г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4603/24
Номер провадження 3/213/2122/24
20 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №161969, складеного 30 жовтня 2024 року: 29.10.2024 року о 23:33 год. в м. Кривий Ріг, Інгулецький район, пр. Перемоги, буд. 28, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нагрудні реєстратори 475779; 475790, 475183.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та пояснив наступне, долучивши свої пояснення в письмовому вигляді до справи - на момент зупинки його поліцейськими 29.10.2024 він працював у відділенні поліції № 7 КРУП в Дніпропетровській області на посаді начальника сектору кримінальної поліції у званні підполковник поліції, в цей день був на роботі, після завершення якої відвідав свою мати ОСОБА_2 , 1954 року народження, яка хворіє на гіпертонічну хворобу 2 ступені і знаходиться на його утриманні. В цей день їй стало дуже погано, отже після роботи він купив необхідні ліки і заїхав до неї, допоміг їй, побачив, що наступного дня слід звертатись до лікарні для її госпіталізації, оскільки стан її дуже погіршився та поїхав додому відпочивати. За вказаних обставин, які не залежали від його волі, він повертався додому від матері вже із зовсім невеликим запізненням на самому початку комендантської години і був зупинений поліцейськими на в'їзді в Інгулець. Поліцейський не пояснив причину зупинки, як то вимагає стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію», а повідомив, що почалась комендантська година, а він чомусь не зупиняється. Він показав поліцейському своє службове посвідчення та пояснив, що їде з «Югока» і зупинився на його вимогу. Далі поліцейський знову запитав, чому він не зупинявся, що так роблять п'яні та запитав, чи вживав він алкоголь. Він відповів, що на його вимогу він зупинився, алкоголь не вживав. Звертає увагу, що на відеозапису видно, як після включення проблискових маячків він зупиняє свій автомобіль на узбіччі дороги де було безпечне місце для паркування - відповідний «карман», оскільки він дуже добре знає цю дорогу. Він тривалий час працював в поліції, і поведінка поліцейського, який не назвав законну причину його зупинки і чомусь наполегливо заявляв йому претензію про те, що він не зупинявся як п'яний, при тому, що в дійсності він зразу зупинився, змусила насторожити його. Далі поліцейський попросив дихнути на нього, що він і зробив, і поліцейський сказав - «начебто є запах, огляд готові пройти?». Почув таке він повністю втратив довіру до дій поліцейського по відношенню до нього, які були очевидно не законними та упередженими. Як він і зазначав, сам він тривалий час працював в органах поліції, має вищу юридичну освіту і професійно володіє знанням Закону України «Про національну поліцію», а також тими законами, які регламентують виявлення поліцейським ознак сп'яніння у водія і процедуру направлення на огляд - відповідна Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Поліцейський, згідно вимог чинного законодавства, перед тим, як заявити водію вимогу про огляд на стан сп'яніння, спочатку зобов'язаний виявити ці ознаки, у кількості мінімум три, потім повідомити їх водію і далі вже заявляти вимогу про той чи інший огляд водія. Якщо такі дії поліцейським виконуються, його вимога є законною, а її виконання обов'язковою для водія, інакше буде складено протокол про правопорушення. Проте зазначений вище поліцейський, крім прохання дихнути жодним чином не виявляв будь які ознаки сп'яніння, а сказавши «начебто є запах» зразу заявив вимогу про огляд. При цьому в законі відсутня така ознака сп'яніння - «начебто є запах алкоголю», а є чітке зазначення ознаки - «запах алкоголю з порожнини рота». Таким чином, вказані дії поліцейського, його упереджене ставлення до нього та нехтування своїх обов'язків вже обурили його і він відмовився виконувати незаконні вимоги поліцейського. Всі ці обставини підтверджуються відеозаписом, який поліцейський додав до справи. Звертає увагу на те, що інші ознаки алкогольного сп'яніння, які поліцейський потім вписав в протокол, а саме - «поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови» не оголошувались йому перед тим, як заявлялась вимога пройти огляд і просто формально були вписані до протоколу, оскільки закон вимагає від поліцейського виявити саме три ознаки сп'яніння, що дає йому потім право заявити водію вимогу пройти огляд. Також звертає увагу на те, що відеозапис поліцейського жодним чином не підтверджує у нього ні порушення мови, ні поведінки, яка не відповідає обстановці - на записі видно, що він спокійно та розбірливо відповідав поліцейському і вів себе весь час виключно адекватно та відповідно до обстановки. Таким чином, саме незаконні дії поліцейського і упереджене ставлення до нього стали причиною того, що він відмовився виконувати незаконні вимоги, які не на чому не ґрунтувались. Далі, поліцейський склав протокол, в якому він написав, що не вживав алкогольні напої і пояснення дасть в суді, його було відсторонено від керування і він пішки пішов додому, тому що в цей час залунала тривога про російський ракетний напад, вдома на нього чекали жінка та діти, які хвилювались за нього, а він за них, і в цей час він би не знайшов іншого водія - оскільки його протримали майже до 1-ї години ранку. При цьому він прийняв рішення самостійно пройти огляд в закладі охорони здоров'я, як то зазначено в законі, проте жодний номер служби «таксі» не прийняв його виклик через комендантську годину, а іншого шляху потрапити з Інгульця до м. Кривий Ріг в той час не було. Таким чином він об'єктивно не мав можливості реалізувати своє законне право самостійно пройти огляд на встановлення стану сп'яніння протягом двох годин, при цьому зразу вранці поїхав у місто Кривий Ріг, оскільки тільки там є визначений законом заклад охорони здоров'я для проведення огляду, а це велика відстань - більше 50 км. Огляд в цьому закладі він пройшов о 10 годині - раніше це зробити було фізично не можливо за будь яких обставин, а він мав чіткий намір це зробити, щоб у сукупності з іншими обставинами доводити в суді свою невинуватість. Даний висновок про те, що він не перебуває у стані сп'яніння просить долучити до матеріалів справи. Також, на підтвердження зазначених ним обставин - щодо хвороби його матері, її госпіталізації у лікарню 30.10.2024 року, тобто на наступний день від її відвідування, що стало причиною його пізнього повернення 29.10.2024 додому і незначного порушення комендантської години просить долучити до справи Виписки з її медичної карти. Стосовно своєї юридичної освіти, сімейного стану та дітей просить долучити відповідні документи. Також, просить долучити медичну довідку від 13.11.2024 року про свій стан здоров'я - він хворіє гіпертонічною хворобою 1-2 ступ. і через цю хворобу не вживає алкогольні напої. На цей час він звільнений з посади і не працює. З урахуванням викладеного просить перевірити всі повідомлені ним обставини наявними доказами - відеозаписом поліцейського, матеріалами справи та наданими ним документами та закрити провадження у справі через його невинуватість.
Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України,міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1-2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію", поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 3 статті 18 Закону України "Про національну поліцію", вертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Відповідно до статті35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
В третій частині цієї статті зазначається, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 зазначеної Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 3 зазначеної Інструкції визначає, що ознаками ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 7 зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно пункту 8 зазначеної Інструкції, уразі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду
Відповідно до постанови КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" (із змінами) Кабінет Міністрів України відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановив затвердити Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Відповідно до даного порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Дослідження доказів.
Суддею досліджені наступні докази у справі:
1) письмові матеріали справи - зазначений протокол про адміністративне правопорушення, направлення водія на огляд, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт поліцейського;
2) відеозаписи з нагрудних реєстраторів поліцейських 475779; 475790, 475183, які долучені до матеріалів справи;
3) документи, надані ОСОБА_1 на підтвердження повідомлених в судовому засіданні обставин:
- Висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп'яніння з КП «ДБКЛНПД» ДОР» про проходження ОСОБА_1 огляду на встановлення стану сп'яніння від 30.10.2024 року № 2291, згідно з яким ОСОБА_1 не перебуває у стані сп'яніння;
- Виписки з медичної карти стаціонарного хворого - матері ОСОБА_1 , пенсіонерки ОСОБА_2 , 1954 року народження, які підтверджують її госпіталізацію 30.10.2024 року;
- медична довідка державної лікарні МВС України від 13.11.2024 про те, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарсько-консультативною комісією та має діагноз - гіпертонічна хвороба 1-2 ст., потребує проведення занять в ЛФК;
- копія диплому ОСОБА_1 за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацією юриста від 20 квітня 2002 року; копія диплому ОСОБА_1 магістра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та кваліфікацією юриста від 21 червня 2008 року;
- документи, підтверджуючі склад сім'ї ОСОБА_1 та наявності неповнолітньої доньки - дружина ОСОБА_3 та неповнолітня донька ОСОБА_4 , 2007 року народження.
Висновок судді.
Перевіряючи обставини, які повідомив ОСОБА_1 суддею встановлено наступне.
Відеозапис з відео файлу з позначкою clip-0 відображає зупинку поліцейським транспортного засобу «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 . Безпосереднє включення проблискових маячків поліцейського, як вимога зупинитись, відбувається в умовах руху на ділянці закруглення автомобільної дороги, а також пішохідного переходу з розташуванням відповідних дорожніх знаків, при цьому дорога за своїм характером має одну вузьку смугу для руху в кожний напрямок, узбіччя відсутнє. Є очевидним, що транспортний засіб після включення проблискових маячків завершує виїзд із закруглення дороги, зменшує швидкість, включає покажчик правого повороту і зупиняється на з'явившемуся узбіччі дороги.
Відеозапис з нагрудної камери 475779 (відео файл з позначкою clip-1) - після зупинки транспортного засобу о 23:34 поліцейський підходить до водія, в цей момент лунає сигнал повітряної тривоги, і звертаючись до нього, поліцейський не називає водію своє прізвище, посаду, спеціальне звання, не повідомляє йому причину зупинення ним транспортного засобу, звернення до водія починає з: «комендантська година у нас товариш водій», на що водій повідомляє, що їде з роботи, з «ЮГОКа» і надає поліцейському свої документи, службове посвідчення поліцейського, на що поліцейський запитує водія (мовою оригіналу): «Чего так сразу не останавливались?», водій відповідає: «Зупинився зразу», поліцейський продовжує: «Вы алкоголь не употребляли?», водій - «Нет», поліцейський - «Не зупинялись как будто вы пьяный». Далі, поліцейський просить водія видихнути в його бік повітря, після чого зазначає (мовою оригіналу): «вроде как запах есть» і зразу заявляє водію вимогу пройти огляд на стан сп'яніння.
Аналізуючи дії поліцейського, які зафіксовані на вказаному відеозаписі, з точки зору діючого законодавства встановлені наступні порушення закону:
1) в порушення статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський після зупинки транспортного засобу, звертаючись до водія не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання;
2) в порушення статті 35 Закону України «Про національну поліцію» не поінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті;
3) в порушення зазначеної вище Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не вжив відповідних обов'язкових заходів по виявленню ознак сп'яніння - не переконався, що водій має певні ознаки певного, в даному випадку алкогольного сп'яніння, не повідомив водію виявлені/встановлені ним ознаки саме алкогольного сп'яніння і заявив йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, про що і свідчить досліджений відеозапис - поліцейський після вимоги до водія видихнути повітря не впевнився у результаті такої перевірки, зазначивши (мовою оригіналу): «вроде как запах есть», після чого зразу заявив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому, законодавцем в переліку ознак алкогольного сп'яніння одна з ознак зазначається однозначно - «запах алкоголю з порожнини рота», отже поліцейський був зобов'язаний впевнитись в наявності або відсутності у водія даної ознаки, що зроблено не було. Інші ознаки сп'яніння, які в подальшому були вписані в письмові матеріали справи - «поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови» поліцейським не виявлялись (не встановлювались) і перед вимогою пройти огляд водію не повідомлялись.
У свою чергу, досліджене відео повністю спростовує, що водій ОСОБА_1 мав такі ознаки сп'яніння, як поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови - згідно відео водій ОСОБА_1 з самого початку діяв повністю відповідно до обстановки - на вимогу поліцейського зупинив свій транспортний засіб з дотриманням вимог ПДР після проїзду зони пішохідного переходу і виїзду із закруглення дороги, зупинився не ігноруючи поліцейського та без затримки, що підтверджується зазначеним відеозаписом. Отже, претензія з боку поліцейського про ігнорування водієм його вимоги про зупинку нічим не доводиться. Далі водій сам надав поліцейському свої документи і пояснив причину пізнього повернення додому, пов'язаного з роботою в органах поліції, при цьому комендантська година розпочалась лише 30 хвилин тому, а відстань між м. Кривий Ріг та м. Інгулець, де був зупинений ОСОБА_1 складає 51 км (загальновідома інформація, яка не потребує доведення). На відео також є очевидним, що поведінка і пояснення водія є спокійними і послідовними, і жодним чином не викликають підозру у невідповідності, порушення мови відсутнє - водій ОСОБА_1 відповідав і давав свої пояснення чітко і зрозуміло.
Виходячи із встановлених вище обставин, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (і в інших письмових матеріалах) ознаки алкогольного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови, які перед вимогою пройти огляд на стан сп'яніння не повідомлялись водію є безпідставними, повністю не доведеними і такими, що не відповідають реальним обставинам. Їх зазначення в матеріалах справи розцінюється як формальне оформлення матеріалів, яке не відповідає дійсним обставинам.
В даному випадку, досліджене відео підтверджує позицію ОСОБА_1 стосовно упередженості дій поліцейського та порушення останнім вимог чинного законодавства з моменту звернення до водія і до оголошення йому вимоги пройти огляд - поліцейський не представився, не назвав законну причину зупинки, не провів визначену законом процедуру огляду водія, не виявив певні ознаки алкогольного сп'яніння, не повідомив їх водію. Дотримання зазначеної процедури огляду водія є обов'язком поліцейського і саме послідовне виконання дій по виявленню ознак сп'яніння, зазначених в Інструкції, у разі їх встановлення є підставою для вимоги оглянути водія у визначений законом спосіб, що поліцейським не було дотримано.
Відповідно до вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
З урахуванням встановлених вище наведених обставин, суддя приходить до висновку, що вимога поліцейського до водія ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння була повністю безпідставною і не законною.
Позиція водія ОСОБА_1 стосовно своїх дій, який в своїх поясненнях перед судом звернув увагу на те, що оскільки він є кваліфікованим юристом, то він зразу реально розумів ці порушення поліцейського і сприймав їх, як упереджене і незаконне ставлення до себе, прийняті суддею для їх об'єктивної оцінки, оскільки ця позиція підтверджується наданими ОСОБА_1 документами - дипломом спеціаліста та дипломом магістра за кваліфікацією юриста.
Також, суддею не відхиляється від об'єктивної оцінки та обставина, що на момент завершення поліцейським оформлення матеріалів справи була майже 1-ша година ранку 30.10.2024, у повному обсязі діяла комендантська година, ОСОБА_1 був поліцейським відсторонений від керування і не мав об'єктивної можливості звернутись до закладу охорони здоров'я (який розташований на відстані близько 51 км від нього) в межах двох годин, при цьому звернувся туди після завершення комендантської години з ранку 30.10.2024.
У свою чергу ОСОБА_1 було документально підтверджено те, що його мати, стан здоров'я якої з його слів став причиною його затримання 29.10.2024, була госпіталізована на стаціонарне лікування 30.10.2024 року.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
На підставі вищевикладеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини суд знаходить, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не доведеною, тому підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В.Попов.