Справа № 214/8065/24
3/214/3487/24
Іменем України
28 листопада 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
за участю:
особи, що притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Булгакової Д.А.,
07.09.2024 року о 07-57 годині, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. Павла Глазового, біля буд.1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz 280 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився н місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, ARHК 0118, результат позитивний 0,57 проміле, тест №1176, з результатами згоден. Зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475609, 475606, 475825, 475824. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що йому не зрозуміла причина зупинки працівниками поліції автомобіля під його керуванням. Не заперечує, що саме він перебував за кермом автомобіля. Зауважив, що поліцейські хотіли затримати його на 2 години. Інспектори запропонували йому пройти тест за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що він погодився. Також, йому пропонували пройти огляд в медичному закладі, але, у зв'язку з тим, що він віз гуманітарну допомогу, йому довелось відмовитись. Окрім того, просив прийняти до уваги, що йому не було вручено направлення на проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння.
Захисник Булгакова Д.А. звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, тому зупинка останнього була незаконною. До того ж, захисник стверджує, що направлення на проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння не було вручено ОСОБА_1 та не роз'яснено йому право на самостійне проходження огляду впродовж двох годин. Також, захисник звертає увагу, що з переглянутого відеозапису не встановлено у ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, тому що він поводить себе відповідно до ситуації. Окрім того, захисник звертає увагу, що поліцейський ОСОБА_2 , який проводив огляд на встановлення стану сп'яніння, не значиться як особа, яка отримувала відповідне обладнання - газоаналізатор Alcotest Drager 6820. Таким чином, використання не закріпленого за поліцейським технічного засобу, порушує вимоги щодо належного обліку, контролю та експлуатації обладнання, отже, має місце неналежність отриманих результатів. Також, як слідує з експлуатаційних характеристик приладу «Drager Alkotest 6820», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 10% у діапазоні вимірювань від 0,4% до 5,00% проміле, отже, на її думку, з урахуванням допустимої похибки, під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності та захисника, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №124551 від 07.09.2024 року, відповідно до якого 07.09.2024 року о 07-57 годині, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. Павла Глазового, біля буд.1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz 280 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, ARHК 0118, результат позитивний 0,57 проміле, тест №1176, з результатами згоден. Зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475609, 475606, 475825, 475824. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 . Огляд проведений із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, ARHК 0118. Результат тесту - 0,57 проміле. ОСОБА_1 з результатами тесту згоден (а.с.2);
- довідкою за результатами тестування на алкоголь №1176 до протоколу ЕПР1 №124551 від 07.09.2024 року щодо ОСОБА_1 , результат тесту 0,57 проміле (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою встановлення стану сп'яніння до КЗ «КБЛзНПД» ДОР від 07.09.2024 року, в зв'язку з виявленням у останнього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук (а.с.4);
- роз'ясненням ОСОБА_1 про відсторонення від права керування транспортним засобом від 07.09.2024 року. Транспортний засіб передано ОСОБА_3 (а.с.5);
- рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Каюка О. від 07.09.2024 року, відповідно до якого, в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у останнього такі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, у зв'язку з чим, запропоновано останньому пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.6);
- відеозаписом, який містить фіксацію обставин складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. На зазначеному відеозаписі зафіксовано обставини, за яких він проходив огляд, під час якого встановлено перебування його у стані алкогольного сп'яніння (а.с.7);
- довідкою з національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України від 10.09.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 (а.с.8).
При цьому, в ході судового розгляду судом не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Відповідно до п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, судом встановлено, що під час подій 07.09.2024 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтоване пред'явлення інспектором патрульної поліції вимоги щодо доцільності проходження ним огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Окрім того, як слідує з матеріалів справи, на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 погодився на проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest.
З відтвореного під час судового засідання відеозапису слідує, що на місті подій ОСОБА_1 пройшов тестування на газоаналізаторі Drager Alcotest, відповідно до результатів якого було встановлено перебування його в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, останній не заперечував, що дійсно за день до подій вживав алкогольні напої (07-56 год. clip 2).
При цьому, судом критично оцінюються доводи, викладені в поясненнях захисника про те, що з відеозапису, що наданий працівниками поліції, не встановлено жодних ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , на які посилаються працівники поліції у направлення на огляд з метою встановлення стану сп'яніння та рапорті. Всі вказані ознаки, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, чітко зафіксовані на відеозаписі та беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 за їх наявності керував транспортним засобом. При цьому, сам факт керування, також, зафіксовано на технічному носії інформації.
Суд зауважує, що встановивши наявність алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 з дотриманням усіх необхідних процедур, працівником поліції було роз'яснено останньому права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, відсторонено від керування транспортним засобом та складено протокол про адміністративне правопорушення (08-00 год. clip 2).
Окремо суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено будь-якого тиску працівниками патрульної поліції на водія ОСОБА_1 . З відтвореного відеозапису, також, слідує, що останній добровільно погодився на проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Жодних зауважень щодо дій поліцейських ОСОБА_1 не висловлював.
Також, суд звертає увагу, що працівники поліції, під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 належним чином виконали вимоги Інструкції, в якій законодавець детально передбачив порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою спеціального засобу (алкотесту), так і в медичному закладі.
Так, під час перегляду відеозаписів з бодікамер працівників поліції, судом було встановлено, що останніналежним чином роз'яснили ОСОБА_1 , що в разі незгоди з показниками газоаналізатора «Drager Alcotest» після проходження огляду на місці зупинки, він має право пройти огляд в медичному закладі (07-59 год. clip 2).
Окрім того, суд критично відноситься до доводів захисника з приводу безпідставної зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , оскільки під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, дії співробітників поліції не є предметом розгляду, суд вирішує питання наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, будь-яких заяв про оскарження дій робітників поліції та прийнятих відповідних рішень уповноваженими органами з розгляду таких заяв, які б доводили незаконність зупинки і складання протоколу про адміністративне правопорушення, стороною захисту надано не було.
До того ж, на думку суду, сумніви сторони захисту в законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не спростовують винність останнього у скоєному правопорушенні, а отже правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться в причинному зв'язку з обов'язком водія керувати транспортним засобом перебуваючи в тверезому стані.
При цьому, наявність або відсутність підстав для зупинки транспортного засобу не спростовують факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, тобто порушення ним п.2.9а ПДР України, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Окремо суд наголошує на тому, що під час перегляду відеозаписів з бодікамер працівників поліції, встановлено, що ОСОБА_1 , спілкуючись з останніми, не заперечував, що порушив Правила дорожнього руху України, а саме маневр обгону, що в подальшому, на підставі положень ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» №580 від 02.07.2015 року, стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням. Також, одразу після того, як інспектор поліції відчув від ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота та запропонував пройти огляд на встановлення стану сп'яніння, останній повідомив, що не готовий пройти такий огляд (07-54 - 07-56 год. clip 2).
Що стосується доводів захисника з приводу не вручення ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння, суд звертає увагу, що самостійне проходження водієм огляду на стан сп'яніння в медичній установі за власним бажанням діючим законодавством не заборонено, а отже не потребує обов'язкової наявності направлення на медичний огляд.
До того ж, вказана обставина, на думку суду, не тягне за собою беззаперечну відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки судом встановленні всі необхідні ознаки цього правопорушення, зокрема, факт керування останнім транспортним засобом та факт його перебування в стані алкогольного сп'яніння, що доведено матеріалами справи.
Також, суд не приймає до уваги твердження захисника з приводу того, що поліцейський ОСОБА_2 , який проводив огляд на встановлення стану сп'яніння, не значиться як особа, яка отримувала відповідне обладнання - газоаналізатор Alcotest Drager 6820, оскільки жодними нормами чинного законодавства не встановлено обов'язкове закріплення за конкретним працівником поліції вказаного приладу, і не тягне за собою застосування його саме ним під час проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, копія журналу обліку видачі, повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, додана захисником до клопотання про закриття провадження в справі, є лише внутрішнім документом Управління патрульної поліції та способом фіксації особи, якій видано для користування на час чергування вказаного обладнання.
Окрім того, суд критично відноситься до доводів захисника щодо того, що з урахуванням допустимої похибки, під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, з огляду на таке.
Так, положеннями п.7 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові.
Як слідує з акта огляду та корінця тестування на алкоголь приладом Drager Alcotest 6820 ARHК-0118, після проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, цифровий показник приладу містив значення 0,57‰. Результат - позитивний.
При цьому, відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820, що розміщені на офіційному сайті виробника та є загальнодоступною інформацією, що не потребує окремого доказування, вказаний засіб вимірювальної техніки може вказувати результат з певною похибкою, в залежності від температури навколишнього повітря. Так, границі допустимої похибки під час експлуатації приладу при температурі від -5 до +50 градусів Цельсія у діапазоні вимірювання від 0 до 0,84% можуть складати ±0,042 ‰.
Отже, з урахуванням технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820 та допустимої похибки, результат тесту може складати від 0,178 ‰ до 0,242 ‰, що свідчить про те, що, з урахуванням п.7 Розділу 2 Інструкції, для настання адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП максимальний вміст алкоголю, виявлений за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, повинен перевищувати 0,242 ‰.
Виходячи з вищенаведеного, в організмі ОСОБА_1 , під час проведення огляду із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 виявлено вміст алкоголю, який перевищує технічну похибку, заявлену виробником алкотестера, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу, що виходить за межі допустимих норм та, на переконання суду, тягне за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Досліджені судом докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
З огляду на вищезазначене, вважаю, що доводи захисника про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, необхідно розцінювати, як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Аргументи клопотання про закриття провадження у справі, на думку суду, є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення захисником положень закону, переоцінки доказів і незгоди зі складеним протоколом.
Усі вказані вище обставини, встановлені під час дослідження матеріалів справи, на думку суду, у своєму логічному взаємозв'язку беззаперечно підтверджують ту обставину, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи видстягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 ,його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідно до вимог ст.23 КУпАП, суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.33 рішення № 17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 року.
Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя А.В. Ткаченко