Справа № 201/14172/24
Провадження № 1-кс/201/4974/2024
25 листопада 2024 року м.Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах АТ "УКРСИББАНК", на постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року
ОСОБА_3 , яка діє в інтересах АТ "УКРСИББАНК", звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року, у якій просить: поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року винесену 28.06.2024 року; скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року, винесену 28.06.2024 року дізнавачем СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 ; зобов'язати відділ поліції провести необхідні дії щодо забезпечення проведення повного та всебічного досудового розслідування за даним КП. В обґрунтування скарги представник зазначив, що 08 листопада 2024 року на електронну скриньку АТ «УКРСИББАНК» від дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 надійшла постанова про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року, винесена 28.06.2024 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Ознайомившись зі змістом отриманої постанови, АТ «УКРСИББАНК» вважає, що рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, прийнятим без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, оскільки, на думку представника, досудове розслідування по цьому КП було проведено формально, з порушеннями норм КПК України:1) З моменту внесення відомостей до ЄРДР до моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження минуло лише 22 дні, що свідчить про передчасність такого рішення та унеможливлює повне та всебічне дослідження всіх обставин справи; 2)Дізнавачем не було проведено ряду необхідних слідчих дій. Зокрема: не було допитано «справжню» громадянку ОСОБА_5 , яка особисто зверталась в Банк і заявляла про викрадення в неї паспорту та заперечувала факт оформлення вищевказаного кредиту; не з'ясовано дату та підставу визнання паспорту ОСОБА_5 недійсним; не допитано кредитного консультанта магазину «COMFY», який займався оформленням цього кредиту - ОСОБА_6 , хоча у своїй заяві Банк зазначав контактні телефони консультанта; 3) Мотивуючи закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, дізнавач посилається на рапорт працівників СКП ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. від 04.07.2024 року, винесений через 6 днів після прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Очевидно, що даний документ не міг лягти в основу обґрунтування закриття кримінального провадження. Така розбіжність в датах ставить під сумнів наявність у дізнавача достатніх та допустимих доказів, для обґрунтування закриття кримінального провадження на основі конкретного доказу чи повного дослідження обставин справи; 4) Дізнавач зазначає про відсутність в події складу кримінального правопорушення, однак не наводить жодних аргументів, на підтвердження такого висновку. АТ «УКРСИББАНК» вважає, що під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки, а тому, постанова має бути скасована.
Представник у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просив розглянути скаргу без його участі та задовольнити її, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, матеріали кримінального провадження не надав.
Неявка дізнавача, слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року.
Постановою дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року кримінальне провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року закрите на підставі.
В оскаржуваній постанові йдеться про те, що 05.06.2024 року до ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 , яка в інтересах AT «Укрсиббанк» про те, що невідома особа, використала завідомо підроблений документ. 06.06.2024 відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046650000332. 24.06.2024 надано доручення оперативному підрозділу ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з метою встановлення особи яка скоїла кримінальний проступок, встановлення та допит свідка ОСОБА_6 та встановлення користувача мобільного номеру НОМЕР_1 . 04.07.2024 отримано рапорт від працівник СКП ВП №5 про те, що ОСОБА_6 на теперішній час не працює в КОМФІ встановити його місце знаходження не вдалось за можливе, встановити свідків не вдалось за можливе ув'язку зі строками давності. Об'єктивна сторона злочину виражається у таких формах: 1) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою; 2) збут підробленого документа; 3) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку; 4) збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358); 5) використання завідомо підробленого документа. Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних записів, знищення частини тексту витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, переклеювання тетограоій. проставлення на документі відбитка підробленої печатки тощо). Суб'єкт злочину загальний. Підроблення офіційних документів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, визнається службовим підробленням (ст. 366). Дії службової особи, яка отримала завідомо підроблений документ, діючи за попередньою домовленістю з тим, хто його подав до підприємства, установи чи організації, слід розцінювати як пособництво у використанні підробленого документа, а за наявності до цього підстав - і як відповідний злочин у сфері службової діяльності (наприклад, передбачений ст. ст. 364, 368). Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою суб'єктивною ознакою підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів як підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає прагнення винного отримати певні права або звільнитись від обов'язків і має конкретний характер (приховати шлюб або судимість, збільшити стаж роботи за спеціальністю, влаштуватись на певну. Таким чином встановити суб'єкт злочину не вдалось за можливе.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Проте, з мотивувальної частини постанови вбачається, що поза увагою дізнавача залишилася відсутність оцінки щодо можливості встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку про недотримання дізнавачем вимог ст.110 КПК України при ухваленні постанови від 28.06.2024 року, що є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Крім того, статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, неповнота досудового розслідування полягає в тому, що дізнавачем не перевірені доказами і не спростовані фактичні обставини, викладені в клопотаннях скаржника, не в повному обсязі проведені слідчі дії.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження дізнавачем не надана правова оцінка встановленим під час досудового розслідування обставинам та не наведено аналізу проведеного розслідування.
Отже, на думку слідчого судді, в ході досудового розслідування дізнавачем допущена істотна неповнота, усунення якої потребує застосовування всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування і виконання слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, а слідчим без дослідження всіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, передчасно було прийнято рішення про закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийнята постанова є передчасною і такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст. 9,91-94,110,284 КПК України, а досудове розслідування, що проведене дізнавачем не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених представником скаржника.
Тому, вимога представника скаржника щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.
Також в своїй скарзі представник просить зобов'язати відділ поліції провести необхідні дії щодо забезпечення проведення повного та всебічного досудового розслідування за даним кримінальним провадженням.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відтак, вимога скарги про зобов'язання відділ поліції провести необхідні дії щодо забезпечення проведення повного та всебічного досудового розслідування за даним кримінальним провадженням задоволенню не підлягає, оскільки, не входить до компетенції слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Представником порушено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови.
За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись п. 18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,110, 117,284, 303, 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах АТ "УКРСИББАНК", на постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 пропущений процесуальний строк на звернення до суду на оскарження постанови дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року.
Постанову дізнавача СД ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024046650000332 від 06.06.2024 року - скасувати.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1