02 жовтня 2024 року Справа № 160/14051/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Казаковій Л.А.
за участю:
представника позивача - Янковського О.К.
представника відповідачів - Ферафонтова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення,
Позивач 29.05.2024 року звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.02.2024 року № 159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 року №182/32/00-07-08-20;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 23.05.2024 року № 15298/6/99-00-06-03-02-06.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковими органами було призначено та проведено фактичні перевірки магазинів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД». Однак, у наказах відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірок, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказах не відображено у рамках яких заходів ДПС України встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства; на підставі яких законних відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена фіскальним органом. Тому, з урахуванням усталеної судової практики Верховного Суду позивач вважає, що у зв'язку з протиправністю наказів на проведення фактичних перевірок, прийняті в результаті спірні податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані протиправними та підлягають скасуванню.
Так, об'єктом врегулювання спірних правовідносин є обіг грошових коштів під час здійснення розрахункових операцій з використанням РРО та видача розрахункового документу належної форми, в тому числі з урахуванням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на повну суму покупки. Отже законодавством, під час здійснення розрахункової операції та видачі розрахункового документу, вимагається відповідність суми грошових коштів переданих споживачем продавцю за здійснену покупку, сумі грошових коштів що була відображена в розрахунковому документі виданому споживачу. Тобто, відповідальність передбачена п.1 ст.17 Закону № 265, за наявності обов'язку застосовувати РРО, може настати лише у тому випадку, коли продавець відобразив у розрахунковому документі суму меншу ніж фактично прийняв від споживача та/або взагалі не провів операцію через РРО та/або не видав розрахунковий документ у відповідності на суму грошових коштів, яку отримав від споживача. Під час проведення фактичної перевірки в магазинах ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» представниками податкового органу було перевірено касові апарати, розрахункові документи, залишки коштів за результатами роботи кожного робочого дня в який здійснювалась торгівля, взяті відповідні звіти. Однак, не було виявлено приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використання РРО, адже суми розрахункових документів повністю відповідають обліку розрахункових операцій, а жодних надлишків/ нестачі (розбіжностей) між сумами грошових коштів визначених у розрахункових документах та залишками готівкових коштів у касі магазинів за весь період, що було перевірено не виявлено. У асортименті ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» не було і не є представленим такого роду товару як електронні примірники аудіокниг, озвучених українською мовою, чи їх комплектів, і тим більше товариство не здійснювало продаж послуг доступу до таких товарів. Таким чином, зазначене у актах не відповідає дійсності, оскільки позивач ніколи не здійснював і не здійснює продажу аудіокниг, оскільки такого роду товар відсутній у асортиментному ряді товариства. Норми ПК України надають повну свободу суб'єкту господарювання на визначення ціни реалізації товару навіть нижчої за ціни придбання, обмежуючи лише обов'язком доплати податку, якщо ціна є нижчою від ціни придбавання. У матеріалах фактичних перевірок мається перелік фіскальних чеків, проаналізувавши який вбачається, що продажів нижче ціни придбання за ними не було. ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» самостійно встановлює ціни на товари, що реалізуються через мережу, усі грошові кошти, що сплачуються кінцевими споживачами за товари оприбутковуються та у повному обсязі і надходять до каси товариства. На повну суму придбаних товарів споживачу надається відповідний розрахунковий документ, а саме фіскальний чек. Ціна продажу товару та її відповідність домовленостям між споживачем та продавцем зазначається у фіскальному чеку. Представники податкового органу під час проведення фактичних перевірок особисто переконались у тому, що ціна вказана на ціннику та ціна, яку вони заплатили за товар, та на яку вони отримали відповідний розрахунковий документ відповідали встановленим домовленостям між споживачем та продавцем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.06.2024 року.
На виконання вимог ухвали суду, 18.06.2024 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ДПС України розглянула скаргу ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» від 20.03.2024 р. № 497/12-00/24 на податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. №182/32-00-07-08-20. Платник податків просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки вважає, що вони суперечать нормам чинного законодавства України. Керуючись пунктом 56.9 статті 56 ПК України, рішенням ДПС України від 04.04.2024 р. № 9487/6/99-00-06-03-01-06 було продовжено строк розгляду скарги до 23.05.2024 р. (включно). Для розгляду скарги використано копії: актів фактичних перевірок, оскаржених податкових повідомлень-рішень, та інших документів, що засвідчують обставини справи.
Стосовно відсутності підстав для проведення фактичної перевірки відповідач-2 проінформував, що Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 р. по справі № 420/9909/24 зазначив, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Враховуючи викладене вище і керуючись главою 4 Кодексу, ДПС України залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення. Так, спірне рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на його суб'єктивні права та обов'язки шляхом позбавлення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси товариства. При цьому, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на податкове повідомлення-рішення. Враховуючи вищевказане, позовна заява не містить обґрунтованих доводів порушення ДПС України законних прав та інтересів позивача, а тому підлягає залишенню без задоволення.
На виконання вимог ухвали суду, 19.06.2024 року від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з метою упередження порушень вимог чинного законодавства, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій, оформлення роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) податковими органами було призначено та проведено фактичні перевірки магазинів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД». Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних / Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України / Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057 (із змінами і доповненнями). Так, факти проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів підтверджуються копіями фіскальних чеків переданими до контролюючого органу та збереженими у СОД РРО, які у вигляді реєстрів відображені в додатках актів фактичних перевірок, та вибірково роздрукованими із СОД РРО, а також вибірково роздрукованими і наданими ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» до перевірки копіями фіскальних чеків РРО. Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги). Тому, за результатами розгляду матеріалів перевірок Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (за основним місцем обліку платника податків) прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 986 930,50 грн. (15 991 287 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні (фінансові) санкції за актом перевірки від 08.12.2023 р. №26692/10/36/07/36962487);
- від 29.02.2024 р. № 160/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 19 325 014,50 грн., в т.ч.: у розмірі 19319914,50 грн. (12 879 943 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення та у розмірі 5 100 грн. (300 х 17 грн.) за проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмний РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
- від 29.02.2024 р. № 161/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 671 086,50 грн. (14 447 391 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення;
- від 05.03.2024 р. № 182/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59 901 931,35 грн. (39 934 620,90 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення. Враховуючи викладене відповідач-1 вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
25.06.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у своєму відзиві відповідач-2 не зазначає, які саме документи були ним використані, бо з огляду на рішення про результати розгляду скарги вих. №15298/6/99-00-06-03-01-06 від 23.05.2024 року, ДПС України не надала належної оцінки документам, що були подані ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» до скарги вих. №497/12-00/24 від 20.03.2024 року, а прийняте рішення ґрунтується виключно на висновках територіальних органів ДПС, які проводили фактичні перевірки. При цьому не зрозуміло чому відповідач-2 робить висновок по кожному податковому повідомленню-рішенню, а саме: «При проведенні розрахункових операцій через програмні РРО у роздрукованих фіскальних чеках відображається загальна сума покупки, яка збігається з вартістю товару згідно з цінниками. Водночас, фактична сума вартості побутової техніки та гаджетів, відображених у фіскальних чеках, є нижчою на суму вартості послуги продажу вдаваних товарів/послуг таких як «Примірник книги», «Комплект книг», «Книги в ел. вигляді», «Комплект книг в ел. Вигляді» (перелік чеків, в яких відображено продаж вдаваних товарів/послуг (комплект книг в електронному вигляді, книга рецептів та ін. книги в електронному вигляді) додано до акту перевірки)». Так, за змістом відзиву відповідач-2 цитує посилання на законодавство, проте не обґрунтовує свої висновки, не надає жодної оцінки іншим доказам, окрім актів перевірок та податкових повідомлень-рішень, а після чого зазначає, що враховуючи вищевикладене і керуючись главою 4 Кодексу, ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що є предметом розгляду цієї справи, а скаргу позивача без змін.
До суду 25.06.2024 року від позивача також надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій зазначається, що підстава для проведення перевірок ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», зовсім не п.82.2.2 ст.80 ПК України, а саме: «упередження порушень вимог чинного законодавства». Тобто відповідач-1 підтверджує той факт, що фактичні перевірки були призначені за відсутності підстав, а саме у відповідачів не було у наявності та/або не була отримана в установленому законодавством порядку інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Тому своїми доводами у відзиві відповідач-1 тільки підтверджує, що у нього не було реальних підстав для призначення фактичних перевірок товариства.
При описі фактичних обставин справи, по кожній фактичній перевірці, податковий орган зазначає наступне: «Зазначене порушення полягає у наступному: товар до продажу пропонується за ціною, зазначеною на ціннику. Однак в ході фіскалізації його продажу ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вартість товару зменшувало на суму вартості комплекта книг в електронному вигляді». Проте, відповідач-1 жодним чином не обґрунтував власну позицію, та не надав доказів того, яка у кожному випадку була зазначена вартість товару на ціннику. Так, ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» самостійно встановлює ціни на товари, що реалізуються через мережу, усі грошові кошти, що сплачуються кінцевими споживачами за товари оприбутковуються та у повному обсязі і надходять до каси товариства. На повну суму придбаних товарів споживачу надається відповідний розрахунковий документ, а саме фіскальний чек. Отже, відповідач-1 ґрунтує свою позицію виключно на базі припущень та не перевірених даних, які неможливо жодним чином підтвердити. Також відповідач-1 помилково вважає, що підтвердженням таких начебто виявлених порушень є копії фіскальних чеків, переданих до контролюючого органу та збереженими у СОД РРО. Проте, копії чеків, що передані до контролюючого органу та збережені у СОД РРО свідчать виключно про те, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» веде належним чином фіскалізацію процесу продажу товарів, та не приховує отримані кошти жодним чином.
Слід зазначити щодо начебто виявленого порушення, а саме представниками Головного управління ДПС у Вінницькій області у акті було зазначено, що позивачем порушено вимоги п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме товариством здійснюється проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Проте, в ході фактичної перевірки представниками податкового органу не було здійснено контрольно-розрахункової операції, щодо підтвердження наявності чи відсутності даного порушення. А позивач у позові зазначав, що за даний період ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вже було оштрафовано і було сплачено відповідний штраф за дане порушення, проте наразі таке порушення відсутнє, і представники податкового органу могли підтвердити його відсутність, проте вони не підтвердили наявність порушення, однак на підтвердження позивачем було подані відповідні документи.
У підготовче засідання, призначене на 26.06.2024 року, з'явився представник позивача та представник відповідача. За клопотанням сторін було відкладено розгляд справи на 10.07.2024 року.
У підготовче засідання, призначене на 10.07.2024 року, з'явилися представники позивача та представник відповідача. Ухвалою суду від 10.07.2024 року у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача по цій справі відмовлено. В судовому засіданні було оголошено перерву до 24.07.2024 року.
В судове засідання, призначене на 24.07.2024 року, з'явилися представники позивача та представник відповідача. Ухвалою суду від 24.07.2024 року у задоволенні клопотання відповідача-2 про закриття провадження у цій справі відмовлено. Протокольною ухвалою суду від 24.07.2024 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 28.08.2024 року.
В судове засідання, призначене на 28.08.2024 року, з'явився представник позивача та представник відповідача, та в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.09.2024 року.
В судове засідання, призначене на 11.09.2024 року, представники сторін з'явилися, надали відповідні письмові пояснення та судове засідання було відкладено на 02.10.2024 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачів заперечував проти задоволення позову повністю, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, викладені усно та письмово, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) зареєстровано 18.02.2010 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №12241020000048892.
Позивач перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Основним видом економічної діяльності товариства є 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
Судом також встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до наказу від 15.01.2024 р. № 221-п та на підставі направлень від 15.01.2024 р. №356/15-32-07-06-15, № 355/15-32-07-06-15 проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, буд.2, де здійснює діяльність ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (акт перевірки від 25.01.2024 р. № 2604/15/32/РРО/36962487).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон №265), а саме: проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, тобто факти продажу товарів на не повну суму покупки (надання послуги).
При проведенні розрахункових операцій через програмні РРО у роздрукованих фіскальних чеках відображається загальна сума покупки, яка збігається з вартістю товару згідно із цінниками. Водночас, фактична сума вартості побутової техніки та гаджетів, відображених у фіскальних чеках, є нижчою на суму вартості послуги «надання доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг». В акті перевірки зазначено, що покупець послугу доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою, не замовляв, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем.
Загальна сума вартості проданих з порушеннями товарів за період з 01.10.2023 р. по 24.01.2024 р. становить: РРО фіскальний номер (далі - ФН) 3000278565 - 565 696 грн., РРО ФН 3000945154 - 396 537 грн., РРО ФН 3000943155 - 1 684 770 грн., РРО ФН 30001098263 - 2380724 грн., РРО ФН 3000333227 - 5 313 647 грн., РРО ФН 3000339229 - 265 158 грн., РРО ФН 3000339226 - 408 330 грн., РРО ФН 3000364541 - 298 530 грн., РРО ФН 3000945157 - 4677895 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» подано заперечення від 07.02.2024 р. № 258/12-00/24. Головним управлінням ДПС в Одеській області листом від 26.02.2024 р. № 2269/КПР/15-32-07-06-06 повідомлено ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» про залишення висновків акту перевірки без змін.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відповідно до наказів від 12.01.2024 р. № 189к, від 19.01.2024 р. № 326к та на підставі направлень від 12.01.2024 р. № 129, № 128 проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.600-річчя, буд.17Е, де здійснює діяльність ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (акт перевірки від 26.01.2024 р. № 3942/02-32-07-05/36962487).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265, а саме: проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, тобто факти продажу товарів на не повну суму покупки (надання послуги).
При проведенні розрахункових операцій через програмні РРО у роздрукованих фіскальних чеках відображається загальна сума покупки, яка збігається з вартістю товару згідно із цінниками. Водночас, фактична сума вартості побутової техніки та гаджетів, відображених у фіскальних чеках, є нижчою на суму вартості послуги продажу вдаваних товарів/послуг таких як «Примірник книги», «КОМПЛЕКТ книг», «Книги в ел. Вигляді», «Комплект книг в ел. Вигляді» (перелік чеків, в яких відображено продаж вдаваних товарів/послуг (комплект книг в електронному вигляді, книга рецептів та ін. книги в електронному вигляді) додано до акту перевірки).
Загальна сума вартості проданих з порушеннями товарів, відповідно до наявних копій фіскальних чеків РРО ФН 3000722694, 3000850129, 3000722692, 3000722691, за період з 14.02.2023 р. по 05.12.2023 р. становить 50 474 980 грн., зокрема за період 14.02.2023 р. по 30.09.2023 р. - 37 595 037 грн., за період з 01.10.2023 р. по 05.12.2023 р. - 12 879 943 грн.
Також перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265, тобто здійснювались розрахункові операції через РРО з порушенням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, а саме: 26.02.2023 р. було здійснено продаж « 2221131 -> Електросамокат Segway Ninebot С20 Black» на суму 11 769 грн. через РРО ФН 3000722691 без використання режиму програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Даний товар (електросамокат) відноситься до підакцизного товару за товарною позицією 8711 згідно Кодексу.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» подано заперечення від 07.02.2024 р. № 257/12-00/24. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області листом від 07.02.2024 р. № 7369/6/02-32-07-05-14 повідомлено товариство про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечень - без задоволення.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відповідно до наказів від 12.01.2024 р. № 123-п, від 19.01.2024 р. № 258-п та на підставі направлень від 12.01.2024 р. № 151, № 152, № 153 проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: м.Хмельницький, вул.Степана Бандери, буд.2-А, де здійснює діяльність ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (акт перевірки від 26.01.2024 р. № 1237/22-01-07-05/36962487).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265, а саме: проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, тобто факти продажу товарів на не повну суму покупки (надання послуги).
При проведенні розрахункових операцій через програмні РРО у роздрукованих фіскальних чеках відображається загальна сума покупки, яка збігається з вартістю товару згідно з цінниками. Водночас, фактична сума вартості побутової техніки та гаджетів, відображених у фіскальних чеках, є нижчою на суму вартості послуги продажу вдаваних товарів/послуг таких як «Примірник книги», «КОМПЛЕКТ книг», «Книги в ел. Вигляді», «Комплект книг в ел. Вигляді» (перелік чеків, в яких відображено продаж вдаваних товарів/послуг (комплект книг в електронному вигляді, книга рецептів та ін. книги в електронному вигляді) додано до акту перевірки).
Загальна сума вартості проданих з порушеннями товарів за період жовтень - грудень 2023 року становить: РРО ФН 3000315753 - 7 213 673 грн., РРО ФН 3000850809 - 35 513 грн., РРО ФН 3001014910 - 2 596 877 грн., РРО ФН 3001084911 - 197 327 грн., РРО ФН 3000315755 - 4 404 001 грн., на загальну суму 14 447 391 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» подано заперечення від 02.02.2024 р. № 139/12-00/24. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повідомлено ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» листом від 27.02.2024 р. №2240/6/22-01-07-05 про залишення висновків акту перевірки без змін.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області відповідно до наказів від 12.01.2024 р. № 97-п, від 18.01.2024 р. № 126-п та на підставі направлень від 12.01.2024 р. № 205/23-00- 07-07-01, № 207/23-00-07-07-01 проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: Черкаська обл., м.Черкаси, бул.Шевченка, буд.208/1, де здійснює діяльність ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (акт перевірки від 29.01.2024 р. № 883/23-00-07-07-01/36962487).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265, а саме: проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, тобто факти продажу товарів на не повну суму покупки (надання послуги).
При проведенні розрахункових операцій через РРО у роздрукованих фіскальних чеках відображається загальна сума покупки, яка збігається з вартістю товару згідно із цінниками. Водночас, фактична сума вартості побутової техніки та гаджетів, відображених у фіскальних чеках, є нижчою на суму вартості послуги продажу вдаваних товарів/послуг таких ж «Примірник книги», «КОМПЛЕКТ книг», «Книги в ел. вигляді», «Комплект книг в ел. вигляді» (перелік чеків, в яких відображено продаж вдаваних товарів/ послуг (комплект книг в електронному вигляді, книга рецептів та ін. книги в електронному вигляді) додано до акту перевірки. Загальна сума вартості проданих ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» з порушеннями товарів через РРО ФН 3000278555, 3000354349, 3000354350, 3000354351, 3000485151, 3000850721, 3001104290 складає 39 934 620,90 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» подано заперечення від 14.02.2024 р. № 288/12-00/24. Головним управлінням ДПС у Черкаській області листом від 04.03.2024 р. № 6084/6/23-00-07-07-06 повідомлено товариство про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечень - без задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що за результатами розгляду матеріалів перевірок Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (за основним місцем обліку платника податків) прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 986 930,50 грн. (15 991 287 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні (фінансові) санкції за актом перевірки від 08.12.2023 р. №26692/10/36/07/36962487);
- від 29.02.2024 р. № 160/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 19 325 014,50 грн., в т.ч.: у розмірі 19319914,50 грн. (12 879 943 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення та у розмірі 5 100 грн. (300 х 17 грн.) за проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмний РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
- від 29.02.2024 р. № 161/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 671 086,50 грн. (14 447 391 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення;
- від 05.03.2024 р. № 182/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59 901 931,35 грн. (39 934 620,90 грн. х 150%) за не проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки, за кожне наступне вчинене порушення.
Спірні податкові повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» у адміністративному порядку, шляхом надсилання відповідної скарги на податкові повідомлення-рішення, прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, №160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. № 182/32/00-07-08-20 до ДПС України.
Рішенням ДПС України було продовження строк розгляду скарги позивача від 04.04.2024 року вих.№9487/6/99-00-06-03-02-06, новий строк надання відповіді було визначено до 23.05.2024 року (включно).
Оскаржуваним рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 23.05.2024 року вих.№15298/6/99-00-06-03-02-06 залишила без змін податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. № 182/32/00-07-08-20 без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За положеннями підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
В силу пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформувала правовий висновок у справі № 420/9909/23, відповідно до якого судова палата акцентувала увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання “наявності підстав для проведення перевірки» від питання “достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або “недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах Податкового кодексу України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Суд зазначає, що з тексту усіх наказів на призначення та проведення фактичних перевірок не можливо визначити, які конкретні (фактичні) підстави призначення перевірок, крім посилання на норми, що їх регулюють.
Приймаючи накази Головне управління ДПС в Одеській області, Головне управління ДПС у Вінницькій області, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, Головне управління ДПС у Черкаській області лише обмежилися посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, Головні управління ДПС жодним чином не обґрунтували, що саме зумовило необхідність проведення перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення. Зі змісту наказів не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичних перевірок, отримано Головними управліннями ДПС, що стала у подальшому підставою для прийняття наказів.
На сторінці 1 та 2 відзиву на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що «Інформацію про можливі порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» законодавства, контроль за яким покладено на ДПС, розміщено 29.11.2023 на інтернет ресурсі суб'єкта у сфері онлайн-медіа «Економічна правда» та інших інтернет ресурсах (http://www.epravda.com.ua/publications/2023/11/29/707116), а саме: інформація щодо виявлених непоодиноких фактів зменшення, в тому числі, ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» в фіскальних чеках податкових зобов'язань, які оподатковуються податком на додану вартість, зокрема за рахунок відображення удаваних послуг (надання доступу до електронної бібліотеки, комплекту електронних примірників аудіо книг, озвучених українською мовою, тощо), що не оподатковуються податком на додану вартість. Поряд із цим слід зауважити, що вказана інформація не була підставою для призначення фактичних перевірок ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», а слугувала лише для ініціювання процесу аналізу наявної у ДПС податкової інформації та виявлення ризиків несплати податків чи порушення вимог законодавства, контроль за яким покладено на ДПС. Внаслідок виявлення ДПС непоодиноких фактів, що свідчили про можливі порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» законодавства, контроль за яким покладено на ДПС, на адресу територіальних органів ДПС направлено лист ДПС від 10.01.2024 № 863/7/99-00-07-99-00-07-04-03-07 для проведення детального аналізу та перевірки таких фактів.».
Однак суд зауважує, що інформація з джерел інтернет, не може слугувати підставою для проведення перевірки відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.82 ПК України.
Відповідач-1 у відзиві знову не зазначає, що стало підставою для проведення фактичної перевірки, бо фактично останній пише, що здійснили процес аналізу наявної у ДПС податкової інформації та виявлення ризиків несплати податків чи порушення вимог законодавства, контроль за якими покладеного на ДПС. При цьому, відповідач-1 не надає конкретної відповіді, які саме порушення були ним виявлені після проведення аналізу наявної у ДПС податкової інформації, а навпаки зазначає, що метою перевірок було встановлення наявності чи відсутності порушень норм законодавства контроль за якими покладено на контролюючий орган.
При цьому на сторінці 4 відзиву на позовну заяву відповідач-1 зазначає наступне: «З метою упередження порушень вимог чинного законодавства, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій, оформлення роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) податковими органами було призначено та проведено фактичні перевірки магазинів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».».
Отже підстава для проведення перевірок ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», зовсім не п.82.2.2 ст.80 ПК України, а саме упередження порушень вимог чинного законодавства.
Тобто відповідач-1 підтверджує той факт, що фактичні перевірки були призначені за відсутності підстав, а саме у відповідачів не було у наявності та/або не була отримана в установленому законодавством порядку інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відтак, податковим органом не доведено наявність правових підстав для призначення перевірок.
Згідно із висновками, викладеними в актах фактичних перевірок, ТОВ “КОМФІ ТРЕЙД» у своїй діяльності допущено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За приписами названих положень Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Тобто, названі норми права передбачають обов'язок суб'єкта господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій. Недотримання таких вимог тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так з актів перевірок не вбачається, що під час перевірок були виявлені факти не проведення позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки без використання реєстраторів розрахункових операцій або без застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, тому є необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу щодо порушення ТОВ “КОМФІ ТРЕЙД» пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Більш того, в самих актах перевірок податковим органом зазначено, що загальна сума покупки в фіскальному чеку відповідає ціні товару, зазначеній у ціннику.
Крім того, як зазначає позивач, що також відображено в актах перевірок, податковий орган перевіряв касові апарати, які використовуються в магазині ТОВ “КОМФІ ТЕЙД», досліджував Z-звіти та не встановив розбіжностей між наявними готівковими коштами в касах магазину та інформацією Z-звітів.
Не містять акти перевірок й висновків щодо неповного оприбуткування позивачем готівкових коштів.
Щодо доводів податкового органу, що в магазині ТОВ “КОМФІ ТРЕЙД» товар реалізується за ціною вищою, ніж зазначено в цінниках на товар, суд звертає увагу, що останні також не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, такі доводи спростовуються результатом контрольної закупки, здійсненої в межах фактичної перевірки.
Додатково суд зазначає, що позивач не здійснює продаж товарів, які підпадають під сферу регулювання Законом України “Про ціни і ціноутворення», а тому взагалі є незрозумілими висновки податкового органу про продаж ТОВ “КОМФІ ТРЕЙД» товарів за завищеною ціною.
Так, постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 року було затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення № 148).
Підпунктом 18 пункту 3 Положення № 148 визначено термін «оприбуткування готівки», а саме це є проведенням суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Нормами п.11 Положення №148 визначено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Оприбуткування та облік фізичними особами - підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Під час проведення фактичних перевірок в магазині товариства, представниками ДПС було перевірено касові апарати, розрахункові документи, залишки коштів за результатами роботи кожного робочого дня в який здійснювалась торгівля, взяті відповідні звіти, але не виявлено приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використання РРО, адже суми розрахункових документів повністю відповідають обліку розрахункових операцій, а жодних надлишків/ нестачі (розбіжностей) між сумами грошових коштів визначених у розрахункових документах та залишками готівкових коштів у касі магазину за весь період, що було перевірено не виявлено.
При вивченні зазначених представниками ДПС висновків, які викладені у актах перевірок, вбачається наступне, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» здійснює діяльність у сфері реалізації непродовольчих товарів, в тому числі технічно складних побутових товарів з використанням у своїй діяльності належним чином зареєстрованих РРО та ПРРО.
В ході проведення фактичних перевірок начебто було встановлено факти продажу товарів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» у магазинах на неповну суму вартості товарів.
Зазначене порушення на думку податкового органу, полягає в наступному: продавцем товар пропонується до продажу за ціною, зазначеною у ціннику. Однак, в ході фіскалізації продаж ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» розрахункову операцію через РРО проведено на неповну суму вартості, а саме товариством вартість товару зменшена на суму вартості послуги доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг з озвучкою українською мовою. Загальний чек суми покупки у фіскальному чеку відповідає ціні товару зазначеній на ціннику. Покупець послугу доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг з озвучкою українською мовою не замовляв, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження із покупцем.
Так, у асортименті ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» не було і не є представленим такого роду товару як електронні примірники аудіокниг, озвучених українською мовою, чи їх комплектів, і тим більше товариство не здійснювало продаж послуг доступу до таких товарів.
Крім того, виходячи з описаного вище, вбачається, що представники ДПС визначають, що начебто позивач здійснює продаж товарів «на неповну суму вартості». При цьому представники ДПС не обґрунтовують на рівні законодавства свою позицію та не надають жодних доказів.
Що, крім того спростовується і тим, що цими ж представниками ДПС було здійснено відповідні контрольно розрахункові операції. За результатом розрахункових операцій представникам ДПС було видано відповідні розрахункові документи, а саме фіскальні чеки, повна сума внесених грошових коштів була оприбуткована належним чином.
Вимоги ст.10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» регламентують, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Визначення «вільні ціни» регламентується ст.11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», а саме вільними цінами, вважаються ціни, які встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Відповідно до п.1 ст.691 ЦК України визначається, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Нормами п.1 ст.632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Норма ст.188 ПК України передбачає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; - газу, який постачається для потреб населення; - електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
У матеріалах фактичних перевірок мається перелік фіскальних чеків, проаналізувавши який видно, що продажів нижче ціни придбання за ними не було.
Під час проведення фактичних перевірок магазинах товариства, представниками ДПС було перевірено касові апарати, взяті відповідні звіти, та не виявлено жодних надлишків (розбіжностей) грошових коштів у касі магазину.
У якості доказу порушення податковий орган надає інформацію з власної бази даних СОД РРО, при цьому суд зазначає, що пунктами 1, 2 Розділу ІІ “Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 року №477 встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Дані СОД РРО є фактичним підтвердженням здійснення розрахункових операцій, при цьому вони не містять жодних доказів, що розрахунки було здійснено на не повну суму покупки.
Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що за змістом відзиву на позов відповідач-1 цитує Закон України «Про захист прав споживачів», проте останній забуває, що для захисту прав споживачів в Україні існує і функціонує Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка безпосередньо виконує захист споживачів, у тому числі і щодо дотримання суб'єктами господарювання Закону України «Про захист прав споживачів». ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» у свою чергу звернулося до усіх територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питанням, чи були виявлені за періоди, які були охоплені фактичними перевірками факти порушення товариством ч.2 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів». У відповідь на дані звернення було отримано відповіді, що жодним територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не було виявлено таких порушень.
В судову засіданні також встановлено, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» було внесено до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, що підтверджується свідоцтвом про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК №7726 від 26.01.2023 року.
Відповідно до п.13 ст.2 Закону України «Про видавничу справу» під терміном «розповсюдження видавничої продукції» розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.
Нормами ст.10 Закону України «Про видавничу справу» визначено, що до суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Суб'єктами видавничої справи в Україні є фізичні особи - підприємці, юридичні особи України та іноземних держав.
Суб'єкт видавничої справи може бути одночасно видавцем та/чи виготовлювачем та/чи розповсюджувачем видавничої продукції.
Відносини між суб'єктами видавничої справи регулюються окремими угодами, укладеними згідно з законодавством.
Об'єктом видавничої справи є видавнича продукція.
До видавців належать видавництва, видавничі організації та фізичні особи - підприємці, які здійснюють видавничу діяльність, що визначено ст.18 Закону України «Про видавничу справу».
Саме термін «розповсюдження видавничої продукції» розкривається у ст.25 Закону України «Про видавничу справу», та визначає, що розповсюдження видавничої продукції може здійснюватися шляхом її реалізації (продажу) в роздрібній та оптовій торгівлі, безоплатного розповсюдження чи обміну на договірних засадах.
Видавнича продукція це сукупність видань, випущених видавцем (видавцями), а видання - твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.
Національний стандарт України № 3017:2015 «Видання основні види» визначає види видань за способом виготовлення, та передбачає такий вид, як «електронне видання», що є документом, інформацією в якому подано у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
Національний стандарт України № 7157:2010 «Видання Електронні. Основні види та вихідні відомості» передбачає, що електронні видання є електронним документом, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та призначений для розповсюджування в незмінному вигляді. Електронне видання може бути комбінованого використання, тобто таке, яке призначене, як для локального, так і для мережевого використовування. Разом із тим електронне видання може бути, як і самостійним (таким, що не має друкованого аналога), так і електронним аналогом (копією, версією) друкованого видання.
З огляду на вищевикладене, позивач не здійснював продаж вказаних представниками ДПС у актах послуг доступу до комплекту електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою, бо фактично споживачі придбавали у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» не послугу доступу, а власне самі примірники електронних книг, які вони завантажували на власні електронні пристрої після придбавання, та могли розпоряджатися ними у будь-який спосіб.
Так, за податковим повідомленням-рішенням від 29.02.2024 року №160/32-00-07-08-20 податковим органом було виявлено порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), та з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.11 ст.3 Закону 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та/або через програмні РРО (далі - ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно із п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПК України встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (п.215.1 ст.215 ПК України).
Пунктом 7 ст.17 Закону №265 визначено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Разом з тим, ст.26 Закону №265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку України, за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності у розмірах передбачених ст.155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Враховуючи вимоги ст.38 КУпАП адміністративні правопорушення поділяють на триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому, ст.38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких адміністративні стягнення не накладаються.
Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів.
Оскільки проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості не є триваючим порушенням і визнається як порушення, що має разовий характер, то наступне таке порушення буде вважатись повторним.
Так, ГУ ДПС у Черкаській області було складено акт від 15.05.2023 р. №4835/23-00-07-07-01/36962487 «Про результати фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 36962487)». За змістом акту було виявлено порушення п.11, 12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», після чого товариством було отримано відповідне податкове повідомлення-рішення та сплачено штрафні санкції за визначене порушення у повному обсязі. З огляду на те, що період перевірки, що проводився охоплював період за 2020 та 2021 роки, а нові порушення за поточний період не виявлено, та у травні 2023 року позивачем уже було сплачено штрафні санкції за визначене порушення, таким чином повторне накладення штрафу є неможливим.
З актів перевірок не вбачається, що під час перевірок були виявлені факти не проведення позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки без використання реєстраторів розрахункових операцій або без застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, тому є необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу щодо порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для відповідальності відповідно до ст.17 цього Закону.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, №161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. № 182/32-00-07-08-20, прийнятих Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та як наслідок наявність підстав для їх скасування.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 23.05.2024 року №15298/6/99-00-06-03-02-06, суд зазначає на таке.
Порядок оскарження рішення податкових органів визначений статтею 56 ПК України.
Приписами пункту 55.1 статті 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Пунктом 56.1 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений п.56.8 ст.56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
За змістом п.56.9 ст.56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Відповідно до п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як вже було встановлено судом вище, спірні податкові повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» у адміністративному порядку, шляхом надсилання відповідної скарги на податкові повідомлення-рішення, прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.02.2024 р. №159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. №182/32/00-07-08-20 до контролюючого органу вищого рівня, а саме ДПС України.
Рішення ДПС України відповідно до пункту 56.10 статті 56 ПК України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення податкового органу.
Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може оцінювати повноту розгляду ДПС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Суд звертає увагу на те, що запроваджені ПК України способи оскарження рішень податкових органів адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі, оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення, прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження. Саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків.
Аналогічний висновок знаходить своє підтвердження в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 р. у справі № 810/869/16, від 27.04.2020 р. у справі № К/9901/27904/19.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 23.05.2024 року №15298/6/99-00-06-03-02-06 слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 30 280 грн.
Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву позивачем до суду подано через підсистему «Електронний суд», то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити 24 220,40 грн. за вимоги майнового характеру (оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем-1 від 29.02.2024 р. №159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. №182/32/00-07-08-20) та 2 422,40 грн. за вимогу немайнового характеру (оскарження рішення відповідача-2 про результати розгляду скарги від 23.05.2024 року №15298/6/99-00-06-03-02-06).
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат у розмірі 24 220,40 грн. за сплачений судовий збір при поданні позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3 637,4 грн., згідно із положеннями п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню за клопотанням позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2024 р. № 159/32-00-07-08-20, № 160/32-00-07-08-20, № 161/32-00-07-08-20 та від 05.03.2024 р. № 182/32-00-07-08-20, прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (бул.Слави, буд.6-Б, кв.413, м.Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 36962487) судові витрати по справі у розмірі 24 220,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 11.10.2024 року.
Суддя К.С. Кучма