Справа № 214/10204/24
3/214/4247/24
Іменем України
29 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП,-
27 листопада 2024 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення за №72356246 від 07.11.2024 у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої станом на станом на 01.11.2024 складає 211 253,82 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, матеріали справи передано до провадження судді Євтушенка О.І. 27 листопада 2024 року.
Відповідно до ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.21 ч.1 ст.255 КУпАП, державні виконавці мають право складати протоколи про правопорушення за ст.183-1 КУпАП.
Як визначено абз.1, 2 п.4 розділу ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення на бланку за встановленою формою (додаток 11 до Інструкції). Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
При проведенні підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення виявлено, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП за наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, державним виконавцем долучені до протоколу докази виклику ОСОБА_2 до виконавця на 20.08.2024, а саме: копії виклику від 12.08.2024 (а.с.23-25) та копія квитанції поштового відправлення (а.с.26-27).
Згідно з вимогами абз.12,13 та 14 п.4 розділу ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі складання протоколу в органі державної виконавчої служби або офісі приватного виконавця, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складання та підписання протоколу. У виклику зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.
Однак, до даного протоколу не долучено належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про вручення виклику для з'явлення останнього до виконавця 20.08.2024 о 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки із долученого до ОСОБА_2 отримав особисто рекомендований лист 09.09.2024, після призначеної дати виклику, що не може свідчити, про належне його повідомлення (а.с.26).
Також, до матеріалів адміністративної справи долучені: копія квитанції поштового відправлення від 18.10.2024, з переліком прізвищ адресатів, та трекінгом про вручення поштового повідомлення від 08.11.2024, однак, в даному переліку відсутнє прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , а відтак, не можуть бути взяті до уваги судом, як належний доказ повідомлення останнього, оскільки зовсім не стосуються даної справи (а.с.4-6).
Дослідженням змісту протоколу встановлено, що його складено відносно ОСОБА_2 за його ж відсутності. Факт його неявки для складання протоколу не зафіксований у відповідному акті, відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, державний виконавець вказала, що ОСОБА_2 було роз'яснено вимоги ст.268 КУпАП та на виклик державного виконавця останній не з'явився, хоча його отримав. Такі посилання за своїм логічним змістом є суперечливими.
Крім того, додані до протоколу матеріали не містять даних щодо повідомлення ОСОБА_2 про розрахунок заборгованості, відсутні відомості про обізнаність боржника щодо обов'язку сплати відповідних аліментів, зокрема, доказів на підтвердження вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо.
Не зважаючи на те, що несплата аліментів є триваючим правопорушенням, державний виконавець має вказати дату, з якої виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, однак в протоколі вказано лише дату, станом на яку обліковується заборгованість.
Суд самостійно збирати докази не має права, при цьому обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
З вищенаведеного слідує, що поданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, оформлений за ч.1 ст.183-1 КУпАП, вимогам закону не відповідає та містить грубі недоліки, наявність яких виключає розгляд справи за таким протоколом призведе до порушення принципів, закріплених у статтях 7, 9, 245 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для належного оформлення протоколу й належного виконання вимог ст.256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для належного оформлення шляхом винесення відповідних постанов.
З огляду на це суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для належного оформлення органу, який направив його до суду.
При дооформленні необхідно усунути вищенаведені недоліки з урахуванням вимог ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст.256, 278 КУпАП, суд, -
Протокол про адміністративне правопорушення №72356246 від 07 листопада 2024 року (з додатками), складений державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фелдеші А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП - повернути до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для належного оформлення та усунення недоліків.
Постанова апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя О.І. Євтушенко