29 листопада 2024 рокуСправа №160/24478/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
1 Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
2 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
3 Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р. у сумі 86 383,54 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р.
4 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р. у сумі 86 383,54 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
5 Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р. у сумі 165 285,32 грн.. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р.
6 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р. у сумі 165 285,32 грн.. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
7 Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
8 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
9 3обов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017. з врахуванням раніше виплачених сум.
10 Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошової допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016. 2017, 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
11 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
12 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації.
13 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, за весь час затримки виплати, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати цього грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо невірного обрахунку та виплати індексації грошового забезпечення, грошове забезпечення розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30.09.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив про таке.
Відповідач не мав підстав для застосування для обрахунку індексації позивачу січня 2008 року як базового місяця. Крім того, урахувати базовий місяць для перерахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, є прямим порушенням принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.10.2019 року та з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 вказує, що в березні 2018року величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка за даними Держстату, тому нарахування і виплата як поточної, так і індексації-різниці суперечитиме статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абзацу другого п. 1-1 Порядку № 1078. Таким чином, фактичні обставини справи вказують на те, що у Позивача відсутні підстави нарахування і виплати індексації-різниці, оскільки його грошовий дохід у порівнянні з березнем 2018року (місяць підвищення доходу) було збільшено на розмір, який був більшим за суму можливої індексації, якщо б не відбулось підвищення посадових окладів.
Щодо вимог щодо перерахунку грошового забезпечення при звільненні відповідно до вимог Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказує, що редакція пункту 4 постанови № 704 не може бути застосована до визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, оскільки суперечать нормам Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII. Зазначає, що позивач не навів в позовній заяві конкретних доводів щодо того, на якій правовій підставі йому мав здійснюватися перерахунок, нарахування розміру грошового забезпечення при звільненні, не надав розрахунків грошового забезпечення, яке він вважає правильним, не надав копію грошового атестату або відомостей про його витребування, та з урахуванням пропущення строків звернення до адміністративного суду, викладених вище доводів позивач не має права на перерахунок посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням.
Щодо зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму своєчасно невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року та суми невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року зазначає, що позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації за невчасно виплачену індексацію заявлені передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались (не здійснено обчислення розміру індексації за спірний період), отже задоволенню не підлягають.
Дослідивши, письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в період з 01.01.2016р. по 06.06.2024р. проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
І лише у період з 12.10.2019р. по 29.11.2019р. позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2024р.№ 153 позивача виключено зі списків особового складу вч НОМЕР_1 .
25.06.2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2018 року включно, перерахунку та здійснення доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року та нарахування та виплатити компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з по 31.12.2022, з 29.01.2020 р. по 20.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 роки на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.
Відповіді на заяву позивача від 25.06.2024р. матеріали справи не містять.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2018 року включно, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року, компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 29.01.2020 р. по 20.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 роки на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 протиправною, безпідставною та такою що, грубо порушує його Конституційні права, що й стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В силу ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок № 1078).
Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078).
Суд зазначає, що пункт 10-2 Порядку №1078, викладений в новій редакції постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою в тому числі внесено зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників, та застосовується з 1 грудня 2015 року.
Відповідно до пункту 14 Порядку роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 №201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Суд зазначає, що схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008.
В подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, позивач має право на проведення індексації його грошових доходів із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог за порядковим номером 3, 4, 5, 6, суд вважає за необхідне вказати про таке.
Як встановлено судом, грошове забезпечення військовослужбовця підлягає індексації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1-1, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Відповідно до п. 6 вищевказаного Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Та індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Встановлено, що позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення протягом всього періоду служби.
Передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та повинна проводитись у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. На установи, організації, незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Постановою Кабміну Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, саме 01.03.2018 року.
Пунктом 1 постанови Кабміну Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 10 визначено, що постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.
З 01.03.2018 року базовим місяцем для визначення індексації є березень 2018 року.
Передбачено, що початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу, з цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення, має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останньою підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення КМУ.
Відповідно до абзаців 4 - 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Із системного аналізу абзаців 4 та 6 п.5 Порядку, вбачається, що індексація грошового забезпечення розраховується з урахуванням підвищення грошового доходу, суми індексації у місяці, якому вона виплачується та визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Шостий абзац п. 5 Порядку стосується індексації виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей.
Вбачається, що індексація грошового забезпечення розраховується з урахуванням підвищення грошового доходу, суми індексації у місяці, якому вона виплачується та визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Посадовий оклад військовослужбовця змінився в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
За офіційними, відкритими даними Державної служби статистики України у березні 2018 року щодо лютого того ж року індекс споживчих цін становив 101,1 відсотки, а поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 1 березня 2018 року до листопада 2018 року включно не перевищив 103 відсотки. Індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1, індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8, індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0, індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0, індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3, індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0, індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9, індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Також передбачено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Встановлено, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, у такому разі індексація грошових доходів населення не проводиться.
При вирішенні спору, суд керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема висловленими у постановах від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а, від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі № 560/3965/21, від 02.11.2022 року у справі № 120/12718/21-а. Верховний Суд вказував, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 1-1 Порядку №1078, згідно з яким у такому разі індексація грошових доходів населення не проводиться.
Верховний Суд вказував, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Законодавчо передбачений один вид індексації, не існує поняття «фіксована індексація» або» поточна індексація», «індексація різниця». Індексація грошового забезпечення, яка розраховується з урахуванням підвищення грошового доходу, суми індексації у місяці, у якому вона виплачується та визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в справі № 160/19515/23.
Грошовий дохід позивача у березні 2018р. в порівнянні з лютим 2018р. не збільшився, тобто 0 грн.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 зазначив, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
У зв'язку з цим, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто 4463,15 - 0 = 4463,15 грн.
Сума індексації-різниці з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р., що належить позивачу розраховується за формулою: 4463,15 гри. (індексація-різниці) х 20 місяців (з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р.) + 4463,15 грн./31 (кількість днів у жовтні 2019) х 11 (кількість днів у жовтні 2019 р. на службі у відповідача) = 86 383,54 грн.
Сума індексації-різниці з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р., що належить позивачу розраховується за формулою: 4463,15 грн. (індексація-різниці) х 37 місяців (з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р.) + 4463,15 грн./30 (кількість днів у листопаді 2019) х 1 (кількість днів у листопаді 2019 р. на службі у відповідача) = 165 285,32 грн.
З огляду на наведене, позовні вимоги під порядковим номером 3, 4, 5, 6 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог за номером 7,8, 9 суд вважає за необхідне вказати про таке.
Положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Протепостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"(яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1 762,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2 481,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно обчислення та виплати грошового забезпечення за спірний період без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, а саме станом на 01 січня 2020 року , на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року є протиправними.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат.
А тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату спірних грошових виплат, з урахуванням вже виплачених сум.
Водночас, суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови №481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Також пунктом 2 указаної Постанови внесено зміну до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Викладення пункту 4 Постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023.
З огляду на наведене, у період з 2020 - 2023 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 - за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік",Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік",Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"таЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", однак до дати 19.05.2023 року включно.
Відтак, позовні вимоги за номером 7,8, 9 підлягають частковому задоволенню: до 19.05.2023 року включно.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошової допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016. 2017, 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, суд зазначає про таке.
Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Зазначена Інструкція діяла на момент виникнення спірних правовідносин (наказ Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року).
Згідно пунктів 30.1-30.3 розділу XXX зазначеної Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку,
один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Пунктом 2 частини першої цієї постанови установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
На виконання зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України Наказом Міністра оборони від 15.11.2010 № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних сил України, яка, як в ній зазначено, визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Пунктами 5, 8 Інструкції №595 встановлено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Така винагорода носила систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення. Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 (справа №522/2738/17).
Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 240/11441/19.
Таким чином, позивач має право на отримання грошової допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016. 2017, 2018 роки з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Аналогічну за своїм змістом правову позиццію займає Верховний Суд у постанові від
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, за весь час затримки виплати, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати цього грошового забезпечення, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
Відповідно до статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІвизначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІКабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Отже, умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - у тому числі, за рішенням суду. А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Отже, оскільки відповідачем ще не проведено розрахунку та виплату заборгованості на виконання даного рішення суду, суд доходить висновку про передчасність заявлених вимог та відмову в їх задоволенні в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати цієї індексації, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, за весь час затримки виплати, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати цього грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р. у сумі 86 383,54 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 р. по 11.10.2019 р. у сумі 86 383,54 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р. у сумі 165 285,32 грн.. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 30.11.2019 р. по 31.12.2022 р. у сумі 165 285,32 грн.. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 р., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.01.2020 року по 19.05.2023 включно року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 належне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
3обов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017. з врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошової допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016. 2017, 2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін