НОМЕР_1 не здійснювала виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
18.06.2024 року позивачем було направлено рапорт на адресу відповідача про надання відпустки за станом здоров'я на 30 діб та отримано відповідачем засобами СЕДО 18.06.2024 року за вх.№6218.
21.08.2024 року позивачу було виплачено суми додаткової грошової допомоги за період з 06.04.2024 року по 18.06.2024 рік та у відпустці за станом здоров'я рекомендовану довідкою ВЛК № 2292 від 18.06.2024 року в розмірі 242966,67 грн., що підтверджується випискою про операції за рахунком та не заперечується відповідачем.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 2 Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі №2050-ІІІ необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, грошове забезпечення, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі № 803/203/17.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи наявність факту виплати 21.08.2024 року позивачу суми додаткової грошової допомоги за період з 06.04.2024 року по 18.06.2024 рік та у відпустці за станом здоров'я рекомендовану довідкою ВЛК № 2292 від 18.06.2024 року в розмірі 242966,67 грн., що підтверджується випискою про операції за рахунком та не заперечується відповідачем, останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати.
У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29.04.2021 року у справі №240/6583/20).
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
З огляду на викладене, відповідачем протиправно допущено бездіяльність, оскільки, позивачу не було нараховано та виплачено компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки за період з 06.04.2024 р. по 21 серпня 2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №9793-2143-0283-4719 від 03.10.2024 та підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки за період з 06 квітня 2024 року по 21 серпня 2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового ї начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки за період з 06 квітня 2024 року по 21 серпня 2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна