Справа № 202/11625/24
(3/199/4228/24)
іменем України
29.11.2024 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л. за участю:
- особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ;
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, військовослужбовця, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
09.08.2024 року близько 23-15 години, за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14А1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці'. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та у медичному закладі, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він визнає вину в тому, що відмовився від проходження обстеження в наркологічному диспансері, але на місці йому ніякої перевірки не робили. С першу погодився на проходження медичного обстеження, так як думав, що це буде не довго. Потім, коли їхав з представниками поліції вирішив відмовитись, через те, що треба було вже терміново забирати дружину з вокзалу. Просив суд розглянути справу за відсутності його захисника.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Стасенко Д.С. не з'явилась у судове засідання. Надала заяву, в якій зазначила, що не зможе прийняти участь у судовому засіданні, оскільки буде перебувати у відрядженні, та не заперечує проти проведення судового засідання без її участі. Раніше поданні заперечення підтримує в повному обсязі.
Окрім цього, захисником ОСОБА_1 - адвокат Стасенко Д.С., було подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що відеозапис з нагрудних камер патрульних, відповідно до яких ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, не містить роз'яснення причини зупинки та які саме порушення Правил дорожнього руху України були допущені, ОСОБА_1 не роз'яснено. Натомість напротязі 20 хвилин патрульні поліцейські проводять обшук автомобіля, поверхневий обшук водія та його пасажирів, не роз'яснюючи останнім жодних їх прав передбачених законодавством до початку проведення цих дій. При чому ОСОБА_1 розуміючи свою невинуватість не чинить жодного опору. Слід звернути увагу, що після зупинки патрульний поліцейський не виявляв ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , при цьому жодний із патрульних поліцейських так і не вказав на ознаки такого сп'яніння та не перевірив реакцію зіниць очей на світло у ОСОБА_1 , а сама поведінка і стан ОСОБА_1 не свідчить про перебування останнього у стані будь-якого сп'яніння, що говорить про те, що поліцейським без виявлення будь-яких ознак сп'яніння, прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Далі, як встановлено із дослідження протоколу ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем, а також не вилучалося водійське посвідчення. Це в свою чергу підтверджує тезу про те, що ознак стану сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Крім того, на 34 хв. 12 сек. ОСОБА_1 дає свою згоду на проходження медогляду.
Проте їдучи вже в авто патрульних на 23 хв. 45 сек. відмовляється, у зв'язку із поганою якістю наданого відео з нагрудних камер, а саме : постійне зависання відео, пропажа звуку, не дає повної картини обставин, що послугувало зміні цієї згоди. Однак відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснює що не встигне зустріти з потягу дружину, яку давно не бачив у зв'язку із проходженням служби в ЗСУ.
У цій справі поліцейськими було порушено вказаний порядок, адже як видно з відеозапису після зупинки ОСОБА_1 , поліцейський не виявляв ознак наркотичного сп'яніння і не зазначив, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння, не назвав жодних таких ознак.
Як видно з відео, реакція зіниць очей ОСОБА_1 на світло не перевірялась а сама поведінка і стан ОСОБА_1 не свідчила жодним чином про перебування останнього у стані будь-якого сп'яніння, що говорить про те, що поліцейським без виявлення ознак сп'яніння, прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння
Далі, як видно із протоколу, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем, це в свою чергу підтверджує тезу про те, що ознак стану сп'яніння у ОСОБА_1 не було.
Крім того дата складання протоколу та дата, що відображається на відео наданих з нагрудних камер патрульних поліцейських різняться.
На відео як і в матеріалах справи не міститься достовірних доказів законності підстав зупинки транспортного засобу (порушення ПДР не задокументовано на відео як це зазначається у рапорті, при чому у рапорті нс зазначено яке саме було порушення), які передбачені ст. 35 Закону України «Про поліцію». Тобто вже з цього моменту подальші вимоги патрульних поліцейських були незаконними.
Також матеріали справи не містять й самого направлення на проходження медогляду на стан сп'яніння.
Суд вважає, що обставини справи підтверджуються як поясненнями у судовому засіданні ОСОБА_1 так і наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126271 від 10.09.2024 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутими судом, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу і швидкість реакції, а також передача управління транспортним засобом особі, яка знаходиться в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка управляє транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або відносно вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.
Так, згідно із відеозаписом, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останній дійсно спочатку погодився на проходження медичного огляду на перебування у стані наркотичного сп'яніння у відповідності до норм чинного законодавства.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до відеозапису, а саме в проміжок з 20-ї до 21-ї хвилин, ОСОБА_1 ,відповідаючи на питання працівника поліції, проговорює, що сам він дійсно вживає наркотичні речовини, але під час перебування за кермом не вживає.
Згідно зі ст.251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
До позиції сторони захисту, суд відноситься критично, оскільки така позиція спростовується об'єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ОСОБА_1 провини - спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована технічним засобом та міститься в матеріалах справи, у якості відеозапису.
Також, суд розцінює відповідну позицію як усталену модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, розповсюджену форму таких показів та форму реалізації права на захист і бажання уникнути адміністративної відповідальності і покарання за вчинене правопорушення.
При цьому стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, а матеріали справи не містять будь-яких відомостей, про те, що ОСОБА_1 не винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з наведено суд вважає таку позицію сторони захисту, як модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд виходить з того, що ОСОБА_1 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені.
Крім того, слід зазначити, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що можливо не на місці особисто працівником поліції, а виключно у закладі охорони здоров'я, після проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу, з відібранням від водія зразків біологічного середовища, після чого лікарем складається акт медичного огляду (Затверджена наказом МВС України та Міністерством здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Тому, за наявних у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння єдиним способом проведення такого огляду був огляд лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Що стосується складеного протоколу про адміністративне правопорушення зазначаю наступне.
Зокрема, вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, який складений повноважною особою згідно вимог КУпАП, вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, та відповідний пункт Правил дорожнього руху, сформульовано звинувачення, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.
Посилання захисника про безпідставність зупинення поліцією транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , судом відхиляється, оскільки, на думку суду, таке посилання жодним чином не впливає на доказовість вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не може нівелювати докази.
Мотиви сторони захисту фактично ґрунтуються на незгоді з доказами за даною справою.
Суд розцінює відповідні пояснення ОСОБА_1 та його захисника, як усталену модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, розповсюджену форму таких показів та форму реалізації права на захист і бажання уникнути адміністративної відповідальності і покарання за вчинене правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не скоєно адміністративного правопорушення, та недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні не спростовують зазначені докази, які у своїй сукупності свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стасенко Д.С. не спростували факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надали суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення або кваліфікацію його дій.
У зв'язку з викладеним та враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, що могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 єдине, встановлене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортним засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час, відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вчинив правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
На підставі п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати на користь держави судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Воробйов В.Л.
29.11.2024